Сьогоднішній день, на який припало цього року дев’яте число місяця зу-ль-хіджа за мусульманським місячним календарем, – головний у всій прощі. Тому, хто протягом дня, до заходу сонця, не дістанеться до визначених меж долини з назвою Арафат, не залічується взагалі весь хадж.
Головна подія дня – піднятися на вершину священної гори Арафат посеред цієї долини. Саме на вершині цієї не те щоб гори, але трохи більш як 50-метрового пагорба, за переказами, засновник ісламу пророк Магомет виголосив своє останнє в житті казання. На цій же вершині, як вірять мусульмани, Адам і Єва зустрілися через 200 років після вигнання з раю і покаялися за свій гріх та отримали прощення від Бога-Аллаха.
Прощення й досі є головним мотивом цього дня для прочан. «Це почуття неможливо описати, цього дня прощення ми сподіваємося, що Господь простить усіх і прийме їхню прощу», – сказав агентству «Ройтерз» один із них, сирієць Мухаммад Бабакі.
Під час хаджу згадують Магомета, Авраама і Адама
П’ятиденний хадж, один із «п’яти стовпів віри» ісламу, за вченням цієї релігії, зобов’язаний здійснити хоч раз у житті кожен фізично здоровий мусульманин, повторивши шляхи пророка Магомета. У його перебігу учасники здійснюють цілу низку ритуалів.
На початку вони вже обійшли сім разів найсвятіше місце всього ісламу – Каабу, майже кубічну будівлю в місті Мецці, в стіні якої вмурований таємничий Чорний камінь; цей обхід вони потім мають повторити ще двічі.
Завтра ж – найбільше свято всього хаджу, свято жертвоприношення Ід аль-Адха, відоме в тюркомовному світі як Курбан-байрам. Цього дня вірні приносять жертву Господові, згадуючи, як пророк Ібрагім (він же біблійний Авраам) був готовий принести в жертву свого сина, та врешті Бог послав йому для пожертви баранця.
Іще один із ритуалів, який здійснюватимуть завтра і повторять іще кілька разів, – «каменування Сатани». Вірні кидатимуть камінцями в стіни, що символізують Сатану, – так само, як, за ісламом, відбивався від спокус диявола в цих самих місцях сам Ібрагім-Авраам.
Давні традиції зазнають змін
Подробиці хаджу змінюються з часом. Сама традиція цієї прощі існувала ще задовго до появи ісламу, а будівлю Кааби, за деякими переказами, збудував чи то пророк Ібрагім, чи й сам Адам. Та й нинішні ритуали, вже ісламські, теж зазнають змін – у першу чергу через величезні кількості прочан, адже до мусульман належить близько чверті населення Землі.
Тож тепер, наприклад, уже не обов’язково цілувати Чорний камінь, обходячи Каабу, – досить простягнути до нього праву руку. Вузькі колони, які символізували Сатану для кидання каменів, кілька років тому замінили на довгі стіни, щоб до них могло підійти відразу більше людей. Не конче особисто приносити барана в жертву – вистачає купити жертовний сертифікат, за яким весь ритуал від імені прочанина виконають професіонали. Не всі прочани тепер ходять пішки всю понад 20-кілометрову відстань хаджу туди й назад – принаймні частину їх возять автобусами, а цього року вперше запустили спеціальний потяг, так зване «метро Мекки».
Серед інших змін, наприклад, суворе обмеження кількості спеціальних віз для прочан, що їх видає Саудівська Аравія. До цих та інших заходів змушує необхідність контролювати одночасний рух мільйонів людей у межах досить малого простору.
Попередніми роками під час хаджу багато разів ставалися трагедії, коли через надмірне скупчення гинули десятки чи й сотні людей. Цього року не повідомляли ще про жоден інцидент.
Головна подія дня – піднятися на вершину священної гори Арафат посеред цієї долини. Саме на вершині цієї не те щоб гори, але трохи більш як 50-метрового пагорба, за переказами, засновник ісламу пророк Магомет виголосив своє останнє в житті казання. На цій же вершині, як вірять мусульмани, Адам і Єва зустрілися через 200 років після вигнання з раю і покаялися за свій гріх та отримали прощення від Бога-Аллаха.
Прощення й досі є головним мотивом цього дня для прочан. «Це почуття неможливо описати, цього дня прощення ми сподіваємося, що Господь простить усіх і прийме їхню прощу», – сказав агентству «Ройтерз» один із них, сирієць Мухаммад Бабакі.
Під час хаджу згадують Магомета, Авраама і Адама
П’ятиденний хадж, один із «п’яти стовпів віри» ісламу, за вченням цієї релігії, зобов’язаний здійснити хоч раз у житті кожен фізично здоровий мусульманин, повторивши шляхи пророка Магомета. У його перебігу учасники здійснюють цілу низку ритуалів.
На початку вони вже обійшли сім разів найсвятіше місце всього ісламу – Каабу, майже кубічну будівлю в місті Мецці, в стіні якої вмурований таємничий Чорний камінь; цей обхід вони потім мають повторити ще двічі.
Завтра ж – найбільше свято всього хаджу, свято жертвоприношення Ід аль-Адха, відоме в тюркомовному світі як Курбан-байрам. Цього дня вірні приносять жертву Господові, згадуючи, як пророк Ібрагім (він же біблійний Авраам) був готовий принести в жертву свого сина, та врешті Бог послав йому для пожертви баранця.
Іще один із ритуалів, який здійснюватимуть завтра і повторять іще кілька разів, – «каменування Сатани». Вірні кидатимуть камінцями в стіни, що символізують Сатану, – так само, як, за ісламом, відбивався від спокус диявола в цих самих місцях сам Ібрагім-Авраам.
Давні традиції зазнають змін
Подробиці хаджу змінюються з часом. Сама традиція цієї прощі існувала ще задовго до появи ісламу, а будівлю Кааби, за деякими переказами, збудував чи то пророк Ібрагім, чи й сам Адам. Та й нинішні ритуали, вже ісламські, теж зазнають змін – у першу чергу через величезні кількості прочан, адже до мусульман належить близько чверті населення Землі.
Тож тепер, наприклад, уже не обов’язково цілувати Чорний камінь, обходячи Каабу, – досить простягнути до нього праву руку. Вузькі колони, які символізували Сатану для кидання каменів, кілька років тому замінили на довгі стіни, щоб до них могло підійти відразу більше людей. Не конче особисто приносити барана в жертву – вистачає купити жертовний сертифікат, за яким весь ритуал від імені прочанина виконають професіонали. Не всі прочани тепер ходять пішки всю понад 20-кілометрову відстань хаджу туди й назад – принаймні частину їх возять автобусами, а цього року вперше запустили спеціальний потяг, так зване «метро Мекки».
Серед інших змін, наприклад, суворе обмеження кількості спеціальних віз для прочан, що їх видає Саудівська Аравія. До цих та інших заходів змушує необхідність контролювати одночасний рух мільйонів людей у межах досить малого простору.
Попередніми роками під час хаджу багато разів ставалися трагедії, коли через надмірне скупчення гинули десятки чи й сотні людей. Цього року не повідомляли ще про жоден інцидент.
