Кожне третє господарство в прикарпатському селі Спас на Коломийщині просертифіковане, що воно вирощує або виготовляє органічну (екологічно чисту, безпечну) продукцію. Це може бути картопля, морква або гриби, ягоди або лікарські трави.
За собівартістю вони дорожчі, але сільський голова Олександра Гоянюк каже, що все більше людей приходить до усвідомлення: така продукція корисніша.
«Наші батьки, прадіди споживали екологічно чисту продукцію і набагато були здоровіші. Є люди, які дбають про своє здоров’я і шукають чистої продукції. Ми вже не хочемо споживати будь-що. На даний час в Україні ми не так, може, ще цінуємо це», – розповідає Олександра Гоянюк.
Колись біля села був монастир, монахи якого славилися лікуванням за допомогою трав. Не одному недужому допомогли – від того, можливо, і назва Спас.
Кажуть, довкола росте до сотні видів лікарських трав. Близько половини з них ось уже десять років заготовляє підприємство «Карпати-Галка», керівник якого мешканець Спаса Михайло Стовп’юк очолює Асоціацію виробників органічної продукції «Чиста флора».
«Ми виробляємо різну продукцію, починаючи з фіто-чаїв із лікарських рослин, грибів, ягід, джемів, варення. Незабаром в нас буде і мед органічний, і м’ясні продукти. Так що Карпатський регіон має пріоритети», – каже Михайло Стовп’юк.
Є європейський сертифікат – нема українського законодавства
Наразі таких господарств, які ведуть сертифіковане органічне виробництво, небагато ні на Прикарпатті, ні в Україні – 121. Вони забезпечують усього два відсотки від загального обсягу продукції.
Як і небагато є громадських організацій, які б пропагували і підтримували цей рух. Можна назвати кілька: Федерація органічного руху України, Асоціація виробників органічної продукції «Чиста флора», Асоціація «БІОЛан України», Клуб органічного землеробства.
Зрештою, навіть поняття «органічна» законодавчо не закріплене, говорить менеджер проектів Інформаційного центру «Зелене Досьє» Катерина Малькова.
«Наразі законодавства відповідного не існує в Україні взагалі. Закон про органічне виробництво лише розробляється. Тому поняття «екологічна», «біологічна», «натуральна» і так далі не є розмежованими», – каже вона.
Такого закону бояться великі трейдери, припускає Михайло Стовп’юк. А Україна, на відміну від Росії, уже має споживчий кошик, де представлені всі виробники й переробники зернових, м’яса, молока, овочів, фруктів, навіть карпатська бджола просертифікована. Ухвалення закону дало б можливість ввести дотації, адже затрати на органічне виробництво вищі.
«У першу чергу кожен закон дає підґрунтя, що нарешті державні структури, починаючи від санітарно-епідеміологічних станцій, насіннєвих та інших, визнають, що існує так звана органічна продукція. Закон – це основа, яка дає право легальності. Тому що коли ми говоримо, що у нас є європейський сертифікат, нам відповідають: ну і що, що у вас є європейський сертифікат, якщо у нас нема законодавства України?» – додає керівник Асоціації «Чиста флора» Михайло Стовп’юк.
Швейцарський досвід поєднати з українськими реаліями
Систему сертифікації в Україні допомагають розвивати фахівці Швейцарського дослідного інституту органічного сільського господарства FiBL. Це і консультативна, і фінансова допомога.
Із 2003 року, приміром, профінансували перехід на органічне виробництво фермерів з Вінницької, Тернопільської областей, у Донецькій області допомогли створити магазин органічної продукції.
Відповідальний за проект в Україні Швейцарського дослідного інституту Тобіас Айзенрінґ каже, що не варто сліпо копіювати досвід Швейцарії, його «треба поєднати з українськими реаліями», і не варто орієнтуватися лише на експорт.
«Швейцарський уряд зацікавлений у тому, щоб Україна виходила на міжнародний ринок. Але за останні роки ми побачили, що не можемо стовідсотково концентруватися лише на експортний ринок. Там також потрібен сильний місцевий ринок», – вважає Тобіас Айзенрінґ.
Зараз швейцарці допомагають розробляти торгову марку «Карпатська». А голова Івано-Франківської обласної держадміністрації Михайло Вишиванюк повідомив про виділення 127 тисяч гривень на сертифікацію земель.
