Зараз вони не стоять під червоними прапорами, не кличуть молодь на «ударні» новобудови, не збирають гроші на допомогу «закордонним друзям», не влаштовують – за вказівками згори – «маршів миру»… Немолоді жінки, колишні активістки комсомольського руху на Дніпропетровщині, сидять у президії під синьо-жовтим прапором і діляться спогадами з дітьми. За часів незалежності хтось із них пішов у політику, хтось у бізнес, хтось зробив кар’єру держслужбовця.
«Не розлучусь з комсомолом, буду вічно молодим»
Валентина Слобода – зараз фахівець міського відділу культури, в комсомолі пробула півтора десятиліття. Каже: в ті часи активним і амбітним реалізувати себе поза «ленінською спілкою» було важко. Комсомольську юність згадує з ностальгією, хоча не приховує: вказівки партії виконували безапеляційно.
«Так, питання ідеологічного підґрунтя в комсомолі, ті самі «ленінські» заліки – це все було. Але сучасна молодь може взяти краще від комсомолу – це не бути байдужим, прагнути стати лідером. Ось зараз кажуть: волонтери прибирають сміття. Так це і раніше було! Соромно було тоді не прийти на суботник. Як так, ти не прийшов? «Блискавку» випустять, спитають… Це було само собою», – сказала в інтерв’ю Радіо Свобода Валентина Слобода.
Для сучасної молоді Дніпропетровська комсомол – певна екзотика. Лідери шкільного самоврядування та активісти підліткових організацій екс-ватажків комсомолу слухали уважно. Цікаво, кажуть, але тільки з точки зору історії.
Дмитро Назаренко, один із активістів молодіжної організації «Дитячий парламент», зізнається, що комсомолом цікавиться як явищем певної доби.
«Комсомол сприймається як частина культури минулого. Жаль, що зараз немає такої за масштабами організації для молоді. З іншого боку, безальтернативність – це погано, людина ж повинна мати право вибрати між одним і іншим», – поділився своїми думками з Радіо Свобода Дмитро.
«Вони хочуть повернути вчорашній день»
Активіст дніпропетровської організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» Анатолій Сокоринський теж колишній комсомолець. Каже, що без членства в організації тоді не можна було ані вчитись, ані працювати. Однак, на рахунку комсомолу більше чорних справ, аніж добрих, переконаний він.
«Сьогоднішнє святкування в місті і в Україні висмоктане з пальця. Добрих справ у комсомолу набагато менше, ніж злочинів. Це вони були тим активним представником Компартії, який чинив злочини в Україні, – спалювали церкви, мордували священиків, були членами продзагонів... Навіть у часи Другої світової війни у Дніпропетровську не було комсомольського підпілля, а от молоде підпілля ОУН діяло. Влада, яка прийшла, – відверто «просовєцька», бо там багато колишніх перших секретарів, секретарів обкомів. Вони хочуть повернути вчорашній день, вони не знають, як виховувати молодь на засадах українського патріотизму», – зауважив у розмові з Радіо Свобода Анатолій Сокоринський.
Юрій ЯкименкоВідродження радянських міфологем має суто політичне підґрунтя, вважає фахівець Центру імені Разумкова Юрій Якименко. Він упевнений: влада, що ініціює відзначення радянських дат, сама досі повернута обличчям до минулого.
«Такого роду відзначення – це, з одного боку, данина історії, а з іншого – в сучасних умовах це виглядає більше як орієнтація на певний образ минулого. Пов’язано це з ментальністю багатьох наших політиків, є тенденція до повернення певних радянських дат. Якщо звертатись до молоді, то їй дуже важко пояснити, що таке комсомол і піонерія. Надто змінились суспільні реалії. Люди, які ініціюють святкування таких дат, – це люди, повернуті в минуле», – переконаний експерт.
У програмі святкування ювілею комсомолу в Дніпропетровську ще чимало заходів: школярів водитимуть у музей історії комсомолу, залучать до тематичного конкурсу малюнків, зберуть на спортивні змагання.
«Не розлучусь з комсомолом, буду вічно молодим»
Валентина Слобода – зараз фахівець міського відділу культури, в комсомолі пробула півтора десятиліття. Каже: в ті часи активним і амбітним реалізувати себе поза «ленінською спілкою» було важко. Комсомольську юність згадує з ностальгією, хоча не приховує: вказівки партії виконували безапеляційно.
«Так, питання ідеологічного підґрунтя в комсомолі, ті самі «ленінські» заліки – це все було. Але сучасна молодь може взяти краще від комсомолу – це не бути байдужим, прагнути стати лідером. Ось зараз кажуть: волонтери прибирають сміття. Так це і раніше було! Соромно було тоді не прийти на суботник. Як так, ти не прийшов? «Блискавку» випустять, спитають… Це було само собою», – сказала в інтерв’ю Радіо Свобода Валентина Слобода.
Для сучасної молоді Дніпропетровська комсомол – певна екзотика. Лідери шкільного самоврядування та активісти підліткових організацій екс-ватажків комсомолу слухали уважно. Цікаво, кажуть, але тільки з точки зору історії.
Дмитро Назаренко, один із активістів молодіжної організації «Дитячий парламент», зізнається, що комсомолом цікавиться як явищем певної доби.
«Комсомол сприймається як частина культури минулого. Жаль, що зараз немає такої за масштабами організації для молоді. З іншого боку, безальтернативність – це погано, людина ж повинна мати право вибрати між одним і іншим», – поділився своїми думками з Радіо Свобода Дмитро.
«Вони хочуть повернути вчорашній день»
Активіст дніпропетровської організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» Анатолій Сокоринський теж колишній комсомолець. Каже, що без членства в організації тоді не можна було ані вчитись, ані працювати. Однак, на рахунку комсомолу більше чорних справ, аніж добрих, переконаний він.
«Сьогоднішнє святкування в місті і в Україні висмоктане з пальця. Добрих справ у комсомолу набагато менше, ніж злочинів. Це вони були тим активним представником Компартії, який чинив злочини в Україні, – спалювали церкви, мордували священиків, були членами продзагонів... Навіть у часи Другої світової війни у Дніпропетровську не було комсомольського підпілля, а от молоде підпілля ОУН діяло. Влада, яка прийшла, – відверто «просовєцька», бо там багато колишніх перших секретарів, секретарів обкомів. Вони хочуть повернути вчорашній день, вони не знають, як виховувати молодь на засадах українського патріотизму», – зауважив у розмові з Радіо Свобода Анатолій Сокоринський.
«Такого роду відзначення – це, з одного боку, данина історії, а з іншого – в сучасних умовах це виглядає більше як орієнтація на певний образ минулого. Пов’язано це з ментальністю багатьох наших політиків, є тенденція до повернення певних радянських дат. Якщо звертатись до молоді, то їй дуже важко пояснити, що таке комсомол і піонерія. Надто змінились суспільні реалії. Люди, які ініціюють святкування таких дат, – це люди, повернуті в минуле», – переконаний експерт.
У програмі святкування ювілею комсомолу в Дніпропетровську ще чимало заходів: школярів водитимуть у музей історії комсомолу, залучать до тематичного конкурсу малюнків, зберуть на спортивні змагання.
