Конституційний суд Угорщини позбувся частини своїх повноважень. Сталося це після того, як кілька тижнів тому він визнав неконституційною одну постанову правлячої коаліції з числа депутатів партії ФІДЕС та християнських демократів. Вони, зокрема, скасували закон про грошові виплати чиновникам, яких звільняють зі своїх посад.
Консерватори ще до приходу до влади навесні 2010 року називали такі виплати несправедливими і аморальними в період фінансової кризи, обіцяючи скасувати їх, адже, на їхню думку, привласнення цих коштів є прямим службовим зловживанням.
І справді, як встановили згодом численні перевірки, деякі спритні менеджери, ледве працевлаштувавшись у державну установу чи на підприємство, незабаром подавали заяву на звільнення, отримуючи при цьому, згідно з законом, кілька солідних зарплат у сумі до 500 тисяч доларів і більше. Як довело розслідування, найбільше у такий спосіб збагатилися колишні управлінці столичного автотранспортного підприємства і навіть деякі міністри ліво-ліберального уряду на чолі з колишнім прем’єром Угорщини Ференцем Дюрчанем.
Зворотна сила закону?
Зважаючи на ці обставини, новообрана депутатська більшість без зайвих зволікань, так би мовити, переголосувала у парламенті старий закон, залишивши без уваги мляві протести і демарші опозиції. У новому ж нормативі йдеться про те, що у державній сфері чиновник може отримати при звільненні з роботи разом із зарплатнею та рештою грошових виплат максимум 10 тисяч доларів. Якщо ж він отримує більше грошей, то повинен сплатити 98-відсотковий податок. Новий закон також зобов’язує всіх, хто отримав упродовж останніх 5 років такі підвищені, а в багатьох випадках і незароблені тривалою працею виплати, повернути надлишок отриманих грошей державі.
Саме проти цього нормативного положення і виступив Конституційний суд Угорщини, вказавши на його неконституційність. Судді мотивували своє правове резюме класичним положенням юриспруденції, що закон зворотної дії не має.
Втім, правляча парламентська більшість відреагувала на рішення Конституційного суду в такий спосіб: вже через кілька тижнів республіканці та християнські демократи, користуючись численною перевагою, повели наступ, власне, проти самого Конституційного суду країни, суттєво обмеживши 16 листопада його чималі повноваження. Опозиція вбачає у цьому велику небезпеку для незалежних демократичних інституцій Угорщини.
Голова фракції партії «Можлива нова політика» Андраш Шиффер не без прикрості заявив: «Власне кажучи, уряд Віктора Орбана зробив попереджувальний постріл. Якщо Конституційний суд намагається у якийсь спосіб перешкодити політиці чинного кабінету міністрів, то ця інституція повинна знати, на що саме їй треба розраховувати».
Солідарність із цією фракцією, а також соціалістами проявила і правоекстремістська партія «Йоббік», яка украй рідко критикує консерваторів, а більше співпрацює з ними у багатьох тактичних питаннях. І все-таки речник угорських радикалів, депутат парламенту Тамаш Ґауді-Надь вказав на неприпустимість дій парламентської більшості.
«Конституція не може бути засобом у щоденній політичній грі, навіть, якщо мати на увазі новий законопроект, який, здавалося б, не можна заперечити з морального боку і видається цілком правильним», – наголосив речник угорських радикалів.
Авторитаризм знову набуває популярності
Аж ніяк не був зворушений останніми новинами з сесійної зали національної асамблеї колишній президент Угорщини і багаторічний член Конституційного суду країни Ласло Шойом. Він із прикрістю зауважив, що, коли обмежують повноваження цього незалежного демократичного органу, то він втрачає свою чинність.
Відповідаючи на критику численних політичних опонентів, міністр з питань адміністративного управління і член правлячої партії ФІДЕС Тібор Наврачич дорікнув опозиції: «Не 98-відсотковий податок на грошові виплати держслужбовцям є антиконституційним, панове! Протизаконним є те, що ці гроші можна було безсоромно отримувати у такий скрутний для країни час».
Дехто з угорських аналітиків проводить певні паралелі у тому, що трапилось з Україною. Особливо стривожені авторитарними тенденціями правлячої коаліції опозиційні партії соціалістів та депутати фракції «Можлива нова політика». Справді, у своїх численних публічних виступах лідер ФІДЕС і голова чинного уряду Віктор Орбан заявляє про потребу зміни Конституції Угорщини і необхідність розбудови стабільної і процвітаючої країни під керівництвом його партії далеко не на одну виборчу каденцію. Скоріш за все, таке завдання республіканцям і християнським демократам буде під силу, адже за ними значний електорат, який все ще не розгубив кредит довіри до нової влади.
