Виробництво органічних продуктів визначається трьома параметрами – екологічно чиста сировина, екологічно чисті інгредієнти, а також технологічний процес. Якщо у Європі ринок органічної продукції існує вже понад 30 років, то в Україні він почав розвиватися лише з 2002 року, зазначає Сергій Бутько, консультант з маркетингу Асоціації учасників біовиробництва «БІОЛан Україна».
«Сертифікується земля, на якій вирощуються фрукти чи овочі, сертифікуються умови вирощування (вода, насіння, засоби захисту повинні бути екологічно чистими). Переробка, зберігання, упаковка – на це також потрібно отримати сертифікат. Тобто, весь процес сертифікується і щороку контролюється», – пояснює Сергій Бутько.
В Україні немає відповідного законодавства
Але сертифікація екологічно чистих продуктів зараз відбувається неформально, на громадському рівні. Без державної політики і законодавчої бази це зробити неможливо, зауважує Микола Томенко, віце-спікер Верховної Ради, один із авторів законопроекту про органічну продукцію. За його словами, цей документ, серед іншого, визначає чітку процедуру отримання статусу виробника біо-продуктів в Україні.
«Ви мали б, якщо цим займаєтеся, довести, що Ви не використовуєте різні хімічні й шкідливі мінеральні добрива. Натомість держава гарантує, що Ви отримаєте сертифікат, що у Вас біо (або органічний) продукт. І у споживача буде можливість чітко розрізняти, у торгових мережах , що це продукція, вирощена за стандартами органіки», – розповідає Микола Томенко.
Для більшості українців органічні продукти не по кишені!
Органічні продукти є популярними серед українських споживачів, щоправда, серед тієї частини, які мають статки, вищі середніх, стверджує Світлана Касьян, голова відділу закупівель одного зі столичних магазинів, який торгує біопродуктами.
«Такі продукти здебільшого імпортують, відповідно, вони дорожчі. Вдвічі-втричі дорожчі. Наприклад, обліпиховий сік, який ми постачаємо з Німеччини, у роздріб коштує 100 гривень. Найцінніше у людини – її здоров’я, тому тема органіки є і буде актуальною», – каже Світлана Касьян.
За словами Володимира Лапи, керівника групи експертів Українського клубу аграрного бізнесу, як би не намагалися сільгоспвиробники популяризувати органічну продукцію, все одно український споживач ще не готовий масово її купувати (через високу ціну).
«Коли у людей будуть гроші, платити більше на 20-30% за органічну продукцію, тоді вони почнуть її споживати. Доходи не дозволяють це робити. Відповідно розраховувати на те, що ринок буде зростати дуже важко», – говорить Володимир Лапа.
Відтак, зазначає Володимир Лапа, український виробник біопродуктів поки що працює в основному на експорт і в найближчі роки продовжуватиме задовольняти потреби європейського ринку. Тому непогано було б перейняти європейський досвід, каже він.
В Італії попит на біопродукти щороку зростає
Італія лідирує у Європі за площею сільськогосподарських угідь (понад мільйон га), на яких вирощують органічні продукти. Також ця країна тримає пальму першості за кількістю аграрних підприємств, які спеціалізуються на вирощуванні біорослин, повідомляє римська кореспондентка Радіо Свобода.
Минулого року, понад 50% італійців заявили, що купують переважно продукцію органічного сільського господарства. Найчастіше це фрукти, овочі, злакові, вино, олія, молочні продукти та дитяче харчування. Дещо обмежене виробництво і попит на м’ясо.
Стабільний ріст попиту на внутрішньому ринку пояснюють двома причинами: розвиненіша мережа пунктів продажу та постійна популяризація натуральних харчів через рекламу й освітні заходи.
Дійсно, у будь-якому супермаркеті знайдеш відділ з біопродуктами, існують навіть окремі універсами і базари. Біо-меню пропонують також у ресторанах та місцях зеленого туризму. Десяток біологічно чистих яєць обійдеться майже 4 євро, що приблизно удвічі дорожче від звичних.
90 % овочів в Україні вирощують селяни на своїх городах, і мінеральні добрива вони не використовують, на відміну від західних фермерів, переконує заступник міністра аграрної політики Іван Демчак. «На Заході тенденція поширена, бо там ніхто не тримає 1-2 корови, там ніхто не має маленьких ділянок. А в нас питома вага вирощених овочів, фруктів, м’яса, молока – це все приватні господарства населення, які не купують гербіцидів чи добрив, тому й продукція не така красива», – каже він.
