Перед початком переговорів між ірландським урядом та міжнародними організаціями – ЄС, МВФ і Європейським центральним банком (ЄЦБ) – голова Ірландського центрального банку Патрік Гоноган визнав, що сподівається на узгодження сторонами величезної суми позики для Ірландської Республіки – на десятки мільярдів євро.
Гоноган зазначив: «Наміри й очікування з їхнього боку, з нашого боку і особисто з мого боку полягають у тому, що перемови і дискусія будуть ефективними. Позика стане доступною нам і буде прийнята урядом як конче необхідна. Це буде велика позика, бо мета такої суми, яку зробили б доступною, є продемонструвати, що Ірландія має достатні засоби, щоб дати собі раду із будь-якою проблемою на ринку. Тож ми говоримо про дуже велику позику – на десятки мільярдів євро».
Заява голови ірландського центробанку контрастує із висловлюваннями членів уряду Ірландської Республіки і їхньою поведінкою цього тижня. Зокрема, у середу у Брюсселі на перемовах міністрів фінансів ЄС деталі можливого фінансового порятунку Ірландії навіть не розглядалися, бо ірландський уряд не попросив фінансової допомоги. А без такого запиту допомогу не може бути надано, незважаючи на бажання допомогти з боку деяких країн зони обігу євро, які хочуть зупинити ірландську кризу, щоб не було хаосу на фінансових ринках Європи.
Ірландський уряд опирається, але довго не встоїть
Ірландський уряд наголошував, що до наступного року йому не потрібні позики для видатків на громадські потреби. Але Ірландія має величезний дефіцит бюджету і має невдовзі оголосити про черговий раунд скорочення видатків і, можливо, підвищення рівня податків, щоб закрити дірку в бюджеті. А провідні банки країни останнім часом стали надзвичайно залежними від позик Європейського центробанку.
Прохання про позику від міжнародних інституцій розглядалося б як втрата обличчя Ірландією, яка ще два роки тому була однією з найуспішніших світових економік. Ірландський економічний феномен навіть одержав у світі назву «Кельтський тигр». Та світова фінансова криза боляче вдарила по країні. Ціни на нерухомість упали вдвічі, банки стали на межі банкрутства. Прохання про фінансову допомогу для ірландського уряду означатиме, що про виживання країни вирішуватимуть уже не в Дубліні, а в Брюсселі.
Фахівець у ділянці бізнесу Роберт Пестон вважає, що неохота ірландського уряду до позики є грою, яку вже програно. Адже, на його думку, Дублін не може аргументовано йти проти порад партнерів у єврозоні та власного центробанку. Якби це сталося, то клієнти ірландських банків ще більш масово стали забирати звідти свої гроші, наслідки чого були б руйнівними для Ірландії.
Гоноган зазначив: «Наміри й очікування з їхнього боку, з нашого боку і особисто з мого боку полягають у тому, що перемови і дискусія будуть ефективними. Позика стане доступною нам і буде прийнята урядом як конче необхідна. Це буде велика позика, бо мета такої суми, яку зробили б доступною, є продемонструвати, що Ірландія має достатні засоби, щоб дати собі раду із будь-якою проблемою на ринку. Тож ми говоримо про дуже велику позику – на десятки мільярдів євро».
Заява голови ірландського центробанку контрастує із висловлюваннями членів уряду Ірландської Республіки і їхньою поведінкою цього тижня. Зокрема, у середу у Брюсселі на перемовах міністрів фінансів ЄС деталі можливого фінансового порятунку Ірландії навіть не розглядалися, бо ірландський уряд не попросив фінансової допомоги. А без такого запиту допомогу не може бути надано, незважаючи на бажання допомогти з боку деяких країн зони обігу євро, які хочуть зупинити ірландську кризу, щоб не було хаосу на фінансових ринках Європи.
Ірландський уряд опирається, але довго не встоїть
Ірландський уряд наголошував, що до наступного року йому не потрібні позики для видатків на громадські потреби. Але Ірландія має величезний дефіцит бюджету і має невдовзі оголосити про черговий раунд скорочення видатків і, можливо, підвищення рівня податків, щоб закрити дірку в бюджеті. А провідні банки країни останнім часом стали надзвичайно залежними від позик Європейського центробанку.
Прохання про позику від міжнародних інституцій розглядалося б як втрата обличчя Ірландією, яка ще два роки тому була однією з найуспішніших світових економік. Ірландський економічний феномен навіть одержав у світі назву «Кельтський тигр». Та світова фінансова криза боляче вдарила по країні. Ціни на нерухомість упали вдвічі, банки стали на межі банкрутства. Прохання про фінансову допомогу для ірландського уряду означатиме, що про виживання країни вирішуватимуть уже не в Дубліні, а в Брюсселі.
Фахівець у ділянці бізнесу Роберт Пестон вважає, що неохота ірландського уряду до позики є грою, яку вже програно. Адже, на його думку, Дублін не може аргументовано йти проти порад партнерів у єврозоні та власного центробанку. Якби це сталося, то клієнти ірландських банків ще більш масово стали забирати звідти свої гроші, наслідки чого були б руйнівними для Ірландії.