За кілька місяців за сприяння Міністерства закордонних справ Польщі, Норвезького фінансового механізму та Східноєвропейського центру демократії у Варшаві ініціатори провели зустрічі і круглі столи на українсько-польському кордоні, у Мюнхені і Любліні, спонукали владу з обох сторін до розбудови структури українсько-польських прикордонних переходів, розповів організатор проекту, керівник Фундації духовної культури пограниччя Стефан Батрух.
Він вважає: українсько-польський кордон у нинішньому його вигляді не відповідає ні викликам часу, ні уявленням про добросусідство.
«Кордон між Україною і Польщею, а фактично між Україною та Євросоюзом, жодним чином не змінився з часів Радянського Союзу. Фактично він є муром, який відділяє Україну від Європи по сьогоднішній день. Коли я вперше побачив, як цей кордон фізично виглядає там, де немає діючого перетину кордону, – це справило на мене гнітюче враження. Цей кордон між Україною і Євросоюзом – це колючі дроти, викопані рови, заоране поле. І все для того, щоб захищати той кордон… від громадян наших країн», – каже він.
Студенти Острозької академії - учасники обмінних програм - на конференції з проблем транскордонного співробітництва Стефан Батрух переконаний: кордон повинен не розділяти, а об’єднувати, бути відкритим і служити інтеграції.
«Цей стан – ненормальний, патологічний. Ми не можемо самі себе робити невільниками й погоджуватись на таке. Якщо ми дійсно думаємо про транскордонну співпрацю, то не можемо його лишити таким, як зараз. Дроти кордону повинні бути демонтовані. Якщо в України європейське майбутнє, то необхідно будувати мости, а не залізні мури між народами, які творять європейську спільноту», – наголошує Батрух.
Міжнародні проекти – шлях до стирання кордонів
Таких міжнародних проектів має бути не сотні, а тисячі, бо саме вони проторують українцям шлях до європейського співтовариства, переконані учасники конференції.
Нині чільне місце в позитивному сенсі співробітництва займають спільні молодіжні, студентські проекти, розповідає декан факультету політико-інформаційного менеджменту Національного університету «Острозька академія» Руслана Каламаж.
«Достатньо згадати організацію спільних політологічних дебатів і круглих столів наших студентів-політологів і студентів Вищої школи з міста Замосць, потрібно згадати стажування наших викладачів, які беруть участь у міжнародних проектах, що реалізуються в університетах міста Полтуська, Любліна, навчання наших випускників на магістерських програмах із політології у Варшавському університеті. Тому я думаю, що сьогоднішня конференція, представлення серед її учасників, організаторів, партнерів такого численного, потужного представництва наших польських науковців стає закономірним продовженням і розвитком нашої українсько-польської співпраці», – каже вона.
Прикордонні регіони держав завжди виступали рушіями пожвавлення міжнародних стосунків, вважає ректор Національного університету «Острозька академія» Ігор Пасічник. Він переконаний, що поява на теренах Волині найпершого у Східній Європі навчального закладу була наслідком такого співробітництва.
«Добросусідство відобразилося на асиміляції культур і на становленні тут культури української завдяки впливу Польського королівства. І становлення тут Острозької академії – це, мабуть, була не заслуга князя і короля, а швидше за все заслуга людей, які між собою починали зв’язки встановлювати – це були торговці, вчені тощо», – додає ректор.
Політологи: «Керована демократія – не українська перспектива»
Акцентуючи на проблемних моментах українсько-польської історії, політики шкодять сучасним українсько-польським стосункам, переконані учасники конференції. Не сприяли поліпшенню цих відносин і цьогорічні внутрішні процеси в сусідніх країнах, зокрема, зміни в українському виборчому законодавстві, вважає учасник конференції, член правління Незалежної медіа-профспілки Сергій Штурхецький. Український виборець не міг нормально ідентифікувати кандидата, каже він.
«Не було жодних передумов для того, щоб кандидати були нормально представлені. Були стиснуті терміни, в бюлетенях – прикрі редакторські помилки. В результаті виборець орієнтувався швидше на партійні бренди. Але що найприкріше мені як людині, яка займалася в громадському секторі, – це те, що зараз із законодавства було вилучено програму кандидата як обов’язковий документ, необхідний для реєстрації. Ми розцінюємо це як серйозний ляпас громадянському суспільству. Адже зрозуміло, що депутата можна критикувати за невиконання передвиборних обіцянок. Тепер навіть не буде за що його критикувати. Люди, йдучи в політику, можуть свідомо говорити людям якісь нездійсненні прожекти, і їм за це нічого, навіть з моральної точки зору, не кажучи вже про політичну відповідальність, не буде. Мені здається, що, окрім інших прикростей виборчого законодавства, це є дуже серйозним сигналом стосовно майбутнього демократії і місцевого самоврядування в Україні», – застерігає він.
На конференції йшлося і про ймовірність небезпеки повернення в Україну авторитарного режиму.
Докторант Національного університету «Києво-Могилянська академія» Юрій Мацієвський вважає: «Навіть поза тим, що Президент (Янукович) отримав повноваження, які мав попередньо Президент Кучма, і закінчив будівництво цієї вертикалі у зв’язку недавно проведеними виборами, – йому не вдасться, і Партії регіонів не вдасться звести це будівництво, яке він імітує – на зразок російської «керованої демократії»… Якийсь час людьми ще можна буде маніпулювати. Але наступні парламентські вибори, коли б вони не відбулися, покажуть, що влада далі не може контролювати людей, і тому це буде провалом такої політики. Тож цей проект не має майбутнього».
