В Україні ліквідували транснаціональне злочинне угруповання, яке займалося незаконною пересадкою нирок. І до цього були причетні, за даними правоохоронців, четверо провідних лікарів Національного інституту хірургії та трансплантології імені Шалімова. Поки що ці медики проходять у справі як свідки. Про це повідомив Радіо Свобода заступник начальника Департаменту боротьби із кiберзлочиннiстю і торгiвлею людьми МВС України Олександр Мельников.
«Є процесуальні, скажімо так, дії, які проводяться. І потім, при проведенні певних дій, їхній статус може бути змінений зі свідка на звинуваченого. Ми, скажімо так, документували їх. На це знадобився певний час. Щоб інформація підтвердилася, треба було здійснити певні оперативно-розшукові заходи. І потім уже провести обшуки, які провели безпосередньо у Шалімова. А також за місцем проживання, реєстрації - і тих, хто вербував, і лікарів», - розповів Олександр Мельников.
Більшість донорів - здорові жінки
За даними правоохоронців, до організованого злочинного угруповання входило дванадцять осіб, керував якими іноземець. Діяло угруповання близько трьох років. Нирки українських донорів пересаджували заможним іноземним хворим.
Донорами ставали малозабезпечені люди. Найчастіше це були жінки віком від 18 до 25 років, які мали добрий стан здоров’я. Їм пропонували продати свою нирку за 10 тисяч доларів. Такими донорами стали майже 50 осіб, хоча правоохоронці не виключають, що цифра зросте. Чому люди погоджувалися віддати свою нирку? Версію правоохоронців наводить Олександр Мельников.
«Їх змушували надавати за грошову винагороду. Добровільно, шляхом умовляння та пропозиції грошей. Їм обіцяли, що з однією ниркою вони себе чудово почуватимуть і тут нічого страшного немає. Але насправді, як результат, це інваліди. І багато донорів, більшість, дуже себе зле почувають», - зазначив Олександр Мельников.
За даними правоохоронців, за кожну з операцій замовник платив організаторам 100-200 тисяч доларів. Загальний обіг коштів від такого бізнесу становив приблизно 18 мільйонів доларів на рік. За інформацією правоохоронців, члени угруповання заробили таким чином понад 40 мільйонів доларів. Якщо провину фігурантів справи доведе суд, їм загрожує від 8 до 15 років ув’язнення.
Медики відкидають звинувачення
Натомість в Інституті імені Шалімова відкидають звинувачення на адресу його лікарів у незаконній трансплантації. Юрист Інституту Оксана Гузь заявила УНІАН, що подібні операції не можна виконати таємно «вночі і щоб на ранок ніхто нічого не виявив, такого бути не може».
Заступник директора з лікувальної роботи клініки Шалімова Володимир Чорний запевнив, що проведення таких операцій у цьому Інституті неможливе.
«Провідний Інститут нашої країни. Система, яка існує, це стандартна система лікувальних установ. Не можна взяти, як хтось думає, вночі когось оперувати, принести або винести органи - це ж дурниці, це ж дикість», - сказав Володимир Чорний.
Колишній міністр охорони здоров’я України Микола Поліщук каже, що не варто поспішати робити висновки у цій справі. Має відбутися ретельне розслідування, і тільки потім можна стверджувати – винні лікарі чи ні.
«Мені складно сказати, наскільки це достовірно. Тут не виключений варіант, що лікарі могли й не знати – родичі це чи не родичі. Лікарі у нас дуже часто відштовхуються від документації. Зараз дуже багато нотаріусів, юристів. Кожен хоче заробити і може представити будь-яку документацію. А потім воно виливається. Мені тяжко повірити, щоб хтось із лікарів свідомо на це йшов».
Бракує законів та контролю
В Україні у сфері трансплантології немає належного контролю (громадського, незалежного від Міністерства охорони здоров’я), зазначає колишній патологоанатом, нині правозахисник Дмитро Гройсман. Українські закони, які регулюють донорство, є вкрай недосконалими, бо повністю виключають незалежний контроль над ним, додає він.
«Контроль здійснює або Міністерство охорони здоров’я, а це та сама структура, яка й займається трансплантацією через свої підрозділи, або певні слідчі органи, органи прокуратури, МВС. Але ці ограни можуть тільки керуватися професійними висновками, яка надаються знову ж таки представниками органів МОЗ України. У таких ситуація треба запроваджувати громадський контроль та прозорість».
Тим часом в країнах ЄС контроль посилюють
У Європейському Союзі ухвалили низку нових законодавчих заходів, які стосуються донорства й трансплантації людських органів. Йдеться про посилення контролю, водночас зі спрощенням всіх пов’язаних з цим процедур, повідомляє кореспондент Радіо Свобода у Брюсселі.
Служби трансплантології у всіх державах Європейського Союзу мають постійний дефіцит людських органів. На трансплантацію у державах Європейського Союзу очікують близько 60 тисяч осіб. Дванадцять з них щодня помирає, так і не дочекавшись трансплантанта, який був би сумісний з їхніми організмами. З цією гострою нестачею пов’язана інша велика проблема – розквіт європейського чорного ринку контрабандних органів, що завозяться з бідних держав.
