Історія з продажем Ірану партії ракетно-зенітних оборонних комплексів С-300 досить довга. Чимало було вже про це сказано у сотнях коментарів, особливо стосовно того, проти кого Тегеран планує направити вже майже закуплені російські ракети. Але президент Ахмадинеджад був дуже розлючений, коли саме Росія стала на бік «Великого Сатани», США і Заходу, й відмовилася продавати йому сучасні оборонні ракетні комплекси.
«Дехто, надто ті, котрі під впливом Сатани, думали: якщо росіяни незаконно, в односторонньому порядку скасували угоду щодо оборонних замовлень, то вони цим ранять наш народ», – іронізував іранський керівник на початку листопада, він сподівався ще змусити Москву виконати ці поставки через правові дії і штрафні санкції. Йдеться про російські С-300, сучасні «Катюші» – на суму в понад 800 мільйонів доларів США.
Остаточно продаж цих ракет та інших видів зброї Ірану президент Росії Дмитро Медведєв скасував вересневим указом. Це вже не перший такий «сюрприз» для Тегерану з боку Кремля, адже лише у серпні, після років затримок, нарешті було завершено з допомогою Росії першу чергу ядерної електростанції в Бушері.
Але відмова Росії продати С-300 Тегеранові викликала справжнє обурення й гнів керівників Ірану, бо це ставить під загрозу їхні ядерні об’єкти, що стають вразливими для нападу з боку Ізраїлю. «Без наземної оборони за допомогою С-300 Іран стає відносно легкою здобиччю для воєнних засобів того ж Ізраїлю, котрі здатні пробити багатошаровий захист підземних ядерних цехів в Нетанзее...Система С-300 була б добрим щитом супроти таких ізраїльських загроз, але тепер Іран стає ще беззахиснішим»,– сказав відомий американський експерт Марк Фітцпатрік.
Знову згадали про всі історичні образи
В Ірані ніколи не вважали СРСР і Росію своїми друзями. І тепер відразу ж згадали про всі історичні образи з боку Москви. Це й анексії іранських територій у 19 столітті, дружба Сталіна й Заходу проти Ірану та інші «недружні дії у 20-му столітті. Недарма аятола Хоменеї колись назвав Росію «меншим Дияволом», а Захід, США – «Великим Дияволом».
Тим часом чимало аналітиків сумніваються у довгій «розсвареності» Москви й Тегерана на рівні урядів. У них спільний ворог, кажуть ці аналітики. Тим більше, що самі іранці чи не на 90 відсотків вважають, що Росія – ворог, а американці – друзі. Ці настрої відчутні на вулицях Тегерана.
Ось що каже іранський політик і адвокат, голова базованої в США американсько-іранської ради Гушанґ Амірагмаді: «Те, що сталося у стосунках Ірану з Росією, має чимало спільного з тим, що сталося у відносинах Ірану зі США. Я думаю, іранці й росіяни терпіли одні одних до певного часу лише з тактичних міркувань. І вони будуть намагатися це робити, допоки є проблеми Тегерану зі США. Коли ж Тегеран уладнає проблеми з Вашингтоном, то іранці покажуть своє справжнє ставлення до Росії».
«Дехто, надто ті, котрі під впливом Сатани, думали: якщо росіяни незаконно, в односторонньому порядку скасували угоду щодо оборонних замовлень, то вони цим ранять наш народ», – іронізував іранський керівник на початку листопада, він сподівався ще змусити Москву виконати ці поставки через правові дії і штрафні санкції. Йдеться про російські С-300, сучасні «Катюші» – на суму в понад 800 мільйонів доларів США.
Остаточно продаж цих ракет та інших видів зброї Ірану президент Росії Дмитро Медведєв скасував вересневим указом. Це вже не перший такий «сюрприз» для Тегерану з боку Кремля, адже лише у серпні, після років затримок, нарешті було завершено з допомогою Росії першу чергу ядерної електростанції в Бушері.
Але відмова Росії продати С-300 Тегеранові викликала справжнє обурення й гнів керівників Ірану, бо це ставить під загрозу їхні ядерні об’єкти, що стають вразливими для нападу з боку Ізраїлю. «Без наземної оборони за допомогою С-300 Іран стає відносно легкою здобиччю для воєнних засобів того ж Ізраїлю, котрі здатні пробити багатошаровий захист підземних ядерних цехів в Нетанзее...Система С-300 була б добрим щитом супроти таких ізраїльських загроз, але тепер Іран стає ще беззахиснішим»,– сказав відомий американський експерт Марк Фітцпатрік.
Знову згадали про всі історичні образи
В Ірані ніколи не вважали СРСР і Росію своїми друзями. І тепер відразу ж згадали про всі історичні образи з боку Москви. Це й анексії іранських територій у 19 столітті, дружба Сталіна й Заходу проти Ірану та інші «недружні дії у 20-му столітті. Недарма аятола Хоменеї колись назвав Росію «меншим Дияволом», а Захід, США – «Великим Дияволом».
Тим часом чимало аналітиків сумніваються у довгій «розсвареності» Москви й Тегерана на рівні урядів. У них спільний ворог, кажуть ці аналітики. Тим більше, що самі іранці чи не на 90 відсотків вважають, що Росія – ворог, а американці – друзі. Ці настрої відчутні на вулицях Тегерана.
Ось що каже іранський політик і адвокат, голова базованої в США американсько-іранської ради Гушанґ Амірагмаді: «Те, що сталося у стосунках Ірану з Росією, має чимало спільного з тим, що сталося у відносинах Ірану зі США. Я думаю, іранці й росіяни терпіли одні одних до певного часу лише з тактичних міркувань. І вони будуть намагатися це робити, допоки є проблеми Тегерану зі США. Коли ж Тегеран уладнає проблеми з Вашингтоном, то іранці покажуть своє справжнє ставлення до Росії».