В перебігу дискусій в Острозі виникла ідея створення на базі Національного університету «Острозька академія» спільного польсько-українського центру дослідження країн Центрально-Східної Європи. Так у малих містах України та Польщі закладаються перспективи подальшої наукової інтеграції.
Він вважає: українсько-польський кордон у нинішньому його вигляді не відповідає ні викликам часу, ні уявленням про добросусідство.
«Кордон між Україною і Польщею, а фактично між Україною та Євросоюзом, жодним чином не змінився з часів Радянського Союзу. Фактично він є муром, який відділяє Україну від Європи по сьогоднішній день. Коли я вперше побачив, як цей кордон фізично виглядає там, де немає діючого перетину кордону, – це справило на мене гнітюче враження. Цей кордон між Україною і Євросоюзом – це колючі дроти, викопані рови, заоране поле. І все для того, щоб захищати той кордон… від громадян наших країн», – каже він.
«Цей стан – ненормальний, патологічний. Ми не можемо самі себе робити невільниками й погоджуватись на таке. Якщо ми дійсно думаємо про транскордонну співпрацю, то не можемо його лишити таким, як зараз. Дроти кордону повинні бути демонтовані. Якщо в України європейське майбутнє, то необхідно будувати мости, а не залізні мури між народами, які творять європейську спільноту», – наголошує Батрух.
Міжнародні проекти – шлях до стирання кордонів
Таких міжнародних проектів має бути не сотні, а тисячі, бо саме вони проторують українцям шлях до європейського співтовариства, переконані учасники конференції.
Нині чільне місце в позитивному сенсі співробітництва займають спільні молодіжні, студентські проекти, розповідає декан факультету політико-інформаційного менеджменту Національного університету «Острозька академія» Руслана Каламаж.
«Достатньо згадати організацію спільних політологічних дебатів і круглих столів наших студентів-політологів і студентів Вищої школи з міста Замосць, потрібно згадати стажування наших викладачів, які беруть участь у міжнародних проектах, що реалізуються в університетах міста Полтуська, Любліна, навчання наших випускників на магістерських програмах із політології у Варшавському університеті. Тому я думаю, що сьогоднішня конференція, представлення серед її учасників, організаторів, партнерів такого численного, потужного представництва наших польських науковців стає закономірним продовженням і розвитком нашої українсько-польської співпраці», – каже вона.
Прикордонні регіони держав завжди виступали рушіями пожвавлення міжнародних стосунків, вважає ректор Національного університету «Острозька академія» Ігор Пасічник. Він переконаний, що поява на теренах Волині найпершого у Східній Європі навчального закладу була наслідком такого співробітництва.
«Добросусідство відобразилося на асиміляції культур і на становленні тут культури української завдяки впливу Польського королівства. І становлення тут Острозької академії – це, мабуть, була не заслуга князя і короля, а швидше за все заслуга людей, які між собою починали зв’язки встановлювати – це були торговці, вчені тощо», – додає ректор.
Політологи: «Керована демократія – не українська перспектива»
Акцентуючи на проблемних моментах українсько-польської історії, політики шкодять сучасним українсько-польським стосункам, переконані учасники конференції. Не сприяли поліпшенню цих відносин і цьогорічні внутрішні процеси в сусідніх країнах, зокрема, зміни в українському виборчому законодавстві, вважає учасник конференції, член правління Незалежної медіа-профспілки Сергій Штурхецький. Український виборець не міг нормально ідентифікувати кандидата, каже він.
«Не було жодних передумов для того, щоб кандидати були нормально представлені. Були стиснуті терміни, в бюлетенях – прикрі редакторські помилки. В результаті виборець орієнтувався швидше на партійні бренди. Але що найприкріше мені як людині, яка займалася в громадському секторі, – це те, що зараз із законодавства було вилучено програму кандидата як обов’язковий документ, необхідний для реєстрації. Ми розцінюємо це як серйозний ляпас громадянському суспільству. Адже зрозуміло, що депутата можна критикувати за невиконання передвиборних обіцянок. Тепер навіть не буде за що його критикувати. Люди, йдучи в політику, можуть свідомо говорити людям якісь нездійсненні прожекти, і їм за це нічого, навіть з моральної точки зору, не кажучи вже про політичну відповідальність, не буде. Мені здається, що, окрім інших прикростей виборчого законодавства, це є дуже серйозним сигналом стосовно майбутнього демократії і місцевого самоврядування в Україні», – застерігає він.
На конференції йшлося і про ймовірність небезпеки повернення в Україну авторитарного режиму.
Докторант Національного університету «Києво-Могилянська академія» Юрій Мацієвський вважає: «Навіть поза тим, що Президент (Янукович) отримав повноваження, які мав попередньо Президент Кучма, і закінчив будівництво цієї вертикалі у зв’язку недавно проведеними виборами, – йому не вдасться, і Партії регіонів не вдасться звести це будівництво, яке він імітує – на зразок російської «керованої демократії»… Якийсь час людьми ще можна буде маніпулювати. Але наступні парламентські вибори, коли б вони не відбулися, покажуть, що влада далі не може контролювати людей, і тому це буде провалом такої політики. Тож цей проект не має майбутнього».
В перебігу дискусій в Острозі виникла ідея створення на базі Національного університету «Острозька академія» спільного польсько-українського центру дослідження країн Центрально-Східної Європи. Так у малих містах України та Польщі закладаються перспективи подальшої наукової інтеграції.
