Судячи з результатів недільного голосування, або ідея обирати президента країни на прямих виборах зацікавила недостатню кількість молдован, або ж «достатня» кількість прислухалася до агітації опозиційних нині комуністів, які прагнули зірвати референдум.
Виголошуючи в понеділок зранку перші дані про референдум, секретар Центральної виборчої комісії Юріє Чокан назвав головну цифру: явка виборців, що, за його словами, «є, мабуть, найцікавішим елементом сьогодні, тому що від неї залежить визнання дійсності референдуму», становила 29,05 відсотка.
Для того, щоб результати референдуму набули чинності, згідно з молдовським законодавством, потрібна була мінімальна явка в 33,3 відсотка.
І хоча 85 відсотків із тих, хто прийшов на референдум, проголосували за прямі президентські вибори замість обрання президента парламентом, як зараз, їхні голоси, як виглядає, не будуть почуті. Остаточні результати референдуму будуть відомі у середу.
Іще два роки без президента?
Таким чином, у разі остаточного визнання референдуму нечинним ідея прямих виборів, яку активно просувала нинішня владна прозахідна коаліція, буде відкладена щонайменше на два роки. Стільки, за законом, не можна виставляти те саме запитання на референдум.
За нинішньою системою, президента обирає кваліфікована парламентська більшість. Для цього за нього має проголосувати 61 депутат із загалом 101, що засідають у молдовському парламенті.
Нинішня прозахідна владна коаліція має 53 голоси в парламенті, обраному на попередніх позачергових виборах у липні минулого року, а комуністи, які після десятиліття правління тепер опинилися в ролі опозиції, набрали 48 голосів. Такий розклад не дав парламентові можливості обрати нового президента, прийнятного для обох сторін. Відтак виконання обов’язків голови держави, зі скороченими повноваженнями, перейшло до спікера парламенту, представника коаліції Міхая Ґімпу.
Перед тим попередній парламент, обраний у квітні минулого року, теж не зміг із двох дозволених спроб обрати президента і був відразу розпущений.
Комуністи раді, що референдум зірваний
Екс-президент Владімір Воронін
Прем’єр-міністр Влад Філат Лідер комуністів, які агітували бойкотувати референдум, та колишній президент Владімір Воронін привітав молдован «з високим ступенем відповідальності», який, за його словами, був «вищий», ніж у нинішніх «так званих лідерів країни».
А прем’єр-міністр Влад Філат заявив, що влада і опозиція поділили відповідальність за невдалий, на його думку, референдум.
За його словами, низьку явку спричинили кілька чинників. «Одним із них було відсутнє послідовне послання з боку організаторів референдуму, а з іншого боку, була агресивна кампанія щодо бойкоту референдуму з боку комуністичної партії», – заявив він.
Якщо референдум буде визнано недійсним і за остаточними результатами, Молдову чекають іще одні позачергові парламентські вибори. Найімовірніше, у листопаді цього року.
Виголошуючи в понеділок зранку перші дані про референдум, секретар Центральної виборчої комісії Юріє Чокан назвав головну цифру: явка виборців, що, за його словами, «є, мабуть, найцікавішим елементом сьогодні, тому що від неї залежить визнання дійсності референдуму», становила 29,05 відсотка.
Для того, щоб результати референдуму набули чинності, згідно з молдовським законодавством, потрібна була мінімальна явка в 33,3 відсотка.
І хоча 85 відсотків із тих, хто прийшов на референдум, проголосували за прямі президентські вибори замість обрання президента парламентом, як зараз, їхні голоси, як виглядає, не будуть почуті. Остаточні результати референдуму будуть відомі у середу.
Іще два роки без президента?
Таким чином, у разі остаточного визнання референдуму нечинним ідея прямих виборів, яку активно просувала нинішня владна прозахідна коаліція, буде відкладена щонайменше на два роки. Стільки, за законом, не можна виставляти те саме запитання на референдум.
За нинішньою системою, президента обирає кваліфікована парламентська більшість. Для цього за нього має проголосувати 61 депутат із загалом 101, що засідають у молдовському парламенті.
Нинішня прозахідна владна коаліція має 53 голоси в парламенті, обраному на попередніх позачергових виборах у липні минулого року, а комуністи, які після десятиліття правління тепер опинилися в ролі опозиції, набрали 48 голосів. Такий розклад не дав парламентові можливості обрати нового президента, прийнятного для обох сторін. Відтак виконання обов’язків голови держави, зі скороченими повноваженнями, перейшло до спікера парламенту, представника коаліції Міхая Ґімпу.
Перед тим попередній парламент, обраний у квітні минулого року, теж не зміг із двох дозволених спроб обрати президента і був відразу розпущений.
Комуністи раді, що референдум зірваний
А прем’єр-міністр Влад Філат заявив, що влада і опозиція поділили відповідальність за невдалий, на його думку, референдум.
За його словами, низьку явку спричинили кілька чинників. «Одним із них було відсутнє послідовне послання з боку організаторів референдуму, а з іншого боку, була агресивна кампанія щодо бойкоту референдуму з боку комуністичної партії», – заявив він.
Якщо референдум буде визнано недійсним і за остаточними результатами, Молдову чекають іще одні позачергові парламентські вибори. Найімовірніше, у листопаді цього року.
