За радянських часів дата заснування Катеринослава-Дніпропетровська особливих дискусій не викликала. Сучасні історики кажуть: багато років офіційний відлік появи міста вели від 9 травня 1787-го, дня закладення в місті першого великого храму імператрицею Катериною Другою і її свитою.
Преображенський собор, який заснувала Катерина Друга
А втім, після другої світової війни, коли настала епоха так званого «дніпропетровського» успіху і прийшов до влади Леонід Брежнєв, дату заснування міста несподівано поглибили на кілька років: за початковий відлік взяли 1876 рік. Подейкували: «дорогому Леонідові Іллічу» хотілося відзначити 200-річчя міста саме у 1976-му, до 1987-го він боявся просто не дожити.
Якби там не було, але сучасні дослідники впевнені: у визначенні дати заснування міста було багато політики.
Де початок – від Катерини чи від козаків?
Зараз вони пропонують підійти до вимірювання літ з іншою міркою – рахувати вік Дніпропетровська від козацьких поселень, які свого часу були на його теренах, зокрема, від козацького містечка Новий Кодак.
Один із прихильників такого підходу – дніпропетровський краєзнавець Валентин Старостін. Він вивчає літопис міста два десятиліття.
Поселення Нові Кодаки (Новий Кодак) на правому березі Дніпра з’явилось у середині 17-го століття. Це був великий торговельний і адміністративний центр, каже краєзнавець, отож його і треба слід вважати першомістом.
Козацька церква на місці, де був Новий Кодак
«Власне, чому можна було вважати Новий Кодак містом? У ньому був городовий отаман, діяла печатка городового, тобто міська печатка, було місцеве самоврядування. Влада полковника в межах міста була обмежена владою городового отамана. Це важливий адміністративний центр, торговельний, ремісничий», – з’ясував дослідник Валентин Старостін.
Правило «поглиблення історії» не діє
Необхідність передатування Дніпропетровська визнає і академічна наука. А втім, вчені не впевнені, що за першооснову треба брати саме Новий Кодак.
Вони провели комплексне опрацювання писемних, археологічних та картографічних джерел із історії населених пунктів, які існували в межах нинішнього Дніпропетровська. Виявили щонайменше три козацькі поселення, які в історичних документах значились як міста: Стара Самарь, Старий Кодак, Новий Кодак.
Яке з них можна назвати першомістом, належить визначити, переконана Ганна Швидько, професор, доктор історичних наук, голова Дніпропетровської організації Всеукраїнської спілки краєзнавців.
«Я вважаю, що ми повинні попрацювати над тим, щоб змінити датування міста. Є нові напрацювання, і археологічні знахідки з’являються, і якісь документи… Якщо ж знайдено дійсний документ чи, скажімо, археологічні якісь речі, якщо вони свідчать, що поселення існувало раніше, то таке правило існує, що поглиблюється історія. У нас це абсолютно не діє. Вирішують цю справу чиновники, а не дослідники. На жаль», – зазначає історик Ганна Швидько.
Дехто проти «передчасної спроби відкинути імперське минуле»
Ідея поглиблення історії Дніпропетровська знайшла відгук у мистецьких та письменницьких колах, у колах доброчинників. Коштом одного з них нещодавно була видана книга, присвячена альтернативним версіям походження міста.
Один із її укладачів, письменник Семен Заславський, каже: треба привернути увагу громадськості до наукової проблеми.
«Повинна бути реакція суспільства. Багато людей нас підтримають. Це вже у повітрі носиться – ми віримо, що передатація буде здійснена», – каже письменник, дослідник історії міста.
А втім, версію походження міста від козаків підтримують далеко не всі дніпропетровські науковці. Дехто називає «козацьку» теорію «необґрунтованою і передчасною спробою позбавитись імперського минулого».
Не підтримує ідею передатації поки і влада.
А втім, після другої світової війни, коли настала епоха так званого «дніпропетровського» успіху і прийшов до влади Леонід Брежнєв, дату заснування міста несподівано поглибили на кілька років: за початковий відлік взяли 1876 рік. Подейкували: «дорогому Леонідові Іллічу» хотілося відзначити 200-річчя міста саме у 1976-му, до 1987-го він боявся просто не дожити.
Якби там не було, але сучасні дослідники впевнені: у визначенні дати заснування міста було багато політики.
Де початок – від Катерини чи від козаків?
Зараз вони пропонують підійти до вимірювання літ з іншою міркою – рахувати вік Дніпропетровська від козацьких поселень, які свого часу були на його теренах, зокрема, від козацького містечка Новий Кодак.
Один із прихильників такого підходу – дніпропетровський краєзнавець Валентин Старостін. Він вивчає літопис міста два десятиліття.
Поселення Нові Кодаки (Новий Кодак) на правому березі Дніпра з’явилось у середині 17-го століття. Це був великий торговельний і адміністративний центр, каже краєзнавець, отож його і треба слід вважати першомістом.
«Власне, чому можна було вважати Новий Кодак містом? У ньому був городовий отаман, діяла печатка городового, тобто міська печатка, було місцеве самоврядування. Влада полковника в межах міста була обмежена владою городового отамана. Це важливий адміністративний центр, торговельний, ремісничий», – з’ясував дослідник Валентин Старостін.
Правило «поглиблення історії» не діє
Необхідність передатування Дніпропетровська визнає і академічна наука. А втім, вчені не впевнені, що за першооснову треба брати саме Новий Кодак.
Вони провели комплексне опрацювання писемних, археологічних та картографічних джерел із історії населених пунктів, які існували в межах нинішнього Дніпропетровська. Виявили щонайменше три козацькі поселення, які в історичних документах значились як міста: Стара Самарь, Старий Кодак, Новий Кодак.
Яке з них можна назвати першомістом, належить визначити, переконана Ганна Швидько, професор, доктор історичних наук, голова Дніпропетровської організації Всеукраїнської спілки краєзнавців.
«Я вважаю, що ми повинні попрацювати над тим, щоб змінити датування міста. Є нові напрацювання, і археологічні знахідки з’являються, і якісь документи… Якщо ж знайдено дійсний документ чи, скажімо, археологічні якісь речі, якщо вони свідчать, що поселення існувало раніше, то таке правило існує, що поглиблюється історія. У нас це абсолютно не діє. Вирішують цю справу чиновники, а не дослідники. На жаль», – зазначає історик Ганна Швидько.
Дехто проти «передчасної спроби відкинути імперське минуле»
Ідея поглиблення історії Дніпропетровська знайшла відгук у мистецьких та письменницьких колах, у колах доброчинників. Коштом одного з них нещодавно була видана книга, присвячена альтернативним версіям походження міста.
Один із її укладачів, письменник Семен Заславський, каже: треба привернути увагу громадськості до наукової проблеми.
«Повинна бути реакція суспільства. Багато людей нас підтримають. Це вже у повітрі носиться – ми віримо, що передатація буде здійснена», – каже письменник, дослідник історії міста.
А втім, версію походження міста від козаків підтримують далеко не всі дніпропетровські науковці. Дехто називає «козацьку» теорію «необґрунтованою і передчасною спробою позбавитись імперського минулого».
Не підтримує ідею передатації поки і влада.
