Це третя виставка, організована Центральним державним історичним архівом України у Львові за останні 19 років. І щоразу вперше експонуються нові документи. Адже тільки особовий фонд митрополита Андрея Шептицького, який зберігається у львівському архіві, налічує понад 1200 справ, а ще чимало матеріалів складають церковні фонди. Для експозиції виставки надали документи Івано-Франківський та Львівський обласні архіви.
Зворушливі листи дітей до митрополита Шептицького
Експозиція поділена на хронологічно-тематичні рубрики, а це родинне життя Шептицьких, покликання митрополита, його церковна діяльність, відновлення ним монаших чинів, піднесення рівня семінарій та створення Богословської академії у Львові, просвітницько-культурна, меценатська, пасторська-богословська діяльність, а також останні роки життя.
Науковець і укладач виставки Оксана Гайова розповіла Радіо Свобода, що більшість документів представлені вперше. Адже на початку 90-х, коли була перша виставка, присвячена митрополитові Шептицькому, працівники архіву не мали доступу до більшості справ. В експозиції виставлені герби, починаючи від Києво-Галицького митрополита Атаназія Шептицького і до митрополита Андрея, фотографії батьків Софії та Івана Шептицьких, семи братів митрополита, маєтку у Прилбичах, де 29 липня 1865 року народився Роман, майбутній митрополит.
Особливу увагу в експозиції привертають десятки дуже теплих листів дітей-сиріт, написаних до митрополита, наголосила науковець, укладач виставки Оксана Гайова.
«У своїх працях митрополит описує цих бідних діток. Вони називали його дорогим татусем. Біля кожної церкви митрополит організував збір пожертв для діток, монахині опікувались ними. Вражає, як вони намагались на дитячих обличчях викликати усмішку, проводили для них всілякі заходи. Ці 4-літні діти, писав митрополит, не вміли сміятись, бо були дуже серйозні і нагадували старших людей», – розповіла історик.
Митрополит знав ціну кожному архівному документові
Сам митрополит Андрей Шептицький приділяв у житті дуже важливе значення документам та їхньому збереженню для історії. При митрополії УГКЦ він створив архів, у якому працювали відомі історики та архівісти.
Зібраний митрополитом за життя архів тричі зазнавав руйнівних випробувань: у роки Першої Світової війни, коли був знищений родинний архів у Прилбичах, а це герби, стародавні рукописи, бібліотека, картини, ікони. З 1918 року родина знову старалась відновити свої архіви, але і його спіткала гірка доля: більшовики у 1939 знищили матеріали.
Паспорт Андрея Шептицького1 листопада 1944 року митрополит Андрей відійшов у вічний світ, за кілька місяців заарештували греко-католицьких владик. Архівні документи, які митрополиту вдалося зберегти, радянська влада викинула на подвір’я Собору Юра, а потім перевезла для переробки. Однак якийсь чиновник зрозумів, що їх не можна нищити, і працівники архіву, по суті з-під ножів, витягували документи. Частина їх потрапила до історичного архіву у Львові, частина у Київ. Зберігаються родинні архівні матеріали і в Санкт-Петербурзі, які потрапили туди в роки Першої Світової війни.
Виставка демонструватиметься протягом місяця, а потім копії документів архів передасть на постійну експозицію до церкви у Прилбичі, родинне село Шептицьких.
Зворушливі листи дітей до митрополита Шептицького
Науковець і укладач виставки Оксана Гайова розповіла Радіо Свобода, що більшість документів представлені вперше. Адже на початку 90-х, коли була перша виставка, присвячена митрополитові Шептицькому, працівники архіву не мали доступу до більшості справ. В експозиції виставлені герби, починаючи від Києво-Галицького митрополита Атаназія Шептицького і до митрополита Андрея, фотографії батьків Софії та Івана Шептицьких, семи братів митрополита, маєтку у Прилбичах, де 29 липня 1865 року народився Роман, майбутній митрополит.
Особливу увагу в експозиції привертають десятки дуже теплих листів дітей-сиріт, написаних до митрополита, наголосила науковець, укладач виставки Оксана Гайова.
«У своїх працях митрополит описує цих бідних діток. Вони називали його дорогим татусем. Біля кожної церкви митрополит організував збір пожертв для діток, монахині опікувались ними. Вражає, як вони намагались на дитячих обличчях викликати усмішку, проводили для них всілякі заходи. Ці 4-літні діти, писав митрополит, не вміли сміятись, бо були дуже серйозні і нагадували старших людей», – розповіла історик.
Митрополит знав ціну кожному архівному документові
Сам митрополит Андрей Шептицький приділяв у житті дуже важливе значення документам та їхньому збереженню для історії. При митрополії УГКЦ він створив архів, у якому працювали відомі історики та архівісти.
Зібраний митрополитом за життя архів тричі зазнавав руйнівних випробувань: у роки Першої Світової війни, коли був знищений родинний архів у Прилбичах, а це герби, стародавні рукописи, бібліотека, картини, ікони. З 1918 року родина знову старалась відновити свої архіви, але і його спіткала гірка доля: більшовики у 1939 знищили матеріали.
Виставка демонструватиметься протягом місяця, а потім копії документів архів передасть на постійну експозицію до церкви у Прилбичі, родинне село Шептицьких.
