Професор Адам Ротфельд – дуже зайнятий політик. Він – співголова польсько-російської комісії з важких питань та член так званої «групи мудреців» Північноатлантичного блоку. Саме ця група створила проект нової стратегії НАТО.
Проте пан Ротфельд знайшов час, щоб узяти участь у варшавській дискусії «Праведики та забуті. Брати Климентій та Андрей Шептицькі».
На думку Ротфельда, надання титулу праведника Андрею Шептицькому – справа честі для тих, хто зобов’язаний митрополитові життям.
Дискусію «Праведники та забуті» організували Музей історії польських євреїв, Фонд роду Шептицьких та тижневик «Polityka». У цій дискусії взяли участь врятовані під час Голокосту євреї, а також відомі публіцисти, священики та історики, зокрема колишній посол Польщі в Ізраїлі Мацєй Козловський.
«Відповідальні за надання почесного титулу керувалися антиісторичними аргументами»
Учасники дебатів намагалися відповісти на запитання, чому меморіал пам’яті «Яд ва-Шем», всупереч неодноразовим зверненням урятованих євреїв, дотепер не визнав Шептицького «Праведником світу».
Під час дискусії йшлося про те, що особи, відповідальні за надання почесного титулу, керувалися антиісторичними аргументами. Зокрема, закидали Шептицькому співпрацю з фашистською Німеччиною, не вникаючи в нюанси й обставини воєнних подій, а також посилаючись на документи сумнівного походження.
«Люди, котрі в «Яд ва-Шем» ухвалювали рішення про ненадання титулу «Праведника» Андрею Шептицькому, мають досить слабке, можна навіть сказати – майже нульове уявлення про цю справу. Вони жили в інших обставинах, тож це рішення вони ухвалювали так само, як ухвалюється багато адміністративних рішень на підставі якихось доносів, папірців та різних документів, що були свідомо фабриковані, фальшовані», – сказав Адам Ротфельд.
Він розповів присутнім історію свого врятування. Він був одним із тих єврейських дітей, яких за дорученням Митрополита Шептицького переховували греко-католицькі монахи. Ченці з монастиря в селі Унів вивезли його ще 3-річним хлопчиком із рідного містечка Перемишляни на Львівщині й сховали в монастирі.
Адам – єдиний з усієї родини Ротфельдів, хто вцілів під час Голокосту. В цілому, завдяки Шептицькому врятувалося 150 євреїв. Більшість із них – діти. У 2005 році Адам Ротфельд, на той час міністр закордонних справ Польщі, встановив в Унівському монастирі меморіальну дошку з подякою за порятунок героїчним братам Шептицьким. Ротфельд вважає дивним той факт, що «Яд ва-Шем», надаючи титул праведника Климентію Шептицькому, брату Андрея, злегковажив щодо головного організатора акції рятування євреїв.
«Парадокс полягає в тому, що Андрей Шептицький, який був тією людиною, котра ухвалювала рішення, яка відіграла ключову роль у рятуванні євреїв, не отримав титулу «Правединка світу», хоча не раз багато людей, зокрема я, зверталися в цій справі. Мушу сказати, що це погано свідчить про інститут «Яд ва-Шем», – каже професор.
«Чим швидше цю помилку виправлять, тим краще»
Про несправедливе рішення «Яд ва-Шем» щодо Шептицького Ротфельд розмовляв із прем’єр-міністром, президентом та міністром закордонних справ Ізраїлю.
«Для людей, які зустрілися з Шептицьким, він є праведником. Я вважаю, що для інституту «Яд ва-Шем» було б честю визнати Андрея Шептицького «Праведником світу». Для Шептицького це не має значення, та це має значення для «Яд ва-Шем», оскільки свідчитиме про чесність і порядність установи», – наголосив у коментарі для Радіо Свобода Ротфельд.
Ротфельд переконаний, що в «Яд ва-Шем» ухвалять справедливе рішення ще за життя тих, кого Шептицький врятував від смерті. Він каже, що у справі Андрея Шептицького є неспростовні докази його героїчної постави під час Голокосту.
А в коментарі для Радіо Свобода Ротфельд наголосив, що навіть колишній голова тієї комісії, котра не раз голосувала проти визнання Митрополита Шептицького «Праведником світу», незадовго до своєї смерті змінив свою думку. Він визнав свою помилку в справі Шептицького і заявив, що її потрібно виправити.
