Телерадіопростір віддали під контроль партійних креатур і Хорошковського

Новими членами Національної ради з питань телебачення та радіомовлення стали Микола Фартушний та Євген Баранов, підтримані Партією регіонів, кандидатура від Блоку Литвина Ірина Опілат та від Компартії – Оксана Єлманова.

Головною функцією Нацради є нагляд за дотриманням законодавства у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень. Усього на чотири вільні місця, за квотою парламенту, претендувало 23 особи.

Перемогла політична доцільність

Перед голосуванням перший заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко (фракція БЮТ) переконував підтримати не партійних висуванців, а кандидатів від громадських організацій.

«Щоб Національна рада стала незалежною, щоб там сиділи не люди з партійними прапорцями, і не люди з конкретними бізнес-зобов’язаннями перед тією чи іншою бізнес-групою, а люди, які будуть працювати в цілому на ринок, в цілому на країну і на журналістську професію», – заявив парламентарій.

Проте ця позиція не знайшла розуміння. Коментуючи результати голосування, лідер Компартії Петро Симоненко відзначив, що більшість тепер несе відповідальність за діяльність Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.

Олігархів пристрахали

Натомість депутат-бютівець Олег Ляшко зауважив, що троє з чотирьох новопризначених членів Нацради є близькими до голови СБУ та співвласника телеканалу «Інтер» Валерія Хорошковського.

«Я думаю, що слід привітати не тільки обраних членів Нацради, але і главу СБУ Валерія Хорошковського, оскільки троє з чотирьох обраних людей є його представниками. Усього п’ятеро з восьми членів Нацради контролюються Хорошковським – керівником спецслужби, медіа магнатом тощо. От, вони будуть ліцензії видавати опозиційним каналам», – зазначив Олег Ляшко.

Схожої думки і депутат-нашеукраїнець Ірина Геращенко. «Ваше голосування, – звернулася вона до парламентської більшості, – це плювок не в обличчя опозиції, а плювок в обличчя громадським організаціям, які висували професійних телевізійників. І особливий привіт хочеться передати панам Колеснікову, Ахметову та іншим вашим олігархам, які мають телеканали і тепер будуть стояти в черзі до Хорошковського з проханням «нарізати» ліцензії».

Кваліфікаційний казус

Під час голосування дві кандидатури від більшості підтримали також і опозиціонери. Офіційних коментарів із цього приводу речники БЮТ уникали. А в неофіційних казали, що таким чином лідери фракції намагалися «поламати» голосування регіоналам, які висунули кілька кандидатур. Але, в підсумку, це не вдалося.

Напередодні три з чотирьох ухвалених кандидатур профільний парламентський комітет з питань свободи слова та інформації взагалі рекомендував зняти з розгляду, оскільки вони не відповідали кваліфікаційним вимогам, які прописані в законі. Проте лідери фракцій більшості вирішили інакше.

«У Національну раду завели людей, які не відповідають кваліфікаційним вимогам, – прокоментував призначення Андрій Шевченко. – Пан Баранов нам на засіданні комітету підтвердив, що він взагалі ніколи не працював у телерадіопросторі. З пані Єлмановою була тривала дискусія щодо її диплома про вищу освіту і по її стажу».

Лояльність замість авторитету

За словами Андрія Шевченка, через такі призначення постало питання авторитету Нацради. «Бо як повинен ставитися ринок до Нацради, коли відомо, що на ці посади висувалися набагато сильніші претенденти?» – зауважує він.

Медіа-експерт Отар Довженко вважає новий склад Нацради невдалим. За його словами, це призначення сприятиме посиленню контролю влади, в цілому, і групи Льовочкіна-Фірташа-Хорошковського – зокрема, над медіа-галуззю.

«Не секрет, що співбесіди кандидатів у члени Нацради проходили в кабінеті Хорошковського», – каже Отар Довженко.

Проте, на думку опозиціонерів, у цьому призначенні є й позитивні моменти: висунення та призначення відбувалося прозоро. Крім того, відтепер Національна рада з питань теле- та радіомовлення має кворум, а отже – знову в працездатному стані.