Національний заповідник «Херсонес Таврійський» у Севастополі вважають одним із найкраще збережених давньогрецьких міст у світі, говорить докторант Східного інституту у Римі, історик Олексій Гавриков. Проте, на його думку, й нинішній заповідний статус Херсонеса перебуває під загрозою.
Олексій Гавриков наводить копії звернень до Президента Віктора Януковича архієпископа Сімферопольського Української православної церкви, що в єднанні з Московським патріархатом, Лазаря, де той просить голову держави передати храмові споруди античного міста церкві, нібито через те, що вони оскверняються туристами та історичними експозиціями.
Він згадує для порівняння бачене ним нещодавно в Криму становище старовинних монастирів чи інших пам’яток, приміщення яких уже повернули церкві.
Церква не опікується пам’ятками Криму фахово – історик
«У Чуфут-кале заборонили вхід у храм туристам, і богослужіння там теж не проводять. – Монастир у Бахчисараї перебудовують. У Херсонесі теж є певні результати: в одному з приміщень, яке передали церкві, зробили «віп-резиденцію» з краєвидом на море», – розповідає історик про свої враження.
«Немає фахового підходу до збереження пам’яток», – наголошує він про ставлення церкви до отриманого.
Гавриков наводить факти, що ще в часи в часи Російської імперії у церковників, які використовували територію Херсонесу, були проблеми з урядом, оскільки вони чинили незаконну забудову.
УПЦ (МП): Херсонес – зона спільної відповідальності
В УПЦ (МП) заперечують, що недбало ставляться до набутих цінностей.
Українська православна церква, що в єднанні з Московським патріархатом, береже історичні пам’ятки, якими користується, заявив Радіо Свобода прес-секретар предстоятеля УПЦ протоієрей Георгій Коваленко.
За його словами, держава і церква мають співпрацювати у збереженні надбання попередніх поколінь.
«Херсонес, Лавра, Софія та інші об’єкти мають бути об’єктами спільного користування та відповідальності. Там мають звершуватися богослужіння, бо вони будувалися як храми. З іншого боку, ми маємо зберігати їх відповідно до технологій, які напрацювали історики. Сподіваюся, ми створимо традицію, за якою поруч мирно існуватимуть музеї та храми», – каже священик.
Херсонесові, відданому церкві, статус ЮНЕСКО не світить
Херсонес є у списку пам’яток, які найближчим часом могли б узяти під охорону ЮНЕСКО. Якщо частину території заповідника передати церкві у постійне користування, на цій ідеї можна ставити хрест, говорить депутат Верховної ради Криму, екс-голова комітету з охорони пам’яток Кримської автономії Юрій Магарищев.
На його думку, Херсонес – це надбання не лише України, а всього світу, тобто всіх, хто хоче відвідувати цю пам’ятку, проводити її наукові дослідження.
«До сьогодні збереглося дуже мало античних міст, настільки презентабельних. Передавати якусь його частину релігійним конфесіям неприпустимо. Два храми на території Херсонесу є діючими, і для церкви цього вже має бути достатньо. Гадаю, насправді питання – у цінній землі на березі моря, з якої можна отримувати гроші», – пояснює депутат.
Рік тому експерти ЮНЕСКО вже висловлювали занепокоєння через забудову, яку здійснюють ченці УПЦ (МП) в Києво-Печерській лаврі в Києві, яка є об’єктом світової спадщини ЮНЕСКО.
Олексій Гавриков наводить копії звернень до Президента Віктора Януковича архієпископа Сімферопольського Української православної церкви, що в єднанні з Московським патріархатом, Лазаря, де той просить голову держави передати храмові споруди античного міста церкві, нібито через те, що вони оскверняються туристами та історичними експозиціями.
Він згадує для порівняння бачене ним нещодавно в Криму становище старовинних монастирів чи інших пам’яток, приміщення яких уже повернули церкві.
Церква не опікується пам’ятками Криму фахово – історик
«У Чуфут-кале заборонили вхід у храм туристам, і богослужіння там теж не проводять. – Монастир у Бахчисараї перебудовують. У Херсонесі теж є певні результати: в одному з приміщень, яке передали церкві, зробили «віп-резиденцію» з краєвидом на море», – розповідає історик про свої враження.
«Немає фахового підходу до збереження пам’яток», – наголошує він про ставлення церкви до отриманого.
Гавриков наводить факти, що ще в часи в часи Російської імперії у церковників, які використовували територію Херсонесу, були проблеми з урядом, оскільки вони чинили незаконну забудову.
УПЦ (МП): Херсонес – зона спільної відповідальності
В УПЦ (МП) заперечують, що недбало ставляться до набутих цінностей.
Українська православна церква, що в єднанні з Московським патріархатом, береже історичні пам’ятки, якими користується, заявив Радіо Свобода прес-секретар предстоятеля УПЦ протоієрей Георгій Коваленко.
За його словами, держава і церква мають співпрацювати у збереженні надбання попередніх поколінь.
«Херсонес, Лавра, Софія та інші об’єкти мають бути об’єктами спільного користування та відповідальності. Там мають звершуватися богослужіння, бо вони будувалися як храми. З іншого боку, ми маємо зберігати їх відповідно до технологій, які напрацювали історики. Сподіваюся, ми створимо традицію, за якою поруч мирно існуватимуть музеї та храми», – каже священик.
Херсонесові, відданому церкві, статус ЮНЕСКО не світить
Херсонес є у списку пам’яток, які найближчим часом могли б узяти під охорону ЮНЕСКО. Якщо частину території заповідника передати церкві у постійне користування, на цій ідеї можна ставити хрест, говорить депутат Верховної ради Криму, екс-голова комітету з охорони пам’яток Кримської автономії Юрій Магарищев.
На його думку, Херсонес – це надбання не лише України, а всього світу, тобто всіх, хто хоче відвідувати цю пам’ятку, проводити її наукові дослідження.
«До сьогодні збереглося дуже мало античних міст, настільки презентабельних. Передавати якусь його частину релігійним конфесіям неприпустимо. Два храми на території Херсонесу є діючими, і для церкви цього вже має бути достатньо. Гадаю, насправді питання – у цінній землі на березі моря, з якої можна отримувати гроші», – пояснює депутат.
Рік тому експерти ЮНЕСКО вже висловлювали занепокоєння через забудову, яку здійснюють ченці УПЦ (МП) в Києво-Печерській лаврі в Києві, яка є об’єктом світової спадщини ЮНЕСКО.
