Ірина Бороган: «Величезна увага тут приділена тому, що Путін – виходець із КДБ і багато хто вважав, що він є частиною змови КДБ із метою захоплення влади в новій Росії. У цій книзі, на основі аналізу діяльності ФСБ ми доходимо висновку, що все ж це було не так – скоріше ФСБ стало опорою нової влади і поширило свої методи, секретність, підозрілість, бажання знищити будь-яку відкриту дискусію і критику державної влади в Росії. І ці методи дуже негативно, погано позначилися на суспільстві, тобто, зараз ми не маємо відкритої дискусії і політичної конкуренції та вільного обміну думками».
– Як Ви порівнюєте КДБ і ФСБ?
Андрій Солдатов: «Якщо ми ведемо мову про чисельність, то очевидно, що КДБ Радянського Союзу було могутнішою організацією, бо й сам СРСР був значно більшим, аніж Росія. Але якщо вести мову про це у відносних поняттях, то необхідно казати про те, і це один із головних висновків нашої книги, що у деяких галузях зараз ФСБ – це більш могутня організація, аніж КДБ. Бо остання була структурою абсолютно підконтрольною Комуністичній партії і були партійні осередки у кожному управлінні, підрозділі КДБ і співробітники КДБ дуже боялися партійних органів. Більше того, у положенні про КДБ від 1959 року було сказано, що партійні органи зобов’язані повідомляти про всі недоліки в роботі КДБ у належні партійні інстанції. Зараз цього немає».
– Багато було вже сказано про економічні інтереси ФСБ. Яка реальна ситуація з цим?
Ірина Бороган: «Люди ФСБ – із корумпованого відомства. Воно корумповане так само, як і більшість російських установ. Може, навіть більше, ніж цивільні установи, оскільки ФСБ має можливості відкривати кримінальні справи, включно з економічними злочинами, тобто проти бізнесменів, і використовувати ці можливості, перетворювати їх собі ж на користь, разом із матеріальною вигодою. Але у принципі, будучи частиною сучасної влади в Росії, співробітники ФСБ обійняли дуже важливі посади у різних компаніях. І будучи у радах директорів таких компаній, як «Газпром» та інші, вони отримують дуже добрі матеріальні винагороди і таким чином стають більше працівниками компаній, аніж співробітниками ФСБ».
– Що можна очікувати від ФСБ упродовж президентської передвиборної кампанії 2012 року в Росії?
Андрій Солдатов: «Насамперед, я хочу сказати, що для Дмитра Медведєва ФСБ відіграє дуже важливу роль, і він не збирається відмовлятися від того, що було досягнуто органами безпеки держави за часів Путіна. Нинішній президент повністю задоволений тією політичної системою, яка була досягнута, коли Кремлю дійсно неможливо уявити собі будь-якої дієвої опозиції до його панування в Росії. І в той же час, у зв’язку з відсутністю у Медведєва особистого досвіду роботи всередині спецслужб, він не так зациклений на діях ФСБ і повністю вільно використовує для тих же завдань Міністерство внутрішніх справ, міліцію. Не можна забувати, що його одним із перших рішень було надання активнішої ролі МВС у боротьбі з екстремізмом, що у Росії часто розуміється, як боротьба з невдоволеними, з тими, хто можуть бути небезпечними для політичної стабільності. Тому я думаю, що ФСБ не буде настільки головною силою, яка буде використовуватися тим же Медведєвим чи тим же Путіним у політичний боротьбі – і це ще з однієї причини, котру ми також показали у своїй книзі. Те, що ФСБ стало фактично важкоконтрольованою структурою, яка не контролюється ні суспільством, ні тим же Кремлем, фактично. Навіть для самого Путіна і для самого Медведєва є дуже багато питань, настільки вони можуть спиратися на тих людей, які зараз там перебувають. І хто з величезного апарату спецслужби буде їх підтримувати, і хто готовий на активні дії? Все це є дуже великим питанням».
– Як Ви порівнюєте КДБ і ФСБ?
Андрій Солдатов: «Якщо ми ведемо мову про чисельність, то очевидно, що КДБ Радянського Союзу було могутнішою організацією, бо й сам СРСР був значно більшим, аніж Росія. Але якщо вести мову про це у відносних поняттях, то необхідно казати про те, і це один із головних висновків нашої книги, що у деяких галузях зараз ФСБ – це більш могутня організація, аніж КДБ. Бо остання була структурою абсолютно підконтрольною Комуністичній партії і були партійні осередки у кожному управлінні, підрозділі КДБ і співробітники КДБ дуже боялися партійних органів. Більше того, у положенні про КДБ від 1959 року було сказано, що партійні органи зобов’язані повідомляти про всі недоліки в роботі КДБ у належні партійні інстанції. Зараз цього немає».
– Багато було вже сказано про економічні інтереси ФСБ. Яка реальна ситуація з цим?
Ірина Бороган: «Люди ФСБ – із корумпованого відомства. Воно корумповане так само, як і більшість російських установ. Може, навіть більше, ніж цивільні установи, оскільки ФСБ має можливості відкривати кримінальні справи, включно з економічними злочинами, тобто проти бізнесменів, і використовувати ці можливості, перетворювати їх собі ж на користь, разом із матеріальною вигодою. Але у принципі, будучи частиною сучасної влади в Росії, співробітники ФСБ обійняли дуже важливі посади у різних компаніях. І будучи у радах директорів таких компаній, як «Газпром» та інші, вони отримують дуже добрі матеріальні винагороди і таким чином стають більше працівниками компаній, аніж співробітниками ФСБ».
– Що можна очікувати від ФСБ упродовж президентської передвиборної кампанії 2012 року в Росії?
Андрій Солдатов: «Насамперед, я хочу сказати, що для Дмитра Медведєва ФСБ відіграє дуже важливу роль, і він не збирається відмовлятися від того, що було досягнуто органами безпеки держави за часів Путіна. Нинішній президент повністю задоволений тією політичної системою, яка була досягнута, коли Кремлю дійсно неможливо уявити собі будь-якої дієвої опозиції до його панування в Росії. І в той же час, у зв’язку з відсутністю у Медведєва особистого досвіду роботи всередині спецслужб, він не так зациклений на діях ФСБ і повністю вільно використовує для тих же завдань Міністерство внутрішніх справ, міліцію. Не можна забувати, що його одним із перших рішень було надання активнішої ролі МВС у боротьбі з екстремізмом, що у Росії часто розуміється, як боротьба з невдоволеними, з тими, хто можуть бути небезпечними для політичної стабільності. Тому я думаю, що ФСБ не буде настільки головною силою, яка буде використовуватися тим же Медведєвим чи тим же Путіним у політичний боротьбі – і це ще з однієї причини, котру ми також показали у своїй книзі. Те, що ФСБ стало фактично важкоконтрольованою структурою, яка не контролюється ні суспільством, ні тим же Кремлем, фактично. Навіть для самого Путіна і для самого Медведєва є дуже багато питань, настільки вони можуть спиратися на тих людей, які зараз там перебувають. І хто з величезного апарату спецслужби буде їх підтримувати, і хто готовий на активні дії? Все це є дуже великим питанням».