Тому Європарламент, законодавчий орган співдружності, два місяці тому зробив суттєвий крок до створення спільного простору, де буде покращений розподіл трансплантатів. Цим буде займатися транснаціональна мережа обміну органами між лікарнями 27 країн ЄС.
«Є процесуальні, скажімо так, дії, які проводяться. І потім, при проведенні певних дій, їхній статус може бути змінений зі свідка на звинуваченого. Ми, скажімо так, документували їх. На це знадобився певний час. Щоб інформація підтвердилася, треба було здійснити певні оперативно-розшукові заходи. І потім уже провести обшуки, які провели безпосередньо у Шалімова. А також за місцем проживання, реєстрації - і тих, хто вербував, і лікарів», - розповів Олександр Мельников.
Більшість донорів - здорові жінки
За даними правоохоронців, до організованого злочинного угруповання входило дванадцять осіб, керував якими іноземець. Діяло угруповання близько трьох років. Нирки українських донорів пересаджували заможним іноземним хворим.
Донорами ставали малозабезпечені люди. Найчастіше це були жінки віком від 18 до 25 років, які мали добрий стан здоров’я. Їм пропонували продати свою нирку за 10 тисяч доларів. Такими донорами стали майже 50 осіб, хоча правоохоронці не виключають, що цифра зросте. Чому люди погоджувалися віддати свою нирку? Версію правоохоронців наводить Олександр Мельников.
«Їх змушували надавати за грошову винагороду. Добровільно, шляхом умовляння та пропозиції грошей. Їм обіцяли, що з однією ниркою вони себе чудово почуватимуть і тут нічого страшного немає. Але насправді, як результат, це інваліди. І багато донорів, більшість, дуже себе зле почувають», - зазначив Олександр Мельников.
За даними правоохоронців, за кожну з операцій замовник платив організаторам 100-200 тисяч доларів. Загальний обіг коштів від такого бізнесу становив приблизно 18 мільйонів доларів на рік. За інформацією правоохоронців, члени угруповання заробили таким чином понад 40 мільйонів доларів. Якщо провину фігурантів справи доведе суд, їм загрожує від 8 до 15 років ув’язнення.
Медики відкидають звинувачення
Натомість в Інституті імені Шалімова відкидають звинувачення на адресу його лікарів у незаконній трансплантації. Юрист Інституту Оксана Гузь заявила УНІАН, що подібні операції не можна виконати таємно «вночі і щоб на ранок ніхто нічого не виявив, такого бути не може».
Заступник директора з лікувальної роботи клініки Шалімова Володимир Чорний запевнив, що проведення таких операцій у цьому Інституті неможливе.
«Провідний Інститут нашої країни. Система, яка існує, це стандартна система лікувальних установ. Не можна взяти, як хтось думає, вночі когось оперувати, принести або винести органи - це ж дурниці, це ж дикість», - сказав Володимир Чорний.
Колишній міністр охорони здоров’я України Микола Поліщук каже, що не варто поспішати робити висновки у цій справі. Має відбутися ретельне розслідування, і тільки потім можна стверджувати – винні лікарі чи ні.
«Мені складно сказати, наскільки це достовірно. Тут не виключений варіант, що лікарі могли й не знати – родичі це чи не родичі. Лікарі у нас дуже часто відштовхуються від документації. Зараз дуже багато нотаріусів, юристів. Кожен хоче заробити і може представити будь-яку документацію. А потім воно виливається. Мені тяжко повірити, щоб хтось із лікарів свідомо на це йшов».
Бракує законів та контролю
В Україні у сфері трансплантології немає належного контролю (громадського, незалежного від Міністерства охорони здоров’я), зазначає колишній патологоанатом, нині правозахисник Дмитро Гройсман. Українські закони, які регулюють донорство, є вкрай недосконалими, бо повністю виключають незалежний контроль над ним, додає він.
«Контроль здійснює або Міністерство охорони здоров’я, а це та сама структура, яка й займається трансплантацією через свої підрозділи, або певні слідчі органи, органи прокуратури, МВС. Але ці ограни можуть тільки керуватися професійними висновками, яка надаються знову ж таки представниками органів МОЗ України. У таких ситуація треба запроваджувати громадський контроль та прозорість».
Тим часом в країнах ЄС контроль посилюють
У Європейському Союзі ухвалили низку нових законодавчих заходів, які стосуються донорства й трансплантації людських органів. Йдеться про посилення контролю, водночас зі спрощенням всіх пов’язаних з цим процедур, повідомляє кореспондент Радіо Свобода у Брюсселі.
Служби трансплантології у всіх державах Європейського Союзу мають постійний дефіцит людських органів. На трансплантацію у державах Європейського Союзу очікують близько 60 тисяч осіб. Дванадцять з них щодня помирає, так і не дочекавшись трансплантанта, який був би сумісний з їхніми організмами. З цією гострою нестачею пов’язана інша велика проблема – розквіт європейського чорного ринку контрабандних органів, що завозяться з бідних держав.
Тому Європарламент, законодавчий орган співдружності, два місяці тому зробив суттєвий крок до створення спільного простору, де буде покращений розподіл трансплантатів. Цим буде займатися транснаціональна мережа обміну органами між лікарнями 27 країн ЄС.