За собівартістю вони дорожчі, але сільський голова Олександра Гоянюк каже, що все більше людей приходить до усвідомлення: така продукція корисніша.
«Наші батьки, прадіди споживали екологічно чисту продукцію і набагато були здоровіші. Є люди, які дбають про своє здоров’я і шукають чистої продукції. Ми вже не хочемо споживати будь-що. На даний час в Україні ми не так, може, ще цінуємо це», – розповідає Олександра Гоянюк.
Колись біля села був монастир, монахи якого славилися лікуванням за допомогою трав. Не одному недужому допомогли – від того, можливо, і назва Спас.
Кажуть, довкола росте до сотні видів лікарських трав. Близько половини з них ось уже десять років заготовляє підприємство «Карпати-Галка», керівник якого мешканець Спаса Михайло Стовп’юк очолює Асоціацію виробників органічної продукції «Чиста флора».
«Ми виробляємо різну продукцію, починаючи з фіто-чаїв із лікарських рослин, грибів, ягід, джемів, варення. Незабаром в нас буде і мед органічний, і м’ясні продукти. Так що Карпатський регіон має пріоритети», – каже Михайло Стовп’юк.
Є європейський сертифікат – нема українського законодавства
На порозі «кімнати травника» Михайло Стовп’юк показує основні знаряддя праці збирача лікарських трав: лопату і коштур проти змій, зроблений із дерева, в яке вдарив грім
Наразі таких господарств, які ведуть сертифіковане органічне виробництво, небагато ні на Прикарпатті, ні в Україні – 121. Вони забезпечують усього два відсотки від загального обсягу продукції.
Як і небагато є громадських організацій, які б пропагували і підтримували цей рух. Можна назвати кілька: Федерація органічного руху України, Асоціація виробників органічної продукції «Чиста флора», Асоціація «БІОЛан України», Клуб органічного землеробства.
Зрештою, навіть поняття «органічна» законодавчо не закріплене, говорить менеджер проектів Інформаційного центру «Зелене Досьє» Катерина Малькова.
«Наразі законодавства відповідного не існує в Україні взагалі. Закон про органічне виробництво лише розробляється. Тому поняття «екологічна», «біологічна», «натуральна» і так далі не є розмежованими», – каже вона.
Такого закону бояться великі трейдери, припускає Михайло Стовп’юк. А Україна, на відміну від Росії, уже має споживчий кошик, де представлені всі виробники й переробники зернових, м’яса, молока, овочів, фруктів, навіть карпатська бджола просертифікована. Ухвалення закону дало б можливість ввести дотації, адже затрати на органічне виробництво вищі.
«У першу чергу кожен закон дає підґрунтя, що нарешті державні структури, починаючи від санітарно-епідеміологічних станцій, насіннєвих та інших, визнають, що існує так звана органічна продукція. Закон – це основа, яка дає право легальності. Тому що коли ми говоримо, що у нас є європейський сертифікат, нам відповідають: ну і що, що у вас є європейський сертифікат, якщо у нас нема законодавства України?» – додає керівник Асоціації «Чиста флора» Михайло Стовп’юк.
Швейцарський досвід поєднати з українськими реаліями
Систему сертифікації в Україні допомагають розвивати фахівці Швейцарського дослідного інституту органічного сільського господарства FiBL. Це і консультативна, і фінансова допомога.
Із 2003 року, приміром, профінансували перехід на органічне виробництво фермерів з Вінницької, Тернопільської областей, у Донецькій області допомогли створити магазин органічної продукції.
Відповідальний за проект в Україні Швейцарського дослідного інституту Тобіас Айзенрінґ каже, що не варто сліпо копіювати досвід Швейцарії, його «треба поєднати з українськими реаліями», і не варто орієнтуватися лише на експорт.
«Швейцарський уряд зацікавлений у тому, щоб Україна виходила на міжнародний ринок. Але за останні роки ми побачили, що не можемо стовідсотково концентруватися лише на експортний ринок. Там також потрібен сильний місцевий ринок», – вважає Тобіас Айзенрінґ.
Зараз швейцарці допомагають розробляти торгову марку «Карпатська». А голова Івано-Франківської обласної держадміністрації Михайло Вишиванюк повідомив про виділення 127 тисяч гривень на сертифікацію земель.