За словами заступника голови Державного комітету ветеринарної медицини Віталія Башинського, виявлена неякісна риба була вирощена у штучних водоймах (не морська). А стронцій або інші радіоактивні елементи потрапили у рибу через корм.
«Стронцій нікуди не дінеться через будь-який період часу. Те саме стосується, наприклад, і інших солей, важких металів, антибіотиків. Рибу лікують, потім не витримують періоди очікування, виловлюють і вивозять в Україну», - повідомив Віталій Башинський.
А кишкова паличка та інші паразитарні захворювання – це ознака брудної води, стверджує лікар Ігнат Матасар, професор кафедри гігієни харчування Національного медичного університету імені Богомольця. «Кишкова паличка може призвести до отруєння. А стронцій, якщо надлишкова кількість його потрапить в організм людини, це опромінення», - каже він.
За якість риби відповідає продавець, а не постачальник
В одному з київських магазинів, що торгує імпортованою рибою, у коментарі Радіо Свобода розповіли, що приймають товар за органолептичними показниками: за зовнішнім виглядом, запахом, кольором, смаком. Усі документи, що засвідчують якість риби, надає постачальник і відповідні українські служби.
«Ніхто не сидить і не читає сертифікати. Прийшла риба, всі документи узгоджені є - ми й продаємо. У кожного виготовлювача є своя лабораторія, він затверджує це в документах, ставить печатку, що риба якісна, перевірена. Ми можемо з партії взяти одну штучку і скуштувати її. Якщо риба за смаком відповідає стандарту, тоді відповідальна людина приймає товар до магазину в продаж», - пояснила працівниця рибного магазину.
Найбільш підступні у спеку морепродукти, вважає Людмила, яка одного вечора разом із друзями вирішила поласувати у ресторані креветками і …отруїлася. Добитися від співробітників ресторану бодай якихось пояснень їй не вдалося.
«Я надіслала кілька листів на офіційні електронні адреси власників ресторану, але жодної відповіді так і не отримала. Як потім пояснив мені лікар, саме в морепродуктах при високій температурі досить швидко виробляються шкідливі для людини речовини. Найімовірніше, просто не були дотримані правила зберігання цих продуктів», - розповідає дівчина.
Довести (як у випадку з Людмилою), що людина отруїлася саме цим, а не іншим продуктом неможливо, зазначає голова товариства захисту прав споживачів Владислав Андрющенко. Ба більше, згідно з законом «Про захист прав споживачів» за безпеку імпортованої продукції відповідає не її постачальник, а продавець, який має на руках сертифікат якості.
«Щоб імпортний товар сюди до нас потрапив, за це відповідають ветеринарна служба і санепідемстанція. Вони підписують документи про безпеку. Ми можемо зробити в Україні аналіз рибної продукції? Ні! Тому що на жодному сертифікаті з риби Ви не знайдете знаку – трилисник у квадраті (це означає, що вона відповідає усім вимогам щодо якості). У нас Ви побачите просто трилисник – риба безпечна. Чому так? Бо в Україні нашими методами неможливо встановити усі параметри безпеки», - розповів Владислав Андрющенко.
«Контроль, заборона і оцінка постачальників…»
Державний комітет ветеринарної медицини розглядає питання про закриття доступу на український ринок продукції кількох іноземних фірм. Але, за словами чиновників, якщо з якоїсь країни таких фірм буде виявлено багато – 20-30, то цим країнам, очевидно, заборонять торгувати з Україною рибою, розповідає заступник голови відомства Віталій Башинський.
«Ми не можемо, наприклад, обмежувати міжнародну торгівлю. Якщо Росія застосовує ці квоти: вона скільки захотіла, стільки й поставила, – то ми ні: нам скільки скажуть, скільки й поставимо. В основному нам диктують поки що квоти, тому що ми екпортно-бідна країна. Тобто імпорт у нас займає більшу територію, за квотою, ніж експорт. Контроль, заборона, оцінка постачальників. Для того, щоб постачальники, які здійснюють імпорт в Україну, були більш відповідальні», - зазначив Віталій Башинський.
Які саме країни постачають в Україну неякісну рибу, у Державному комітеті ветеринарної медицини називати відмовляються. Чиновники кажуть, що зразки неякісної продукції будуть тестуватися в незалежних лабораторіях спільно з санітарними інспекціями цих країн. Від цього залежатиме можливість припинення імпорту великих партій продукції в Україну.
