«Це повна монополізація ядерного ринку України відбувається. І на довгі роки. Контракт був підписаний на невідому кількість років. Плюс до того, ми будемо прив’язані до російських технологій, оскільки завод належатиме Україні на 51 відсоток – решта Росії. Обов’язковою умовою мало бути, щоб завод був стовідсотковою власністю України. Тоді б ми могли на базі цього заводу впроваджувати технологію для виробництва ядерного палива західного дизайну реакторів, придбавши в них ліцензію», – наголошує Ольга Кошарна.
Диверсифікація джерел енергії буде збережена – Кінах
Голова підкомітету парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони, народний депутат від Партії регіонів Анатолій Кінах заявив Радіо Свобода, що спільне з Росією будівництво заводу не означає відмови від співпраці з іншими партнерами. Відтак, Україна, отримуючи прибутки від власного виробництва, розширить свої можливості щодо придбання ядерного палива виготовленого за західними технологіями, каже він.
«У будівництві заводу будуть задіяні достатньо сучасні технології. Мінімум 50 відсотків ядерного палива, що буде вироблятися на цьому підприємстві, буде постачатися на експорт. При цьому ми не відмовляємося від диверсифікації. Дуже позитивно завершилися дослідження експлуатації ядерного палива виробництва фірми «Вестінгауз» на Південній атомній станції», – зазначив Кінах.
Політики більше, ніж економіки – експерт
Експерти наголошують на тому, що Міністерство палива та енергетики України оголосило перегляд вже застарілої державної стратегії енергетичної безпеки, але цього досі не зробило. Відтак, рішення про спільне з Росією будівництво заводу з виготовлення ядерного палива, яке може коштувати до одного мільярда доларів, є передчасним і ризикованим, відзначила експерт з енергетичних питань Світлана Голікова.
«То є суто політичне рішення. Можливо, це курс на майбутнє. Можливо, ми просто йдемо до реального інтеграційного процесу, перш за все, за рахунок енергетичної галузі, до повернення до єдиної енергетичної системи, яка будувалася ще за радянських часів. Це єдиний енергетичний простір, який зараз став інструментом політичним», – каже вона.
Крім того, Україна має велику потребу у впровадженні енергозберігальних технологій, відзначають експерти і додають, що кошти витрачені на енергоефективність дають, мінімум, удвічі більший прибуток, ніж створення додаткових енергогенеруючих підприємств.