Британська «Ґардіан» не приховує того, що зникнення харківського журналіста Василя Климентьєва стало вже своєрідним символом наростання тривоги журналістів як в Україні, так і в світі за ситуацію зі свободою преси та демократією в українській державі. Оглядач «Ґардіан» Люк Гардінґ пише, що справа Климентьєва, котру вже називають не інакше, як «Гонгадзе-2», доповнила загальну, все похмурішу, картину обмеження свободи преси. Тут також зауважено «руйнування плюралізму роботи ЗМІ в Україні», все більше втручання СБУ, на чолі з теле-радіо-магнатом Хорошковським, у діяльність українських медій, «наростання рівня ворожості до журналістів з боку влади, включно з усе частішими випадками фізичних розправ над журналістами». «Ґардіан» також вважає, що «очевидний крен України до авторитаризму тривожить уже навіть верхівку ЄС і членів Європарламенту, і це занепокоєння, зокрема, озвучила днями канцлер Німеччини Анґела Меркель». Автор статті в лондонській газеті також звертає увагу на те, що «західні дипломати в Києві змальовують нових лідерів України, як «інстинктивно менш демократичних», аніж їхні прозахідні попередники за Віктора Ющенка, коли місцеві еліти змушені були дотримуватися демократичних норм, а нині вони можуть діяти так, як їм заманеться». «Ґардіан» наводить оцінки експертів про те, що «влада в Києві – це люди позавчорашнього дня», котрі не знають інших методів дій проти ЗМІ і громадянського суспільства, окрім тих, які вони використовували ще у 2003-2004 роках. Люк Гардінґ також зауважує, що «сьогодні, напередодні місцевих виборів 31 жовтня, в Харкові на головних площах видно лише величезні портрети доволі примітивно зображеного Януковича і немає жодного баннера опозиції».
Російська «Нєзавісімая газета» попереджає, що «в Україні все більше утискають неурядові організації», і це підтверджують рейди СБУ по офісах низки громадських організацій, включно з тими, котрі фінансуються українським відділенням фонду «Відродження», філії Міжнародного фонду Джорджа Сороса. Московська газета наводить оцінку відомого київського політолога Михайла Погребінського, який зауважив, що «українська влада, заявивши про незмінність курсу на євроінтеграцію, не дуже добре розуміє, що це, насправді, означає. У «супердержаві», в яку перетворюється ЄС, інститути громадянського суспільства мають право на міждержавну діяльність, котра у нас часто сприймається, як втручання у внутрішні справи. Тому тут необхідно визначитися: або ж ми повністю приймаємо їхні правила гри, прагнучи будь-що приєднатися до ЄС і стати частиною західного світу, або ж відмовляємося від цієї ідеї і твердо зупиняємо те, що вважаємо неприпустимим для своєї держави». Низка експертів, яких цитує «Нєзавісімая газета», також сумніваються у чіткості розуміння владою у Києві того, що вона хоче, а чого не хоче у своїх діях щодо преси, демократичних неурядових інститутів...
Австрійська «Ді Прессе» аналізує черговий рейтинг конкурентноздатності економік світу, що його оприлюднив Світовий економічний форум із відповідними даними економічних показників майже 140 держав світу. У першу п’ятірку найбільш конкурентноздатних економік входять Швейцарія, Швеція, Сінгапур, США і Німеччина. Україна скотилася у цьому рейтингу ще на 7 позицій і перебуває нині на 89-му місці, поряд із Гамбією Гондурасом. Тоді, як, наприклад, Росія залишилася на 66-му місці в цьому рейтингу.
Низка європейських газет продовжують спостерігати за спробами владної більшості у Верховній Раді зрівняти в офіційних позиціях російську і українську мови. Так, польська «Ґазета Виборча» аналізує законопроект на цю тему, його у середу зареєстрували депутати -регіонали разом із комуністами та блоком Литвина. Газета наголошує, що новий проект закону «Про мови» має на меті охороняти «регіональні мови» там, де ними розмовляють щонайменше 10 відсотків мешканців. Хоча окремий розділ присвячений тут саме російській мові, яку майже третина громадян України вважає своєю материнською і нібито 75 відсотків населення використовує російську щодня. «Ґазета Виборча» наголошує, що «на практиці новий закон має на меті зрівняти російську мову з українською». Видання з Варшави також звертає увагу на протести української опозиції, яка вважає, що нинішня східна російськомовна більшість у владі в Києві прагне, порушуючи Конституцію України, зробити російську мову другою державною. Польська газета також звернула увагу на те, що деякі місцеві органи влади в Україні, зокрема в Запоріжжі, вже випередили Київ і ухвалили місцевий закон про рівноправний статус російської мови в регіоні.
Російська «Нєзавісімая газета» попереджає, що «в Україні все більше утискають неурядові організації», і це підтверджують рейди СБУ по офісах низки громадських організацій, включно з тими, котрі фінансуються українським відділенням фонду «Відродження», філії Міжнародного фонду Джорджа Сороса. Московська газета наводить оцінку відомого київського політолога Михайла Погребінського, який зауважив, що «українська влада, заявивши про незмінність курсу на євроінтеграцію, не дуже добре розуміє, що це, насправді, означає. У «супердержаві», в яку перетворюється ЄС, інститути громадянського суспільства мають право на міждержавну діяльність, котра у нас часто сприймається, як втручання у внутрішні справи. Тому тут необхідно визначитися: або ж ми повністю приймаємо їхні правила гри, прагнучи будь-що приєднатися до ЄС і стати частиною західного світу, або ж відмовляємося від цієї ідеї і твердо зупиняємо те, що вважаємо неприпустимим для своєї держави». Низка експертів, яких цитує «Нєзавісімая газета», також сумніваються у чіткості розуміння владою у Києві того, що вона хоче, а чого не хоче у своїх діях щодо преси, демократичних неурядових інститутів...
Австрійська «Ді Прессе» аналізує черговий рейтинг конкурентноздатності економік світу, що його оприлюднив Світовий економічний форум із відповідними даними економічних показників майже 140 держав світу. У першу п’ятірку найбільш конкурентноздатних економік входять Швейцарія, Швеція, Сінгапур, США і Німеччина. Україна скотилася у цьому рейтингу ще на 7 позицій і перебуває нині на 89-му місці, поряд із Гамбією Гондурасом. Тоді, як, наприклад, Росія залишилася на 66-му місці в цьому рейтингу.
Низка європейських газет продовжують спостерігати за спробами владної більшості у Верховній Раді зрівняти в офіційних позиціях російську і українську мови. Так, польська «Ґазета Виборча» аналізує законопроект на цю тему, його у середу зареєстрували депутати -регіонали разом із комуністами та блоком Литвина. Газета наголошує, що новий проект закону «Про мови» має на меті охороняти «регіональні мови» там, де ними розмовляють щонайменше 10 відсотків мешканців. Хоча окремий розділ присвячений тут саме російській мові, яку майже третина громадян України вважає своєю материнською і нібито 75 відсотків населення використовує російську щодня. «Ґазета Виборча» наголошує, що «на практиці новий закон має на меті зрівняти російську мову з українською». Видання з Варшави також звертає увагу на протести української опозиції, яка вважає, що нинішня східна російськомовна більшість у владі в Києві прагне, порушуючи Конституцію України, зробити російську мову другою державною. Польська газета також звернула увагу на те, що деякі місцеві органи влади в Україні, зокрема в Запоріжжі, вже випередили Київ і ухвалили місцевий закон про рівноправний статус російської мови в регіоні.