«Стронцій нікуди не дінеться через будь-який період часу. Те саме стосується, наприклад, і інших солей, важких металів, антибіотиків. Рибу лікують, потім не витримують періоди очікування, виловлюють і вивозять в Україну», - повідомив Віталій Башинський.
А кишкова паличка та інші паразитарні захворювання – це ознака брудної води, стверджує лікар Ігнат Матасар, професор кафедри гігієни харчування Національного медичного університету імені Богомольця. «Кишкова паличка може призвести до отруєння. А стронцій, якщо надлишкова кількість його потрапить в організм людини, це опромінення», - каже він.
За якість риби відповідає продавець, а не постачальник
В одному з київських магазинів, що торгує імпортованою рибою, у коментарі Радіо Свобода розповіли, що приймають товар за органолептичними показниками: за зовнішнім виглядом, запахом, кольором, смаком. Усі документи, що засвідчують якість риби, надає постачальник і відповідні українські служби.
«Ніхто не сидить і не читає сертифікати. Прийшла риба, всі документи узгоджені є - ми й продаємо. У кожного виготовлювача є своя лабораторія, він затверджує це в документах, ставить печатку, що риба якісна, перевірена. Ми можемо з партії взяти одну штучку і скуштувати її. Якщо риба за смаком відповідає стандарту, тоді відповідальна людина приймає товар до магазину в продаж», - пояснила працівниця рибного магазину.
Найбільш підступні у спеку морепродукти, вважає Людмила, яка одного вечора разом із друзями вирішила поласувати у ресторані креветками і …отруїлася. Добитися від співробітників ресторану бодай якихось пояснень їй не вдалося.
«Я надіслала кілька листів на офіційні електронні адреси власників ресторану, але жодної відповіді так і не отримала. Як потім пояснив мені лікар, саме в морепродуктах при високій температурі досить швидко виробляються шкідливі для людини речовини. Найімовірніше, просто не були дотримані правила зберігання цих продуктів», - розповідає дівчина.
Довести (як у випадку з Людмилою), що людина отруїлася саме цим, а не іншим продуктом неможливо, зазначає голова товариства захисту прав споживачів Владислав Андрющенко. Ба більше, згідно з законом «Про захист прав споживачів» за безпеку імпортованої продукції відповідає не її постачальник, а продавець, який має на руках сертифікат якості.
«Щоб імпортний товар сюди до нас потрапив, за це відповідають ветеринарна служба і санепідемстанція. Вони підписують документи про безпеку. Ми можемо зробити в Україні аналіз рибної продукції? Ні! Тому що на жодному сертифікаті з риби Ви не знайдете знаку – трилисник у квадраті (це означає, що вона відповідає усім вимогам щодо якості). У нас Ви побачите просто трилисник – риба безпечна. Чому так? Бо в Україні нашими методами неможливо встановити усі параметри безпеки», - розповів Владислав Андрющенко.
«Контроль, заборона і оцінка постачальників…»
Державний комітет ветеринарної медицини розглядає питання про закриття доступу на український ринок продукції кількох іноземних фірм. Але, за словами чиновників, якщо з якоїсь країни таких фірм буде виявлено багато – 20-30, то цим країнам, очевидно, заборонять торгувати з Україною рибою, розповідає заступник голови відомства Віталій Башинський.
«Ми не можемо, наприклад, обмежувати міжнародну торгівлю. Якщо Росія застосовує ці квоти: вона скільки захотіла, стільки й поставила, – то ми ні: нам скільки скажуть, скільки й поставимо. В основному нам диктують поки що квоти, тому що ми екпортно-бідна країна. Тобто імпорт у нас займає більшу територію, за квотою, ніж експорт. Контроль, заборона, оцінка постачальників. Для того, щоб постачальники, які здійснюють імпорт в Україну, були більш відповідальні», - зазначив Віталій Башинський.
Які саме країни постачають в Україну неякісну рибу, у Державному комітеті ветеринарної медицини називати відмовляються. Чиновники кажуть, що зразки неякісної продукції будуть тестуватися в незалежних лабораторіях спільно з санітарними інспекціями цих країн. Від цього залежатиме можливість припинення імпорту великих партій продукції в Україну.
