«Кельтський» і «балтійський» тигри змушені визнати, що так і не змогли подолати наслідки світової фінансової кризи.
На думку інвестиційного банкіра Prudentia Ґірта Рунґайніса, Ірландія зараз знаходиться навіть у гіршій ситуації, ніж Латвія на шпилі своєї кризи. За його словами, у Латвії криза була спричинена крахом одного Parex banka, в Ірландії ж рухнула уся банківська система.
Старший економіст Nordea banka Андріс Страздс вказує й на інші схожі тенденції латвійської й ірландської економік.
«Якщо говорити з точки зору економічного обсягу, то в Ірландії банкротувало декілька Parex banka. В Ірландії, як і в Латвії, також були так звані «бульки» нерухомої власності та будівництва, спричинені доступністю іпотечних кредитів», – зазначив економіст
Латвійські гастарбайтери підрахували, що не так вже й погано
Натомість латвійські гастарбайтери в Ірландії не вважають ситуацію критичною.
Журналіст порталу Baltic-Ireland Інґуна Мієзе, порівнюючи латвійську та ірландську соціальні системи, каже, що в Ірландії ця система більш сприятлива. На її думку, зменшення соціального бюджету Ірландії на 5 відсотків у загальному контексті є незначним, зокрема, для латвійських заробітчан.
«Усі говорять про зменшення бюджету, але ніхто не говорить про цифри, – зазначає вона. – Реальна ситуація така, що мінімальна зарплата зменшилася із 8,65 євро за годину до 6,65 євро за годину. Для нас у принципі – це не криза. Якщо дивитися на фінансову допомогу безробітним, то якщо особа, працюючи отримувала понад 300 євро щотижня, допомога надається 196 євро на тиждень. Якщо у нього на утриманні жінка, тоді ще 130 євро плюс допомога на дітей, безкоштовна медицина та допомога на оренду житла. Зокрема у Дубліні фінансова допомога на оренду жила родині з трьома дітьми становить 1110 євро», – зазначає Інґуна Мієзе.
Водночас економіст Андріс Страздс висловлює сумніви стосовно того, що в довгостроковій перспективі Ірландії, яка збирається взяти значний кредит у міжнародних кредиторів, вдасться уникнути подальшого зменшення соціального бюджету.
Із Ірландії до Великої Британії, але не до Латвії
Експерти одностайні в думці, що, незважаючи на труднощі в Ірландії, до Латвії можуть повернутися лише нелегали. Інші ж перебиратимуться до Великої Британії чи Німеччини
«Ми не очікуємо значного притоку назад до Латвії тих латвійців, які працюють за кордоном. Навіть після погіршення ситуації в Ірландії та інших країнах ЄС, вона там сприятливіша для них, щоб вони там залишилися на деякий час і не поспішали додому. Правда існує тенденція, що латвійські гастарбайтери із тих країн, де ситуація погіршується, переїздитимуть до інших країн Євросоюзу», – зазначив представник Міністерства добробуту Латвії Імантс Ліпскіс.
Думку латвійського посадовця підтверджує латвійський гастарбайтер. Яніс Озолс працює з сином в Ірландії, дружина у Великій Британії. Зараз він втратив роботу і на деякий час повернувся до Латвії, але залишатися тут не збирається.
«Зазвичай ми всі разом родиною збираємося досить рідко – на Різдво два тижні і влітку два тижні. Але повертатися до Латвії зараз я не бачу сенсу. Ну, тільки у тому випадку, якщо я стану як наш земляк Яніс Дуклавс – міністром добробуту», – із гіркою посмішкою зауважив Яніс Озолс.
Згідно з вимогами міжнародних кредиторів, у рамках консолідації бюджету на наступний рік уряд Латвії має намір знову зменшити соціальні витрати та збільшити податки.
На думку інвестиційного банкіра Prudentia Ґірта Рунґайніса, Ірландія зараз знаходиться навіть у гіршій ситуації, ніж Латвія на шпилі своєї кризи. За його словами, у Латвії криза була спричинена крахом одного Parex banka, в Ірландії ж рухнула уся банківська система.
Старший економіст Nordea banka Андріс Страздс вказує й на інші схожі тенденції латвійської й ірландської економік.
«Якщо говорити з точки зору економічного обсягу, то в Ірландії банкротувало декілька Parex banka. В Ірландії, як і в Латвії, також були так звані «бульки» нерухомої власності та будівництва, спричинені доступністю іпотечних кредитів», – зазначив економіст
Латвійські гастарбайтери підрахували, що не так вже й погано
Натомість латвійські гастарбайтери в Ірландії не вважають ситуацію критичною.
Журналіст порталу Baltic-Ireland Інґуна Мієзе, порівнюючи латвійську та ірландську соціальні системи, каже, що в Ірландії ця система більш сприятлива. На її думку, зменшення соціального бюджету Ірландії на 5 відсотків у загальному контексті є незначним, зокрема, для латвійських заробітчан.
«Усі говорять про зменшення бюджету, але ніхто не говорить про цифри, – зазначає вона. – Реальна ситуація така, що мінімальна зарплата зменшилася із 8,65 євро за годину до 6,65 євро за годину. Для нас у принципі – це не криза. Якщо дивитися на фінансову допомогу безробітним, то якщо особа, працюючи отримувала понад 300 євро щотижня, допомога надається 196 євро на тиждень. Якщо у нього на утриманні жінка, тоді ще 130 євро плюс допомога на дітей, безкоштовна медицина та допомога на оренду житла. Зокрема у Дубліні фінансова допомога на оренду жила родині з трьома дітьми становить 1110 євро», – зазначає Інґуна Мієзе.
Водночас економіст Андріс Страздс висловлює сумніви стосовно того, що в довгостроковій перспективі Ірландії, яка збирається взяти значний кредит у міжнародних кредиторів, вдасться уникнути подальшого зменшення соціального бюджету.
Із Ірландії до Великої Британії, але не до Латвії
Експерти одностайні в думці, що, незважаючи на труднощі в Ірландії, до Латвії можуть повернутися лише нелегали. Інші ж перебиратимуться до Великої Британії чи Німеччини
«Ми не очікуємо значного притоку назад до Латвії тих латвійців, які працюють за кордоном. Навіть після погіршення ситуації в Ірландії та інших країнах ЄС, вона там сприятливіша для них, щоб вони там залишилися на деякий час і не поспішали додому. Правда існує тенденція, що латвійські гастарбайтери із тих країн, де ситуація погіршується, переїздитимуть до інших країн Євросоюзу», – зазначив представник Міністерства добробуту Латвії Імантс Ліпскіс.
Думку латвійського посадовця підтверджує латвійський гастарбайтер. Яніс Озолс працює з сином в Ірландії, дружина у Великій Британії. Зараз він втратив роботу і на деякий час повернувся до Латвії, але залишатися тут не збирається.
«Зазвичай ми всі разом родиною збираємося досить рідко – на Різдво два тижні і влітку два тижні. Але повертатися до Латвії зараз я не бачу сенсу. Ну, тільки у тому випадку, якщо я стану як наш земляк Яніс Дуклавс – міністром добробуту», – із гіркою посмішкою зауважив Яніс Озолс.
Згідно з вимогами міжнародних кредиторів, у рамках консолідації бюджету на наступний рік уряд Латвії має намір знову зменшити соціальні витрати та збільшити податки.
