Назва спогадів – «Надзвичайні звичайні люди» і йдеться там здебільшого про життя у місті Бірмінгемі, штат Алабама, де Кондоліза Райс народилася 1954-го року у вчительській негритянській родині у сеґреґованому на той час американському Півдні. Попри расову нерівність і обмежені статки, родина робила все, щоб дати дитині добру освіту.
Кондолізі було три роки, коли їй купили фортепіано. Її навчали французької мови, оплачували уроки балету й фігурного катання, виховували так, якби не існувало у ті роки на півдні Америки ніяких обмежень для людей з чорною шкірою.
Кондоліза Райс в інтерв’ю телемережі новин CNN зауважила: «З погляду моїх батьків, не можна вважати себе жертвою (обставин). Якщо ти вважаєш себе жертвою, ти втрачаєш самоконтроль, адже навіть якщо ти не можеш контролювати своїх обставин, ти можеш контролювати свою реакцію на обставини».
Закінчивши коледж з відзнакою, Кондоліза думала якийсь час про кар’єру професійного піаніста, але залишилася в науці, отримала ступінь доктора політичних наук, спеціалізувалася на вивченні Радянського Союзу, викладала у Стенфордському університеті, стала там ректором.
Майбутнє, до котрого вона йшла
Батьки запевняли дочку, що її майбутнє залежить від неї самої, що вона може піти як завгодно далеко, якщо докладатиме зусиль, що вона може стати навіть президентом Сполучених Штатів.
Кондоліза Райс не стала президентом, але була чотири роки главою Ради національної безпеки при Білому домі, а потім, упродовж другої каденції президента Буша, державним секретарем, першою в історії Сполучених Штатів афро-американкою на цій посаді, однією з найвпливовіших людей світу.
Вона каже: «Книга закінчується 2001-м роком, коли я поїхала до Вашингтона. Моя мати вмерла від ракової хвороби 1985-го року, а батько помер за десять днів до моєї поїздки. Вони підготували мене до праці, яку вони від мене очікували».
Після служби у Вашингтоні Кондоліза Райс повернулася до Стенфордського університету, де стала директором Глобального центру бізнесу й економіки.
Другий том мемуарів Кондолізи Райс, присвячений урядовій кар’єрі, має вийти друком наступного року, а перший том можна придбати у трьох варіантах: у книжковому, електронному і у магнітофонному, начитаному авторкою.
Кондолізі було три роки, коли їй купили фортепіано. Її навчали французької мови, оплачували уроки балету й фігурного катання, виховували так, якби не існувало у ті роки на півдні Америки ніяких обмежень для людей з чорною шкірою.
Кондоліза Райс в інтерв’ю телемережі новин CNN зауважила: «З погляду моїх батьків, не можна вважати себе жертвою (обставин). Якщо ти вважаєш себе жертвою, ти втрачаєш самоконтроль, адже навіть якщо ти не можеш контролювати своїх обставин, ти можеш контролювати свою реакцію на обставини».
Закінчивши коледж з відзнакою, Кондоліза думала якийсь час про кар’єру професійного піаніста, але залишилася в науці, отримала ступінь доктора політичних наук, спеціалізувалася на вивченні Радянського Союзу, викладала у Стенфордському університеті, стала там ректором.
Майбутнє, до котрого вона йшла
Батьки запевняли дочку, що її майбутнє залежить від неї самої, що вона може піти як завгодно далеко, якщо докладатиме зусиль, що вона може стати навіть президентом Сполучених Штатів.
Кондоліза Райс не стала президентом, але була чотири роки главою Ради національної безпеки при Білому домі, а потім, упродовж другої каденції президента Буша, державним секретарем, першою в історії Сполучених Штатів афро-американкою на цій посаді, однією з найвпливовіших людей світу.
Вона каже: «Книга закінчується 2001-м роком, коли я поїхала до Вашингтона. Моя мати вмерла від ракової хвороби 1985-го року, а батько помер за десять днів до моєї поїздки. Вони підготували мене до праці, яку вони від мене очікували».
Після служби у Вашингтоні Кондоліза Райс повернулася до Стенфордського університету, де стала директором Глобального центру бізнесу й економіки.
Другий том мемуарів Кондолізи Райс, присвячений урядовій кар’єрі, має вийти друком наступного року, а перший том можна придбати у трьох варіантах: у книжковому, електронному і у магнітофонному, начитаному авторкою.