«Чим швидше цю помилку виправлять, тим краще», – підсумував Ротфельд.
Проте пан Ротфельд знайшов час, щоб узяти участь у варшавській дискусії «Праведики та забуті. Брати Климентій та Андрей Шептицькі».
На думку Ротфельда, надання титулу праведника Андрею Шептицькому – справа честі для тих, хто зобов’язаний митрополитові життям.
Дискусію «Праведники та забуті» організували Музей історії польських євреїв, Фонд роду Шептицьких та тижневик «Polityka». У цій дискусії взяли участь врятовані під час Голокосту євреї, а також відомі публіцисти, священики та історики, зокрема колишній посол Польщі в Ізраїлі Мацєй Козловський.
«Відповідальні за надання почесного титулу керувалися антиісторичними аргументами»
Учасники дебатів намагалися відповісти на запитання, чому меморіал пам’яті «Яд ва-Шем», всупереч неодноразовим зверненням урятованих євреїв, дотепер не визнав Шептицького «Праведником світу».
Під час дискусії йшлося про те, що особи, відповідальні за надання почесного титулу, керувалися антиісторичними аргументами. Зокрема, закидали Шептицькому співпрацю з фашистською Німеччиною, не вникаючи в нюанси й обставини воєнних подій, а також посилаючись на документи сумнівного походження.
«Люди, котрі в «Яд ва-Шем» ухвалювали рішення про ненадання титулу «Праведника» Андрею Шептицькому, мають досить слабке, можна навіть сказати – майже нульове уявлення про цю справу. Вони жили в інших обставинах, тож це рішення вони ухвалювали так само, як ухвалюється багато адміністративних рішень на підставі якихось доносів, папірців та різних документів, що були свідомо фабриковані, фальшовані», – сказав Адам Ротфельд.
Він розповів присутнім історію свого врятування. Він був одним із тих єврейських дітей, яких за дорученням Митрополита Шептицького переховували греко-католицькі монахи. Ченці з монастиря в селі Унів вивезли його ще 3-річним хлопчиком із рідного містечка Перемишляни на Львівщині й сховали в монастирі.
Адам – єдиний з усієї родини Ротфельдів, хто вцілів під час Голокосту. В цілому, завдяки Шептицькому врятувалося 150 євреїв. Більшість із них – діти. У 2005 році Адам Ротфельд, на той час міністр закордонних справ Польщі, встановив в Унівському монастирі меморіальну дошку з подякою за порятунок героїчним братам Шептицьким. Ротфельд вважає дивним той факт, що «Яд ва-Шем», надаючи титул праведника Климентію Шептицькому, брату Андрея, злегковажив щодо головного організатора акції рятування євреїв.
«Парадокс полягає в тому, що Андрей Шептицький, який був тією людиною, котра ухвалювала рішення, яка відіграла ключову роль у рятуванні євреїв, не отримав титулу «Правединка світу», хоча не раз багато людей, зокрема я, зверталися в цій справі. Мушу сказати, що це погано свідчить про інститут «Яд ва-Шем», – каже професор.
«Чим швидше цю помилку виправлять, тим краще»
Про несправедливе рішення «Яд ва-Шем» щодо Шептицького Ротфельд розмовляв із прем’єр-міністром, президентом та міністром закордонних справ Ізраїлю.
«Для людей, які зустрілися з Шептицьким, він є праведником. Я вважаю, що для інституту «Яд ва-Шем» було б честю визнати Андрея Шептицького «Праведником світу». Для Шептицького це не має значення, та це має значення для «Яд ва-Шем», оскільки свідчитиме про чесність і порядність установи», – наголосив у коментарі для Радіо Свобода Ротфельд.
Ротфельд переконаний, що в «Яд ва-Шем» ухвалять справедливе рішення ще за життя тих, кого Шептицький врятував від смерті. Він каже, що у справі Андрея Шептицького є неспростовні докази його героїчної постави під час Голокосту.
А в коментарі для Радіо Свобода Ротфельд наголосив, що навіть колишній голова тієї комісії, котра не раз голосувала проти визнання Митрополита Шептицького «Праведником світу», незадовго до своєї смерті змінив свою думку. Він визнав свою помилку в справі Шептицького і заявив, що її потрібно виправити.
«Чим швидше цю помилку виправлять, тим краще», – підсумував Ротфельд.
