Співдружність європейських держав уже сьогодні здатна боротися з кіберзлочинами, націленими на її життєво важливу інфраструктуру, запевняє Єврокомісія. Проте, створення вірусів та зловмисних комп’ютерних програм ще треба спільно та офіційно визнати важкими злочинами. До того ж, на цій ниві бракує співпраці та взаємних обмінів між країнами ЄС, заявляє єврокомісар із внутрішніх справ Сесілія Мальмстрем.
У планах Брюсселя зокрема й об’єднання зусиль Європейського агентства з мережевої та інформаційної безпеки, Європолу та Агентства з прикордонної безпеки, базованого у Варшаві. Незабаром вони зможуть спільно та скоординовано переслідувати хакерів та творців комп'ютерних вірусів.
Перетворення комп’ютерів на «зомбі»
А тим часом, кібератаки останніх років нанесли чимало шкоди як окремим користувачам, підприємствам чи банкам, так і цілим країнам.
Загалом, це здійснюється за такою схемою: кіберзлочинці створюють зловмисну програму та на відстані встановлюють її на комп'ютері, який вони вибирають своєю жертвою. Програма перетворює цей комп’ютер на «зомбі», який вражає інші комп’ютери. Зрештою, кіберзлочинці отримують контроль над сервером, який віддає команду атакувати обрану ціль, пояснює єврокомісар Сесілія Малмстрем.
«Кібератаки цього виду були здійснені у різноманітних країнах, – каже вона. – Зловмисники можуть жити у Нідерландах, їх командний центр може знаходитися у Німеччині. Тим часом, напади можуть здійснюватися на банки України чи Великобританії. Їх чисельність за останні роки суттєво зросла. Йдеться і про масовані атаки на цілі держави, скажімо, на Естонію та Литву, і про злочини меншого масштабу, але при цьому дуже серйозні».
Кіберзлочинці можуть нашкодити і військовим, і цивільним
Минулого року декілька країн Євросоюзу стали мішенню комп’ютерного вірусу, який вразив програмне забезпечення збройних сил Франції, Німеччини та Великої Британії. Потужність була настільки значною, що, скажімо, французькі військові літаки не могли підійматися у повітря.
Тим часом, бельгійський експерт із Центру стратегічних досліджень Стефан де Спігелер каже, що готуватися до подібних комп’ютерних несподіванок слід не лише військовим, але й цивільним. «Наслідком кібернетичної атаки може стати загальне відключення електроенергії, водопостачання чи телефонного зв’язку й телебачення», – зауважує експерт. При цьому, на його думку, Західна Європа, особливо, північні країни, краще готові до можливих криз, викликаних атаками кіберзлочинців.
За зловмисні програми каратимуть жорсткіше
Єврокомісар із цифрових технологій Нелі Крус сподівається, що всі країни ЄС незабаром внесуть до своїх кримінальних кодексів нову статтю за кіберзлочини із покаранням до 5 років ув’язнення. «Тим, хто вважає, що кібератаки – це питання абстрактне, я нагадаю, що кожного року через прямі практичні наслідки від них потерпають мільйони людей», – застерігає єврокомісар.
«Загроза стає реальною, коли виявляєш, що твої гроші тихенько вкрали з твого банківського рахунку, або ж твоя країна повністю паралізована, як це було в Естонії у 2007 році», – додає Нелі Крус.
У планах Брюсселя зокрема й об’єднання зусиль Європейського агентства з мережевої та інформаційної безпеки, Європолу та Агентства з прикордонної безпеки, базованого у Варшаві. Незабаром вони зможуть спільно та скоординовано переслідувати хакерів та творців комп'ютерних вірусів.
Перетворення комп’ютерів на «зомбі»
А тим часом, кібератаки останніх років нанесли чимало шкоди як окремим користувачам, підприємствам чи банкам, так і цілим країнам.
Загалом, це здійснюється за такою схемою: кіберзлочинці створюють зловмисну програму та на відстані встановлюють її на комп'ютері, який вони вибирають своєю жертвою. Програма перетворює цей комп’ютер на «зомбі», який вражає інші комп’ютери. Зрештою, кіберзлочинці отримують контроль над сервером, який віддає команду атакувати обрану ціль, пояснює єврокомісар Сесілія Малмстрем.
«Кібератаки цього виду були здійснені у різноманітних країнах, – каже вона. – Зловмисники можуть жити у Нідерландах, їх командний центр може знаходитися у Німеччині. Тим часом, напади можуть здійснюватися на банки України чи Великобританії. Їх чисельність за останні роки суттєво зросла. Йдеться і про масовані атаки на цілі держави, скажімо, на Естонію та Литву, і про злочини меншого масштабу, але при цьому дуже серйозні».
Кіберзлочинці можуть нашкодити і військовим, і цивільним
Минулого року декілька країн Євросоюзу стали мішенню комп’ютерного вірусу, який вразив програмне забезпечення збройних сил Франції, Німеччини та Великої Британії. Потужність була настільки значною, що, скажімо, французькі військові літаки не могли підійматися у повітря.
Тим часом, бельгійський експерт із Центру стратегічних досліджень Стефан де Спігелер каже, що готуватися до подібних комп’ютерних несподіванок слід не лише військовим, але й цивільним. «Наслідком кібернетичної атаки може стати загальне відключення електроенергії, водопостачання чи телефонного зв’язку й телебачення», – зауважує експерт. При цьому, на його думку, Західна Європа, особливо, північні країни, краще готові до можливих криз, викликаних атаками кіберзлочинців.
За зловмисні програми каратимуть жорсткіше
Єврокомісар із цифрових технологій Нелі Крус сподівається, що всі країни ЄС незабаром внесуть до своїх кримінальних кодексів нову статтю за кіберзлочини із покаранням до 5 років ув’язнення. «Тим, хто вважає, що кібератаки – це питання абстрактне, я нагадаю, що кожного року через прямі практичні наслідки від них потерпають мільйони людей», – застерігає єврокомісар.
«Загроза стає реальною, коли виявляєш, що твої гроші тихенько вкрали з твого банківського рахунку, або ж твоя країна повністю паралізована, як це було в Естонії у 2007 році», – додає Нелі Крус.
