Франція запросила міністрів з кількох країн ЄС на саміт, присвячений питанням нелегальній міграції 6 вересня. Запрошення одержали представники Німеччини, Британії, Іспанії та Греції. Ідеєю зустрічі є спроба обмежити пересування ромів у межах ЄС. Про це написала німецька газета Süddeutsche Zeitung: «Основні країни, що є батьківщиною ромів, Румунію, Болгарію, Угорщину і Словаччину, не запрошено. Брюссель безпомічно реагує і перевіряє, чи законною є репатріація тисяч ромів із Франції до Болгарії і Румунії, хоча офіційно він заявляє, що «ніхто не може бути депортований лише за те, що він ром». Тож Париж і Рим закликають робити природну річ, яка для них, очевидно, є якою завгодно, але не природною: шанувати «права людини»… Одначе континент, що пережив Голокост, не може собі дозволити ні за яких обставин розділяти своїх громадян на класи або розмежовувати їх за категоріями – бажаний-небажаний, або, врешті-решт, цінний – нічого не вартий».
Польську незалежну профспілку «Солідарність» було засновано 21 серпня 1980 року. Італійська газета La Stampa шкодує про її кончину: «Політично і стратегічно модель «Солідарності» мала б бути прикладом для сусідніх країн у переході від комунізму до демократії… Але у Польщі, звідки почався рух за зміни, посткомуністична ситуація була далекою від ідилії… Перші удари завдали лідери держави. Люди з величезним здивуванням спостерігали, як видатний і компетентний керівник профспілки Лех Валенса раптом перетворився на незграбного, впертого, сварливого і неотесаного президента. Він почав боротися проти всіх, найбільше проти тодішнього прем’єр-міністра Тадеуша Мазовецького і його поміркованої, раціональної політики оновлення, якій Валенса популістськи опирався брутальним і неконституційним чином».
Польська інвестиційна компанія Kulczyk Holding (KH) підписала контракт з білоруською компанією «Беленерго» на спорудження електростанції, що працює на вугіллі. Але здійснити проект на практиці буде непросто, бо проти нього виступає Росія, вважає польський щоденник Rzeczpospolita: «Щоб збудувати електростанцію коштом півтора мільярда євро, треба подолати низку перепон. І, як завжди, вони не лише суто виробничі. Найбільшою перепоною, найімовірніше, буде опозиція з боку Росії, бо нині вона найбільший постачальник електоренергії до Білорусі. А електростанція, збудована польським інвестором і опалювана польським вугіллям (з люблінської копальні Боґданка), зовсім не відповідає її інтересам. Ми можемо очікувати величезних формальних і неформальних протестів на зразок тих, які ми звикли бачити від наших східних друзів».
Польську незалежну профспілку «Солідарність» було засновано 21 серпня 1980 року. Італійська газета La Stampa шкодує про її кончину: «Політично і стратегічно модель «Солідарності» мала б бути прикладом для сусідніх країн у переході від комунізму до демократії… Але у Польщі, звідки почався рух за зміни, посткомуністична ситуація була далекою від ідилії… Перші удари завдали лідери держави. Люди з величезним здивуванням спостерігали, як видатний і компетентний керівник профспілки Лех Валенса раптом перетворився на незграбного, впертого, сварливого і неотесаного президента. Він почав боротися проти всіх, найбільше проти тодішнього прем’єр-міністра Тадеуша Мазовецького і його поміркованої, раціональної політики оновлення, якій Валенса популістськи опирався брутальним і неконституційним чином».
Польська інвестиційна компанія Kulczyk Holding (KH) підписала контракт з білоруською компанією «Беленерго» на спорудження електростанції, що працює на вугіллі. Але здійснити проект на практиці буде непросто, бо проти нього виступає Росія, вважає польський щоденник Rzeczpospolita: «Щоб збудувати електростанцію коштом півтора мільярда євро, треба подолати низку перепон. І, як завжди, вони не лише суто виробничі. Найбільшою перепоною, найімовірніше, буде опозиція з боку Росії, бо нині вона найбільший постачальник електоренергії до Білорусі. А електростанція, збудована польським інвестором і опалювана польським вугіллям (з люблінської копальні Боґданка), зовсім не відповідає її інтересам. Ми можемо очікувати величезних формальних і неформальних протестів на зразок тих, які ми звикли бачити від наших східних друзів».
