Суд за позовом телеканалів ТВі та «П’ятого» перенесено. 16 серпня Київський апеляційний адміністративний суд мав розглянути апеляцію ТВі та «5 каналу» у справі щодо позбавлення частот і анулювання ліцензій на мовлення за позовом компаній групи «Інтер», які пов'язані з головою СБУ Валерієм Хорошковським.
«Існують різні групи навколо Президента України, які абсолютно незаконним способом, з неєвропейською практикою, використовуючи конфлікти інтересів, використовуючи тиск на суд, використовуючи силові органи у боротьбі з журналістами, намагаються монополізувати владу і перетворити Україну по суті на авторитарну республіку, – каже директор каналу ТВі Микола Княжицький. – Навіть не авторитарну, а бананову авторитарну республіку».
Розгляд справи перенесли на 26 серпня у зв’язку з тим, що одна зі сторін не з’явилася на засідання, бо не була поінформована.
Страйком по тискові
Після того, як три телеканали: «П’ятий», ТВі та кримська телерадіокомпанія «Чорноморська» – провели у минулі вихідні попереджувальний страйк, журналістський громадський рух «Стоп цензурі!» готовий закликати до загальнонаціонального страйку.
Організація готова ініціювати такий страйк у випадку невиконання владою рекомендацій міжнародних журналістських організацій та недотримання міжнародних зобов'язань України у сфері захисту вільних медіа з боку Президента Віктора Януковича.
«Поки що саме такі дії журналістів мали б бути реакцією на дії влади, – каже член координаційної ради «Стоп цензурі!» Вікторія Сюмар. – Дії влади – це тиск, який не припиняється».
Янукович запевняє, оточення дивується, а коаліція не бачить фактів
Президент Віктор Янукович, зі свого боку, минулого тижня заявив, що ніколи не допустить повернення цензури чи інших методів тиску на журналістів. Він розповів про свою зацікавленість у тому, щоб в Україні було якомога більше незалежних телеканалів, але додав, що не може впливати на судові рішення, які стосуються їхньої господарської діяльності.
Зараз влада демонструє здивування позицією журналістів. За словами заступника голови Адміністрації Президента Ганни Герман, конфлікт навколо частот є питанням бізнесу, а не свободи слова.
Заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова, депутат-комуніст Олександр Голуб дотримується схожої точки зору. «Цілісної свободи слова в Україні і не було, і немає, – каже він. – У нас були проблеми і раніше. Навряд чи вони загострилися останнім часом. Як на мене, здається, цю проблему використовують для політичної боротьби. На сьогоднішній день говорити про те, що влада тисне на журналістів, можна, але реальних прикладів цього немає».
З огляду на суму таких факторів, депутат-комуніст вважає скликання позачергової сесії парламенту недоцільним.
Про плюси і мінуси медіа-страйку
Позачергове засідання Верховної Ради, присвячене питанням свободи слова, ініціює депутатська група «За Україну». Перший заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова, депутат-б'ютівець Андрій Шевченко поділяє це занепокоєння.
«Нормальну мову – мову відкритих листів, звернень, публічних акцій – ця влада чути не хоче і не може», – наголошує він.
Проте перспективи загальноукраїнського медіастрайку Андрій Шевченко оцінює неоднозначно. «Журналістський страйк матиме один великий плюс і один великий мінус. Плюс – це те, що страйк змусить владу якось реагувати. Мінус – це ставить по різні сторони барикад журналістів і менеджмент та власників», – каже депутат-б'ютівець.
Між тим, поінформовані джерела скептично оцінюють перспективи скликання позачергового засідання парламенту. Натомість є підстави вважати, що ситуація буде в центрі уваги депутатів на початку роботи нової сесії, яка розпочнеться 7 вересня. На осінь прогнозують і активізацію журналістських протестів.
«Існують різні групи навколо Президента України, які абсолютно незаконним способом, з неєвропейською практикою, використовуючи конфлікти інтересів, використовуючи тиск на суд, використовуючи силові органи у боротьбі з журналістами, намагаються монополізувати владу і перетворити Україну по суті на авторитарну республіку, – каже директор каналу ТВі Микола Княжицький. – Навіть не авторитарну, а бананову авторитарну республіку».
Розгляд справи перенесли на 26 серпня у зв’язку з тим, що одна зі сторін не з’явилася на засідання, бо не була поінформована.
Страйком по тискові
Після того, як три телеканали: «П’ятий», ТВі та кримська телерадіокомпанія «Чорноморська» – провели у минулі вихідні попереджувальний страйк, журналістський громадський рух «Стоп цензурі!» готовий закликати до загальнонаціонального страйку.
Організація готова ініціювати такий страйк у випадку невиконання владою рекомендацій міжнародних журналістських організацій та недотримання міжнародних зобов'язань України у сфері захисту вільних медіа з боку Президента Віктора Януковича.
«Поки що саме такі дії журналістів мали б бути реакцією на дії влади, – каже член координаційної ради «Стоп цензурі!» Вікторія Сюмар. – Дії влади – це тиск, який не припиняється».
Янукович запевняє, оточення дивується, а коаліція не бачить фактів
Президент Віктор Янукович, зі свого боку, минулого тижня заявив, що ніколи не допустить повернення цензури чи інших методів тиску на журналістів. Він розповів про свою зацікавленість у тому, щоб в Україні було якомога більше незалежних телеканалів, але додав, що не може впливати на судові рішення, які стосуються їхньої господарської діяльності.
Зараз влада демонструє здивування позицією журналістів. За словами заступника голови Адміністрації Президента Ганни Герман, конфлікт навколо частот є питанням бізнесу, а не свободи слова.
Заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова, депутат-комуніст Олександр Голуб дотримується схожої точки зору. «Цілісної свободи слова в Україні і не було, і немає, – каже він. – У нас були проблеми і раніше. Навряд чи вони загострилися останнім часом. Як на мене, здається, цю проблему використовують для політичної боротьби. На сьогоднішній день говорити про те, що влада тисне на журналістів, можна, але реальних прикладів цього немає».
З огляду на суму таких факторів, депутат-комуніст вважає скликання позачергової сесії парламенту недоцільним.
Про плюси і мінуси медіа-страйку
Позачергове засідання Верховної Ради, присвячене питанням свободи слова, ініціює депутатська група «За Україну». Перший заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова, депутат-б'ютівець Андрій Шевченко поділяє це занепокоєння.
«Нормальну мову – мову відкритих листів, звернень, публічних акцій – ця влада чути не хоче і не може», – наголошує він.
Проте перспективи загальноукраїнського медіастрайку Андрій Шевченко оцінює неоднозначно. «Журналістський страйк матиме один великий плюс і один великий мінус. Плюс – це те, що страйк змусить владу якось реагувати. Мінус – це ставить по різні сторони барикад журналістів і менеджмент та власників», – каже депутат-б'ютівець.
Між тим, поінформовані джерела скептично оцінюють перспективи скликання позачергового засідання парламенту. Натомість є підстави вважати, що ситуація буде в центрі уваги депутатів на початку роботи нової сесії, яка розпочнеться 7 вересня. На осінь прогнозують і активізацію журналістських протестів.
