Світлана Фекете, 52-річна жителька Ужгорода, шостий рік поспіль їздить до Угорщини за продуктами харчування, побутовими товарами, одягом та взуттям. Каже, там дешевше, але їй важливіше, що там, порівняно з Україною, якісніше.
«Я принаймні не боюся купувати в Угорщині чи продукти якісь, чи бодай ті ж самі дитячі іграшки для своїх внуків. Я знаю, що в Європі дуже строго контролюють усе це, більше перевіряють. А у нас на що не подивишся – все Китай виробив, а які погані китайська товари – постійно чуємо. А мені здоров’я моє та моїх близьких дороге», – зазначає Світлана Фекете.
Угорщина визнає, в ній дуже суворо ставляться до питань захисту прав споживачів, і це є норми всього Євросоюзу. Україна ж, переконані фахівці, також мусить наближати своє законодавство в цьому питанні до європейського, бо хоча є чимало спільного, але й відмінностей багато. Щоправда, як зізналися учасники круглого столу, спільний переважно неякісний товар. Особливо ж, наголошують захисники прав споживачів, і в Україні, і в Угорщині багато скарг на дитячий одяг та іграшки.
Із відмінностей, насамперед, фахівці називають способи контролю за якістю товарів та послуг. В Україні, приміром, контролери повинні за 10 днів попередити підприємство про те, що перевірятимуть його. Це дозволяє «нечесним» виробникам усунути чи приховати порушення. В Угорщині ж навпаки, перевіряють саме на мить продажу товару, бо лише так можна справді виявити порушення й захистити споживача.
Радник Ніредьгазького відділення Державної інспекції охорони прав споживачів Угорщини Ілона Варга зауважила: «Ми в 98 % випадків перевіряємо безпосередньо на місці виробника чи продавця. Не попереджаємо, бо це не дає результату. Навіть інкогніто нерідко перевіряємо».
Для проведення аналізу якості товару потрібні кошти
Найбільша проблема в Україні – відсутність коштів для проведення аналізу якості товару.
В Угорщині це питання фінансує або держава, або підприємство-виробник. В Україні споживач сам повинен сплатити 400 гривень за експертизу і нерідко ще навіть доводити в суді свою правоту та відсуджувати витрачені кошти. Через це принаймні закарпатці практично повністю перестали перевіряти товари чи продукти на якість. За словами начальника Закарпатського управління з питань захисту прав споживачів Віталія Танчинця, ні цього року, ні минулого, жодна особа не звернулася щодо перевірки.
А ще між Україною та європейськими державами дуже суттєва різниця в способах покарання за вчинене порушення чи за завдану здоров’ю людини шкоду. В Угорщині, приміром, найменший штраф, який можуть накласти захисники прав споживачів, це 200 євро, а найбільший може сягнути й кількох мільйонів. В Україні ж поки що штрафують кількома десятками гривень, зрідка – сотнями, тому бити споживача по кишені та по здоров’ю виробники не бояться.
(Ужгород – Київ – Прага)
«Я принаймні не боюся купувати в Угорщині чи продукти якісь, чи бодай ті ж самі дитячі іграшки для своїх внуків. Я знаю, що в Європі дуже строго контролюють усе це, більше перевіряють. А у нас на що не подивишся – все Китай виробив, а які погані китайська товари – постійно чуємо. А мені здоров’я моє та моїх близьких дороге», – зазначає Світлана Фекете.
Угорщина визнає, в ній дуже суворо ставляться до питань захисту прав споживачів, і це є норми всього Євросоюзу. Україна ж, переконані фахівці, також мусить наближати своє законодавство в цьому питанні до європейського, бо хоча є чимало спільного, але й відмінностей багато. Щоправда, як зізналися учасники круглого столу, спільний переважно неякісний товар. Особливо ж, наголошують захисники прав споживачів, і в Україні, і в Угорщині багато скарг на дитячий одяг та іграшки.
Із відмінностей, насамперед, фахівці називають способи контролю за якістю товарів та послуг. В Україні, приміром, контролери повинні за 10 днів попередити підприємство про те, що перевірятимуть його. Це дозволяє «нечесним» виробникам усунути чи приховати порушення. В Угорщині ж навпаки, перевіряють саме на мить продажу товару, бо лише так можна справді виявити порушення й захистити споживача.
Радник Ніредьгазького відділення Державної інспекції охорони прав споживачів Угорщини Ілона Варга зауважила: «Ми в 98 % випадків перевіряємо безпосередньо на місці виробника чи продавця. Не попереджаємо, бо це не дає результату. Навіть інкогніто нерідко перевіряємо».
Для проведення аналізу якості товару потрібні кошти
Найбільша проблема в Україні – відсутність коштів для проведення аналізу якості товару.
В Угорщині це питання фінансує або держава, або підприємство-виробник. В Україні споживач сам повинен сплатити 400 гривень за експертизу і нерідко ще навіть доводити в суді свою правоту та відсуджувати витрачені кошти. Через це принаймні закарпатці практично повністю перестали перевіряти товари чи продукти на якість. За словами начальника Закарпатського управління з питань захисту прав споживачів Віталія Танчинця, ні цього року, ні минулого, жодна особа не звернулася щодо перевірки.
А ще між Україною та європейськими державами дуже суттєва різниця в способах покарання за вчинене порушення чи за завдану здоров’ю людини шкоду. В Угорщині, приміром, найменший штраф, який можуть накласти захисники прав споживачів, це 200 євро, а найбільший може сягнути й кількох мільйонів. В Україні ж поки що штрафують кількома десятками гривень, зрідка – сотнями, тому бити споживача по кишені та по здоров’ю виробники не бояться.
(Ужгород – Київ – Прага)
