Київ – Скасування конституційної реформи повністю змінило систему влади, констатує «Газета по-українськи». Журналісти стверджують, що Конституційний суд не вперше ухвалює рішення, що суперечить не лише законодавству, а й здоровому глуздові. Причина в непрофесійності більшості суддів і в їхній безкарності. Адже кожен суддя відчуває свою недоторканність і намагається забезпечити собі життя після того, як спливе термін його повноважень, вважають газетярі.
Баланс заборон і противаг після доленосного вердикту Конституційного суду в Україні повністю порушений. У зв’язку з цим у журналістів газети «День» виникло запитання: хто або що, в умовах слабкої опозиції, поки що пасивної позиції українців може стати «запобіжником» від вседозволеності влади? На думку експертів видання, «запобіжники» можуть бути або всередині самої влади, або взагалі за межами країни. Зокрема, це може бути і конкуренція тих груп, які перебувають при владі та впливають на ті або інші органи й інститути. В цьому випадку вони зацікавлені, щоб не дати кожному з них піднятися вище загального рівня й не дати можливості концентрації надмірних повноважень однієї з груп.
Україна витрачає майже п’яту частину свого ВВП на виплату пенсій. Однак, це не єдина проблема пенсійного питання, зазначає тижневик «Україна Бізнес Ревю» і наводить інші цифри. Зокрема про те, що на 100 працюючих припадає 91 пенсіонер. І демографи прогнозують, що надалі пропорція лише погіршуватиметься. Відтак, Пенсійний фонд, єдиними доходами якого є внески на пенсійне страхування від тих, хто працює і роботодавців, потребуватиме все більше дотацій з бюджету. Про те, як вирішити проблему йдеться в сьогоднішньому числі видання.
Газета «Голос України» зазначає, що революційні перетворення в пенсійному забезпеченні – як брудна хатня робота. Її необхідно зробити, але щораз відкладають на потім. Причому так поводяться практично всі уряди незалежної України. Одна річ підвищувати розміри соціальних виплат, і зовсім інша – збільшувати пенсійний вік і податки. Електорат не зрозуміє такої «антинародної» політики. Про те, чи рішуче впроваджуватиме пенсійну реформу чинна влада прогнозується в статті з підзаголовком «Зволікання загрожує банкрутством Пенсійного фонду».
Баланс заборон і противаг після доленосного вердикту Конституційного суду в Україні повністю порушений. У зв’язку з цим у журналістів газети «День» виникло запитання: хто або що, в умовах слабкої опозиції, поки що пасивної позиції українців може стати «запобіжником» від вседозволеності влади? На думку експертів видання, «запобіжники» можуть бути або всередині самої влади, або взагалі за межами країни. Зокрема, це може бути і конкуренція тих груп, які перебувають при владі та впливають на ті або інші органи й інститути. В цьому випадку вони зацікавлені, щоб не дати кожному з них піднятися вище загального рівня й не дати можливості концентрації надмірних повноважень однієї з груп.
Україна витрачає майже п’яту частину свого ВВП на виплату пенсій. Однак, це не єдина проблема пенсійного питання, зазначає тижневик «Україна Бізнес Ревю» і наводить інші цифри. Зокрема про те, що на 100 працюючих припадає 91 пенсіонер. І демографи прогнозують, що надалі пропорція лише погіршуватиметься. Відтак, Пенсійний фонд, єдиними доходами якого є внески на пенсійне страхування від тих, хто працює і роботодавців, потребуватиме все більше дотацій з бюджету. Про те, як вирішити проблему йдеться в сьогоднішньому числі видання.
Газета «Голос України» зазначає, що революційні перетворення в пенсійному забезпеченні – як брудна хатня робота. Її необхідно зробити, але щораз відкладають на потім. Причому так поводяться практично всі уряди незалежної України. Одна річ підвищувати розміри соціальних виплат, і зовсім інша – збільшувати пенсійний вік і податки. Електорат не зрозуміє такої «антинародної» політики. Про те, чи рішуче впроваджуватиме пенсійну реформу чинна влада прогнозується в статті з підзаголовком «Зволікання загрожує банкрутством Пенсійного фонду».
