Софійський Собор у Києві, споруджений в одинадцятому столітті, є одним із найстаріших храмів України, які збереглися донині. Він пережив всі війни та революції, і навіть Сталін змушений був відмовитися від планів знести цей храм. Не дивно, що Софія (так часто називають собор кияни) разом із Києво-Печерською Лаврою стали першими українськими пам’ятками, внесеними до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Але сьогодні вони ризикують стати першими у світі, вилученими з цього списку.
Експерти ЮНЕСКО, які обстежували стан українських об’єктів всесвітньої спадщини, були незадоволені тим, як Україна опікується своїми святинями, зазначає заступник міністра культури і туризму України Микола Яковина.
Релішійна хода на території Києво-Печерської Лаври«Викликає тривогу стан двох об’єктів, з числа вже номінованих до переліку Всесвітньої спадщини. Це Софія Київська і Києво-Печерська Лавра. Зауваження стосуються охоронної зони цих об’єктів, господарської діяльності, яка впливає на них, та дій київської міської влади. У червні оприлюднять висновки цієї перевірки, і зауваження ЮНЕСКО треба буде не просто брати до уваги, а виправляти», – каже заступник міністра.
Основні претензії – до державного управління пам’ятками
Шкода лише, що згадав про це чиновник, як кажуть, до дати, та й то, бідкаючись. Адже 18 квітня відзначають Всесвітній день пам’яток історії та культури.
Між тим, основні претензії комісії, яка може вилучити українські святині з переліку всесвітньої спадщини, за словами директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергія Кролевця, – «це державне управління пам'яткою. А в нас, пробачте, вакханалія в цій сфері: ніхто ні за що не відповідає і не хоче відповідати».
Найнебезпечніший прояв тієї самої «вакханалії» – будівництво на прилеглих територіях: воно спричиняє спотворення історичного ландшафту, зсуви грунту на пагорбах, де розташовані старовинні будівлі, вважає заступник директора з наукової роботи музею-заповідника «Софія Київська» Ірина Марголіна.
«У буферній зоні Софії йде забудова, яка не відповідає Конвенції ЮНЕСКО. Поруч із пам’яткою побудували готель «Хаят» і фітнес-центр. Це однозначно негативно вплинуло на стан пам’ятки!» – впевнена Ірина Марголіна.
У Європі пам’ятки не дотують з бюджету, а наповнюють його
Відсутність розумної державної політики у галузі культури називає першопричиною проблем з українськими пам’ятками ЮНЕСКО і заступник директора Інституту пам’яткоохоронних досліджень Віктор Клочко.
«Чи є взагалі в Україні розумна політика відносно культурної спадщини? Я маю на увазі не слова посадовців, а діла. Чомусь вони вирішили, що якщо ми маємо цінні для світу об’єкти, то нам за них мають гроші платити. А коли з’ясувалося, що грошей не буде, їм вони вже нецікаві! »
У той же час у більшості європейських країн історичні об’єкти заробляють на туристах величезні гроші, окуповують себе, і навіть є одним з основних джерел для наповнення бюджету. На думку Віктора Клочка, це можна зробити і в Україні. Для цього держава повинна формувати потужну туристичну інфраструктуру і розуміти, що гроші, вкладені у пам’ятки минулого, – це інвестиції в майбутнє.
(Київ - Прага)
Але сьогодні вони ризикують стати першими у світі, вилученими з цього списку.
Експерти ЮНЕСКО, які обстежували стан українських об’єктів всесвітньої спадщини, були незадоволені тим, як Україна опікується своїми святинями, зазначає заступник міністра культури і туризму України Микола Яковина.
Основні претензії – до державного управління пам’ятками
Шкода лише, що згадав про це чиновник, як кажуть, до дати, та й то, бідкаючись. Адже 18 квітня відзначають Всесвітній день пам’яток історії та культури.
Між тим, основні претензії комісії, яка може вилучити українські святині з переліку всесвітньої спадщини, за словами директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергія Кролевця, – «це державне управління пам'яткою. А в нас, пробачте, вакханалія в цій сфері: ніхто ні за що не відповідає і не хоче відповідати».
Найнебезпечніший прояв тієї самої «вакханалії» – будівництво на прилеглих територіях: воно спричиняє спотворення історичного ландшафту, зсуви грунту на пагорбах, де розташовані старовинні будівлі, вважає заступник директора з наукової роботи музею-заповідника «Софія Київська» Ірина Марголіна.
«У буферній зоні Софії йде забудова, яка не відповідає Конвенції ЮНЕСКО. Поруч із пам’яткою побудували готель «Хаят» і фітнес-центр. Це однозначно негативно вплинуло на стан пам’ятки!» – впевнена Ірина Марголіна.
У Європі пам’ятки не дотують з бюджету, а наповнюють його
Відсутність розумної державної політики у галузі культури називає першопричиною проблем з українськими пам’ятками ЮНЕСКО і заступник директора Інституту пам’яткоохоронних досліджень Віктор Клочко.
«Чи є взагалі в Україні розумна політика відносно культурної спадщини? Я маю на увазі не слова посадовців, а діла. Чомусь вони вирішили, що якщо ми маємо цінні для світу об’єкти, то нам за них мають гроші платити. А коли з’ясувалося, що грошей не буде, їм вони вже нецікаві! »
У той же час у більшості європейських країн історичні об’єкти заробляють на туристах величезні гроші, окуповують себе, і навіть є одним з основних джерел для наповнення бюджету. На думку Віктора Клочка, це можна зробити і в Україні. Для цього держава повинна формувати потужну туристичну інфраструктуру і розуміти, що гроші, вкладені у пам’ятки минулого, – це інвестиції в майбутнє.
(Київ - Прага)
