У хорі коментаторів переважають голоси скептиків, оскільки у ключових питаннях позиції сторін діаметрально протилежні.
Палестинці обстоюють право біженців на повернення до своїх домівок, залишених у перебігу війни за незалежність Ізраїлю 1948-го року.
Ізраїль налаштований рішуче проти повернення біженців, вважаючи, що це докорінно змінило б демографію єврейської держави. Палестинці хочуть бачити своєю столицею східну частину Єрусалима, але Ізраїль наполягає на неподільності міста як власного історичного центру.
Палестинці вимагають звільнити всі території, окуповані Ізраїлем у війні 1967-го року і ліквідувати всі ізраїльські поселення.
Ізраїль бажає залишити за собою частину території.
До Вашингтона на запрошення Обами прибули лідери Єгипту та Йорданії – двох арабських країн, що уклали мир із Ізраїлем. За столом переговорів у будинку державного департаменту США –глава Палестинської адміністрації Махмуд Аббас і прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, який заявив перед відкриттям переговорів: «Я не наївна людина. Я бачу всі труднощі й перепони, але попри це я вважаю, що прикінцевої мирної угоди можна досягти. Звичайно, це залежить не лише від нас. Але я, зі свого боку, хочу віддати цьому стільки часу й зусиль, скільки потрібно...».
Ніби підкреслюючи обсяг труднощів, біля міста Хеврон на Західному березі ріки Йордан палестинський араб саме напередодні переговорів обстріляв із автомата ізраїльську автівку, вбивши чотирьох її пасажирів, включно з вагітною жінкою.
Відповідальність за злочин взяло на себе угруповання «Хамас», яке називає Аббаса «зрадником» за його переговори з Ізраїлем.
У Вашингтоні цей акт тероризму розцінили як спробу заблокувати переговори. Прес-секретар Білого дому Роберт Гіббс закликав учасників «просуватися вперед попри важкі часи, прагнучи досягти справедливого й тривкого миру в регіоні в ім’я безпеки всіх народів».
Чи є підстави для оптимізму?
Певні підстави є. Напередодні переговорів Егуд Барак, ізраїльський міністр оборони, запропонував важливу поступку.
Ізраїль ладен поступитися східною, населеною арабами, частиною Єрусалима, з тим, щоб старе місто, де так звана Стіна плачу – залишки зруйнованого Храму, отримало спеціальний статус. Барак Обама виступив із короткою заявою з приводу теракту на Західному березі.
«Ще будуть екстремісти, які, замість пошуків миру, прагнутимуть руйнування. Я хочу, щоб мене зрозуміли дуже чітко. Сполучені Штати будуть непохитні у підтримці безпеки Ізраїлю... Отож, хай це усвідомить «Хамас» і всі інші, відповідальні за мерзенні злочини, що вони нас не зупинять».
Палестинці обстоюють право біженців на повернення до своїх домівок, залишених у перебігу війни за незалежність Ізраїлю 1948-го року.
Ізраїль налаштований рішуче проти повернення біженців, вважаючи, що це докорінно змінило б демографію єврейської держави. Палестинці хочуть бачити своєю столицею східну частину Єрусалима, але Ізраїль наполягає на неподільності міста як власного історичного центру.
Палестинці вимагають звільнити всі території, окуповані Ізраїлем у війні 1967-го року і ліквідувати всі ізраїльські поселення.
Ізраїль бажає залишити за собою частину території.
До Вашингтона на запрошення Обами прибули лідери Єгипту та Йорданії – двох арабських країн, що уклали мир із Ізраїлем. За столом переговорів у будинку державного департаменту США –глава Палестинської адміністрації Махмуд Аббас і прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, який заявив перед відкриттям переговорів: «Я не наївна людина. Я бачу всі труднощі й перепони, але попри це я вважаю, що прикінцевої мирної угоди можна досягти. Звичайно, це залежить не лише від нас. Але я, зі свого боку, хочу віддати цьому стільки часу й зусиль, скільки потрібно...».
Ніби підкреслюючи обсяг труднощів, біля міста Хеврон на Західному березі ріки Йордан палестинський араб саме напередодні переговорів обстріляв із автомата ізраїльську автівку, вбивши чотирьох її пасажирів, включно з вагітною жінкою.
Відповідальність за злочин взяло на себе угруповання «Хамас», яке називає Аббаса «зрадником» за його переговори з Ізраїлем.
У Вашингтоні цей акт тероризму розцінили як спробу заблокувати переговори. Прес-секретар Білого дому Роберт Гіббс закликав учасників «просуватися вперед попри важкі часи, прагнучи досягти справедливого й тривкого миру в регіоні в ім’я безпеки всіх народів».
Чи є підстави для оптимізму?
Певні підстави є. Напередодні переговорів Егуд Барак, ізраїльський міністр оборони, запропонував важливу поступку.
Ізраїль ладен поступитися східною, населеною арабами, частиною Єрусалима, з тим, щоб старе місто, де так звана Стіна плачу – залишки зруйнованого Храму, отримало спеціальний статус. Барак Обама виступив із короткою заявою з приводу теракту на Західному березі.
«Ще будуть екстремісти, які, замість пошуків миру, прагнутимуть руйнування. Я хочу, щоб мене зрозуміли дуже чітко. Сполучені Штати будуть непохитні у підтримці безпеки Ізраїлю... Отож, хай це усвідомить «Хамас» і всі інші, відповідальні за мерзенні злочини, що вони нас не зупинять».
