Цього року ЄС виділив 700 мільйонів євро на міжрегіональні програми для країн-сусідів. Яка частина цих коштів буде використана на розвиток співпраці з Україною, значною мірою залежить від українських органів державної влади та громадськості.
Депутат Закарпатської обласної ради, експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай вважає, що не варто недооцінювати перспективи, які відкриває для України успішна транскордонна співпраця. «Транскордонна співпраця – єдиний реальний спосіб євроінтеграції України, котрий є підкріпленим фінансово, законодавчо врегульований, можливий як на рівні громадськості, так і на рівні органів місцевої та державної влади», – зазначає експерт.
Сухопутний Гамбург на Закарпатті
За офіційними даними, з 2007-го по 2010 рік Європейський Союз на фінансування програм з розвитку транскордонної співпраці з Україною виділив майже 500 мільйонів євро.
Угорщина стала першою європейською країною, з якою Україна підписала договір про транскордонну співпрацю. За міждержавним договором, не лише центральні органи державної влади, а й місцеві громади отримали можливість реалізувати програми з міждержавної співпраці в економічній, культурній та інших сферах.
Томаш Беркі, голова відділу економічних зв’язків Посольства Угорської Республіки в Україні, наголошує, що транскордонне співробітництво поширюється на всю країну, а не лише на ті регіони, які безпосередньо межують з Європейським Союзом.
«На нашому спільному кордоні ми маємо унікальну інфраструктурну можливість, – каже він. – Тому що саме тут перетинаються різні залізничні системи, автотранспортний коридор і навіть можливість приєднатися до водних шляхів Євросоюзу. Можна на базі залізниці створити спільний індустріальний парк, який би охоплював усю транспортну інфраструктуру. Таким чином можна перетворити регіон на сухопутний Гамбург».
Але для перетворення України на потужний європейський економічний центр потрібно вирішити ще багато питань. Депутат Закарпатської облради, експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай пояснив: «Якби я створював рейтинг, то, напевне, поставив би на перше місце візову політику, на друге – інституційну готовність влади, а на третє – сучасний стан міжнародного співробітництва України загалом».
Українська влада недооцінює транскордонне співробітництво
На думку експертів, центральні органи влади недооцінюють транскордонне співробітництво як один із надійних способів залучення інвестицій в українську економіку. Ефективній реалізації програм економічної та культурної співпраці з країнами-сусідами перешкоджає також невідповідність українського законодавства європейському.
Директор Інституту політичної освіти Олександр Стрельников, говорячи про найбільші проблеми, котрі стоять на шляху розвитку транскордонної співпраці (ТКС) в Україні, зазначив: «По-перше, це недостатнє розуміння органами державної влади необхідності такої співпраці. А по-друге, небажання розвивати це питання. Розвиток ТКС – це потужна інвестиція в економіку України, і ті незначні кошти, які були б використані із держбюджету на співфінансування проектів із ТКС, могли б повернутися в економіку України у значно більшому розмірі».
Барт ван Вінсен, нідерландський експерт із транскордонного співробітництва, заявив, що співпраця з Україною відіграє важливу роль для ЄС. «Для Європи партнерство з Україною є дуже важливим. Але існують проблеми, характерні не лише для України, а й для усіх інших прикордонних регіонів, які потрібно вирішувати разом. Це не лише українські, а й загальноєвропейські проблеми: нелегальна міграція, екологія, корупція та інше. Але за розумної організації співпраці розвитку регіонів вздовж кордонів можна отримати численні здобутки: на рівні культури, на рівні місцевої влади, на рівні туризму», – зауважує Барт ван Вінсен.
За оцінками експертів, поки транскордонне співробітництво в Україні зводиться лише до несистемних фрагментарних дій.
Депутат Закарпатської обласної ради, експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай вважає, що не варто недооцінювати перспективи, які відкриває для України успішна транскордонна співпраця. «Транскордонна співпраця – єдиний реальний спосіб євроінтеграції України, котрий є підкріпленим фінансово, законодавчо врегульований, можливий як на рівні громадськості, так і на рівні органів місцевої та державної влади», – зазначає експерт.
Сухопутний Гамбург на Закарпатті
За офіційними даними, з 2007-го по 2010 рік Європейський Союз на фінансування програм з розвитку транскордонної співпраці з Україною виділив майже 500 мільйонів євро.
Угорщина стала першою європейською країною, з якою Україна підписала договір про транскордонну співпрацю. За міждержавним договором, не лише центральні органи державної влади, а й місцеві громади отримали можливість реалізувати програми з міждержавної співпраці в економічній, культурній та інших сферах.
Томаш Беркі, голова відділу економічних зв’язків Посольства Угорської Республіки в Україні, наголошує, що транскордонне співробітництво поширюється на всю країну, а не лише на ті регіони, які безпосередньо межують з Європейським Союзом.
«На нашому спільному кордоні ми маємо унікальну інфраструктурну можливість, – каже він. – Тому що саме тут перетинаються різні залізничні системи, автотранспортний коридор і навіть можливість приєднатися до водних шляхів Євросоюзу. Можна на базі залізниці створити спільний індустріальний парк, який би охоплював усю транспортну інфраструктуру. Таким чином можна перетворити регіон на сухопутний Гамбург».
Але для перетворення України на потужний європейський економічний центр потрібно вирішити ще багато питань. Депутат Закарпатської облради, експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай пояснив: «Якби я створював рейтинг, то, напевне, поставив би на перше місце візову політику, на друге – інституційну готовність влади, а на третє – сучасний стан міжнародного співробітництва України загалом».
Українська влада недооцінює транскордонне співробітництво
На думку експертів, центральні органи влади недооцінюють транскордонне співробітництво як один із надійних способів залучення інвестицій в українську економіку. Ефективній реалізації програм економічної та культурної співпраці з країнами-сусідами перешкоджає також невідповідність українського законодавства європейському.
Директор Інституту політичної освіти Олександр Стрельников, говорячи про найбільші проблеми, котрі стоять на шляху розвитку транскордонної співпраці (ТКС) в Україні, зазначив: «По-перше, це недостатнє розуміння органами державної влади необхідності такої співпраці. А по-друге, небажання розвивати це питання. Розвиток ТКС – це потужна інвестиція в економіку України, і ті незначні кошти, які були б використані із держбюджету на співфінансування проектів із ТКС, могли б повернутися в економіку України у значно більшому розмірі».
Барт ван Вінсен, нідерландський експерт із транскордонного співробітництва, заявив, що співпраця з Україною відіграє важливу роль для ЄС. «Для Європи партнерство з Україною є дуже важливим. Але існують проблеми, характерні не лише для України, а й для усіх інших прикордонних регіонів, які потрібно вирішувати разом. Це не лише українські, а й загальноєвропейські проблеми: нелегальна міграція, екологія, корупція та інше. Але за розумної організації співпраці розвитку регіонів вздовж кордонів можна отримати численні здобутки: на рівні культури, на рівні місцевої влади, на рівні туризму», – зауважує Барт ван Вінсен.
За оцінками експертів, поки транскордонне співробітництво в Україні зводиться лише до несистемних фрагментарних дій.
