Росія не ворог, а партнер НАТО у боротьбі з міжнародним тероризмом. Грузія – майбутній член альянсу, учасник міжнародних антитерористичних та миротворчих акцій, ініційованих НАТО. Україна – напарник альянсу у царині колективної безпеки, навіть незважаючи на проголошення позаблокового статусу. Такі висновки зробили учасники конференції, обговоривши сучасні ризики та проблеми євробезпеки.
Так, керівник Офісу зв’язку НАТО в Україні Марцин Козел зазначив, що в лісабонській декларації йдеться про повагу до нового статусу України. Водночас альянс підтвердив готовність поглиблювати співпрацю з Україною.
«Консультації та співробітництво між Україною і НАТО охоплюють широкий спектр питань: від миротворчих операцій, реформування українських сектору оборони та безпеки, співпраці з військових питань, планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру, співробітництва у сфері науки та (охорони) довкілля до інформування громадськості», – зауважив Марцин Козел.
Нині на порядку денному у відносинах між Україною і НАТО також боротьба з кібер-тероризмом: адже радикальні політики та організації використовують інтернет для пропаганди своєї ідеології, додав керівник Офісу зв’язку НАТО в Україні.
А депутат Держдуми Росії Андрій Климов зазначив: ідеологія протистояння, притаманна добі «холодної війни», вичерпала себе за умов існування багатополярного світу. І нині Європа та Росія, Росія та США співпрацюють у боротьбі з новими ризиками: від тероризму, ядерної небезпеки до екологічних проблем. Роль України російський політик бачить у зближенні усіх учасників цього «безпекового фронту».
Позаблоковість – статус чи позиція?
Заступник міністра закордонних справ України Олександр Горін відзначив, що позаблоковість дає Україні змогу стати серйозним учасником оновленої моделі європейської безпеки.
«Наша держава проголосила позаблоковий статус. Ми розглядаємо це рішення як важливий внесок у зміцнення європейської безпеки, – каже він. – Адже питання членства в НАТО перестало роз’єднувати українське суспільство. Зняття з порядку денного питання членства України в альянсі засвідчило пошук нашою державою конкретних шляхів вирішення питань безпеки з урахуванням інтересів наших міжнародних партнерів. Це стало прикладом нового мислення України».
Щоправда, не всі українці підтримують таке ставлення чинної влади до позаблокового статусу: за даними опитувань, проведених на замовлення газети «День», кількість прихильників НАТО збільшується. Політолог Ростислав Павленко пов’язує це зі згортанням демократичного розвитку в Україні і відсутністю діалогу між владою і суспіством. Також у середовищі інтелектуалів чути про те, що громадські протести проти «залізної піраміди» влади можуть перетворити Україну на фактор європейської небезпеки.
Так, керівник Офісу зв’язку НАТО в Україні Марцин Козел зазначив, що в лісабонській декларації йдеться про повагу до нового статусу України. Водночас альянс підтвердив готовність поглиблювати співпрацю з Україною.
«Консультації та співробітництво між Україною і НАТО охоплюють широкий спектр питань: від миротворчих операцій, реформування українських сектору оборони та безпеки, співпраці з військових питань, планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру, співробітництва у сфері науки та (охорони) довкілля до інформування громадськості», – зауважив Марцин Козел.
Нині на порядку денному у відносинах між Україною і НАТО також боротьба з кібер-тероризмом: адже радикальні політики та організації використовують інтернет для пропаганди своєї ідеології, додав керівник Офісу зв’язку НАТО в Україні.
А депутат Держдуми Росії Андрій Климов зазначив: ідеологія протистояння, притаманна добі «холодної війни», вичерпала себе за умов існування багатополярного світу. І нині Європа та Росія, Росія та США співпрацюють у боротьбі з новими ризиками: від тероризму, ядерної небезпеки до екологічних проблем. Роль України російський політик бачить у зближенні усіх учасників цього «безпекового фронту».
Позаблоковість – статус чи позиція?
Заступник міністра закордонних справ України Олександр Горін відзначив, що позаблоковість дає Україні змогу стати серйозним учасником оновленої моделі європейської безпеки.
«Наша держава проголосила позаблоковий статус. Ми розглядаємо це рішення як важливий внесок у зміцнення європейської безпеки, – каже він. – Адже питання членства в НАТО перестало роз’єднувати українське суспільство. Зняття з порядку денного питання членства України в альянсі засвідчило пошук нашою державою конкретних шляхів вирішення питань безпеки з урахуванням інтересів наших міжнародних партнерів. Це стало прикладом нового мислення України».
Щоправда, не всі українці підтримують таке ставлення чинної влади до позаблокового статусу: за даними опитувань, проведених на замовлення газети «День», кількість прихильників НАТО збільшується. Політолог Ростислав Павленко пов’язує це зі згортанням демократичного розвитку в Україні і відсутністю діалогу між владою і суспіством. Також у середовищі інтелектуалів чути про те, що громадські протести проти «залізної піраміди» влади можуть перетворити Україну на фактор європейської небезпеки.