Відмінність українських реалій від угорських полягає в тому, що за консерваторів справді проголосувала більшість виборців і що ця політична сила, на противагу політичним махінаціям українських регіоналів, дуже послідовно відстоює інтереси 10 мільйонів своїх і 5 мільйонів закордонних угорців.
Консерватори ще до приходу до влади навесні 2010 року називали такі виплати несправедливими і аморальними в період фінансової кризи, обіцяючи скасувати їх, адже, на їхню думку, привласнення цих коштів є прямим службовим зловживанням.
І справді, як встановили згодом численні перевірки, деякі спритні менеджери, ледве працевлаштувавшись у державну установу чи на підприємство, незабаром подавали заяву на звільнення, отримуючи при цьому, згідно з законом, кілька солідних зарплат у сумі до 500 тисяч доларів і більше. Як довело розслідування, найбільше у такий спосіб збагатилися колишні управлінці столичного автотранспортного підприємства і навіть деякі міністри ліво-ліберального уряду на чолі з колишнім прем’єром Угорщини Ференцем Дюрчанем.
Зворотна сила закону?
Зважаючи на ці обставини, новообрана депутатська більшість без зайвих зволікань, так би мовити, переголосувала у парламенті старий закон, залишивши без уваги мляві протести і демарші опозиції. У новому ж нормативі йдеться про те, що у державній сфері чиновник може отримати при звільненні з роботи разом із зарплатнею та рештою грошових виплат максимум 10 тисяч доларів. Якщо ж він отримує більше грошей, то повинен сплатити 98-відсотковий податок. Новий закон також зобов’язує всіх, хто отримав упродовж останніх 5 років такі підвищені, а в багатьох випадках і незароблені тривалою працею виплати, повернути надлишок отриманих грошей державі.
Саме проти цього нормативного положення і виступив Конституційний суд Угорщини, вказавши на його неконституційність. Судді мотивували своє правове резюме класичним положенням юриспруденції, що закон зворотної дії не має.
Втім, правляча парламентська більшість відреагувала на рішення Конституційного суду в такий спосіб: вже через кілька тижнів республіканці та християнські демократи, користуючись численною перевагою, повели наступ, власне, проти самого Конституційного суду країни, суттєво обмеживши 16 листопада його чималі повноваження. Опозиція вбачає у цьому велику небезпеку для незалежних демократичних інституцій Угорщини.
Голова фракції партії «Можлива нова політика» Андраш Шиффер не без прикрості заявив: «Власне кажучи, уряд Віктора Орбана зробив попереджувальний постріл. Якщо Конституційний суд намагається у якийсь спосіб перешкодити політиці чинного кабінету міністрів, то ця інституція повинна знати, на що саме їй треба розраховувати».
Солідарність із цією фракцією, а також соціалістами проявила і правоекстремістська партія «Йоббік», яка украй рідко критикує консерваторів, а більше співпрацює з ними у багатьох тактичних питаннях. І все-таки речник угорських радикалів, депутат парламенту Тамаш Ґауді-Надь вказав на неприпустимість дій парламентської більшості.
«Конституція не може бути засобом у щоденній політичній грі, навіть, якщо мати на увазі новий законопроект, який, здавалося б, не можна заперечити з морального боку і видається цілком правильним», – наголосив речник угорських радикалів.
Авторитаризм знову набуває популярності
Аж ніяк не був зворушений останніми новинами з сесійної зали національної асамблеї колишній президент Угорщини і багаторічний член Конституційного суду країни Ласло Шойом. Він із прикрістю зауважив, що, коли обмежують повноваження цього незалежного демократичного органу, то він втрачає свою чинність.
Відповідаючи на критику численних політичних опонентів, міністр з питань адміністративного управління і член правлячої партії ФІДЕС Тібор Наврачич дорікнув опозиції: «Не 98-відсотковий податок на грошові виплати держслужбовцям є антиконституційним, панове! Протизаконним є те, що ці гроші можна було безсоромно отримувати у такий скрутний для країни час».
Дехто з угорських аналітиків проводить певні паралелі у тому, що трапилось з Україною. Особливо стривожені авторитарними тенденціями правлячої коаліції опозиційні партії соціалістів та депутати фракції «Можлива нова політика». Справді, у своїх численних публічних виступах лідер ФІДЕС і голова чинного уряду Віктор Орбан заявляє про потребу зміни Конституції Угорщини і необхідність розбудови стабільної і процвітаючої країни під керівництвом його партії далеко не на одну виборчу каденцію. Скоріш за все, таке завдання республіканцям і християнським демократам буде під силу, адже за ними значний електорат, який все ще не розгубив кредит довіри до нової влади.
Відмінність українських реалій від угорських полягає в тому, що за консерваторів справді проголосувала більшість виборців і що ця політична сила, на противагу політичним махінаціям українських регіоналів, дуже послідовно відстоює інтереси 10 мільйонів своїх і 5 мільйонів закордонних угорців.
