Чотири муніципальні кінотеатри Києва – «Ленінград», «Лейпциг», «Флоренція» та «Росія» – святкують невеличку, але перемогу. Леонід Новохатько, заступник голови КМДА, під час зустрічі із їхнім керівництвом запевнив, що найближчим часом заклади не підуть під приватизацію, а залишаться у комунальній власності. Таким чином кінокомплекси мають шанс уникнути долі кінотеатру імені Довженка, приміщення якого цього літа знесли нові власники. Тепер на місці одного з найвідоміших українських кінотеатрів будується торгово-розважальний центр.
«Приватизації не буде, в програмі приватизації кінотеатри відсутні, – розповідає Ірина Богорська, директор кінотеатру «Ленінград». – Чиновники розуміють, що комунальні кінотеатри повинні лишитись у місті, оскільки це – цінні культурні осередки. За соціальною ціною людина може цілком спокійно піти подивитись кіно».
Немає статуту – немає директора
Питання полягало не в приватизації, вважає начальник головного управління культури Київської міської держадміністрації Світлана Зоріна. Колективи муніципальних кінотеатрів вийшли на вулиці, коли їхні директори отримали з Головного управління культури КМДА листи про те, що вони можуть втратити посади, як тільки закінчаться їхні контракти. Чиновники виявили, що статути чотирьох київських кінокомплексів було анульовано, тож тепер документація кінотеатрів не відповідає вимогам діючих законів.
«За цей час було змінено законодавство в місті, і на сьогодні всіх директорів комунальних підприємств призначає своїм розпорядженням персонально Попов», – додає пані Зоріна.
За її словами, від сьогодні – 29 листопада – розпочинається робота із погодження статутів кінотеатрів, аби до кінця року привести в норму всю документацію.
Ласий шматок для забудовників
Тим часом голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець розповів Радіо Свобода, що статути муніципальних кінокомплексів у 2007 році анулювали навмисне – через бажання минулої влади приватизувати кінотеатри: «Таким чином контракти б закінчились, нові директори не були б призначені, а всі кінотеатри, які є муніципальними підприємствами, стали б частинами одного спільного об’єднання кінотеатрів без юридичної особи. І тоді директор, який би керував усіма цими муніципальними закладами, міг би розпоряджатися ними як власністю, і саме через його руки й відбувався би механізм приватизації».
Колективи муніципальних кінотеатрів налаштовані рішуче: якщо столична влада не виконає обіцянки, вони знову вийдуть на вулиці.
«Приватизації не буде, в програмі приватизації кінотеатри відсутні, – розповідає Ірина Богорська, директор кінотеатру «Ленінград». – Чиновники розуміють, що комунальні кінотеатри повинні лишитись у місті, оскільки це – цінні культурні осередки. За соціальною ціною людина може цілком спокійно піти подивитись кіно».
Немає статуту – немає директора
Питання полягало не в приватизації, вважає начальник головного управління культури Київської міської держадміністрації Світлана Зоріна. Колективи муніципальних кінотеатрів вийшли на вулиці, коли їхні директори отримали з Головного управління культури КМДА листи про те, що вони можуть втратити посади, як тільки закінчаться їхні контракти. Чиновники виявили, що статути чотирьох київських кінокомплексів було анульовано, тож тепер документація кінотеатрів не відповідає вимогам діючих законів.
«За цей час було змінено законодавство в місті, і на сьогодні всіх директорів комунальних підприємств призначає своїм розпорядженням персонально Попов», – додає пані Зоріна.
За її словами, від сьогодні – 29 листопада – розпочинається робота із погодження статутів кінотеатрів, аби до кінця року привести в норму всю документацію.
Ласий шматок для забудовників
Тим часом голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець розповів Радіо Свобода, що статути муніципальних кінокомплексів у 2007 році анулювали навмисне – через бажання минулої влади приватизувати кінотеатри: «Таким чином контракти б закінчились, нові директори не були б призначені, а всі кінотеатри, які є муніципальними підприємствами, стали б частинами одного спільного об’єднання кінотеатрів без юридичної особи. І тоді директор, який би керував усіма цими муніципальними закладами, міг би розпоряджатися ними як власністю, і саме через його руки й відбувався би механізм приватизації».
Колективи муніципальних кінотеатрів налаштовані рішуче: якщо столична влада не виконає обіцянки, вони знову вийдуть на вулиці.