Проте в Асоціації виробників біопродуктів вважають, що відсутність мінеральних добрив – цього ще замало, щоб продукція отримала назву органічна. Сертифікованим і контрольованим має бути весь процес – від вирощування і виробництва до переробки і зберігання продукції. Але ці правила сертифікації в Україні ще на стадії розробки.
«Сертифікується земля, на якій вирощуються фрукти чи овочі, сертифікуються умови вирощування (вода, насіння, засоби захисту повинні бути екологічно чистими). Переробка, зберігання, упаковка – на це також потрібно отримати сертифікат. Тобто, весь процес сертифікується і щороку контролюється», – пояснює Сергій Бутько.
В Україні немає відповідного законодавства
Але сертифікація екологічно чистих продуктів зараз відбувається неформально, на громадському рівні. Без державної політики і законодавчої бази це зробити неможливо, зауважує Микола Томенко, віце-спікер Верховної Ради, один із авторів законопроекту про органічну продукцію. За його словами, цей документ, серед іншого, визначає чітку процедуру отримання статусу виробника біо-продуктів в Україні.
«Ви мали б, якщо цим займаєтеся, довести, що Ви не використовуєте різні хімічні й шкідливі мінеральні добрива. Натомість держава гарантує, що Ви отримаєте сертифікат, що у Вас біо (або органічний) продукт. І у споживача буде можливість чітко розрізняти, у торгових мережах , що це продукція, вирощена за стандартами органіки», – розповідає Микола Томенко.
Для більшості українців органічні продукти не по кишені!
Органічні продукти є популярними серед українських споживачів, щоправда, серед тієї частини, які мають статки, вищі середніх, стверджує Світлана Касьян, голова відділу закупівель одного зі столичних магазинів, який торгує біопродуктами.
«Такі продукти здебільшого імпортують, відповідно, вони дорожчі. Вдвічі-втричі дорожчі. Наприклад, обліпиховий сік, який ми постачаємо з Німеччини, у роздріб коштує 100 гривень. Найцінніше у людини – її здоров’я, тому тема органіки є і буде актуальною», – каже Світлана Касьян.
За словами Володимира Лапи, керівника групи експертів Українського клубу аграрного бізнесу, як би не намагалися сільгоспвиробники популяризувати органічну продукцію, все одно український споживач ще не готовий масово її купувати (через високу ціну).
«Коли у людей будуть гроші, платити більше на 20-30% за органічну продукцію, тоді вони почнуть її споживати. Доходи не дозволяють це робити. Відповідно розраховувати на те, що ринок буде зростати дуже важко», – говорить Володимир Лапа.
Відтак, зазначає Володимир Лапа, український виробник біопродуктів поки що працює в основному на експорт і в найближчі роки продовжуватиме задовольняти потреби європейського ринку. Тому непогано було б перейняти європейський досвід, каже він.
В Італії попит на біопродукти щороку зростає
Італія лідирує у Європі за площею сільськогосподарських угідь (понад мільйон га), на яких вирощують органічні продукти. Також ця країна тримає пальму першості за кількістю аграрних підприємств, які спеціалізуються на вирощуванні біорослин, повідомляє римська кореспондентка Радіо Свобода.
Минулого року, понад 50% італійців заявили, що купують переважно продукцію органічного сільського господарства. Найчастіше це фрукти, овочі, злакові, вино, олія, молочні продукти та дитяче харчування. Дещо обмежене виробництво і попит на м’ясо.
Стабільний ріст попиту на внутрішньому ринку пояснюють двома причинами: розвиненіша мережа пунктів продажу та постійна популяризація натуральних харчів через рекламу й освітні заходи.
Дійсно, у будь-якому супермаркеті знайдеш відділ з біопродуктами, існують навіть окремі універсами і базари. Біо-меню пропонують також у ресторанах та місцях зеленого туризму. Десяток біологічно чистих яєць обійдеться майже 4 євро, що приблизно удвічі дорожче від звичних.
90 % овочів в Україні вирощують селяни на своїх городах, і мінеральні добрива вони не використовують, на відміну від західних фермерів, переконує заступник міністра аграрної політики Іван Демчак. «На Заході тенденція поширена, бо там ніхто не тримає 1-2 корови, там ніхто не має маленьких ділянок. А в нас питома вага вирощених овочів, фруктів, м’яса, молока – це все приватні господарства населення, які не купують гербіцидів чи добрив, тому й продукція не така красива», – каже він.
Проте в Асоціації виробників біопродуктів вважають, що відсутність мінеральних добрив – цього ще замало, щоб продукція отримала назву органічна. Сертифікованим і контрольованим має бути весь процес – від вирощування і виробництва до переробки і зберігання продукції. Але ці правила сертифікації в Україні ще на стадії розробки.
