Заборона кориди у Каталонії як грім вдарила у різних частинах Іспанії. При тому, що протистояння між захисниками тварин та прибічниками вікової традиції тривають давно.
Жеремі Кастаміджана, представник тих, котрі вважають бої з биками варварською і застарілою традицією, пояснює чому приклад з Каталонії має взяти вся решта Іспанії.
«Це неправда, що всі іспанці кожного дня мають бажання вбивати цих тварин. Сьогодні історичний день для їхніх захисників, – каже цей мешканець Барселони. – Адже 150 тисяч биків гине щороку таким кривавим способом».
Пережиток минулого чи культурна спадщина?
Прибічники кориди не погоджуються з такою позицією і закликають не порівнювати вбивства биків із насиллям над людьми, як це часто буває у публічних дебатах. «Це – наша спадщина, – кажуть вони, – і саме це у першу чергу виникає в уяві туристів, коли мова заходить про Іспанію».
Проте, інша сторона дебатів навколо кориди – політика. Саме ця традиція є яскравим свідченням єдності всіх регіонів Іспанії, вважає чимало представників влади. Заброна кориди у Каталонії може стати знищенням останніх «іспанських рис» цього регіону, де нерідко висловлюються за відокремлення. В одній із сьогоднішніх мадридських газет так і написали: «це політичне рішення – наслідок ідеї заборонити у регіоні все іспанське».
Проте, як переконують представники табору «антикориди», всі ці політичні дебати не мають сенсу. Численні, як вони їх називають, «публічні знущання над тваринами» – це пережитки середньовіччя. До того ж, тиск чинить і Світова організація охорони тварин, що зібрала 140 тисяч підписів на заборону боїв із биками.
Водночас, інші іспанські регіони, зокрема Мадрид, відреагували на рішення каталонців по-іншому. Вони хочуть внести кориду до списку культурної спадщини Іспанії і, таким чином, застрахувати її від зникнення.
Жеремі Кастаміджана, представник тих, котрі вважають бої з биками варварською і застарілою традицією, пояснює чому приклад з Каталонії має взяти вся решта Іспанії.
«Це неправда, що всі іспанці кожного дня мають бажання вбивати цих тварин. Сьогодні історичний день для їхніх захисників, – каже цей мешканець Барселони. – Адже 150 тисяч биків гине щороку таким кривавим способом».
Пережиток минулого чи культурна спадщина?
Прибічники кориди не погоджуються з такою позицією і закликають не порівнювати вбивства биків із насиллям над людьми, як це часто буває у публічних дебатах. «Це – наша спадщина, – кажуть вони, – і саме це у першу чергу виникає в уяві туристів, коли мова заходить про Іспанію».
Проте, інша сторона дебатів навколо кориди – політика. Саме ця традиція є яскравим свідченням єдності всіх регіонів Іспанії, вважає чимало представників влади. Заброна кориди у Каталонії може стати знищенням останніх «іспанських рис» цього регіону, де нерідко висловлюються за відокремлення. В одній із сьогоднішніх мадридських газет так і написали: «це політичне рішення – наслідок ідеї заборонити у регіоні все іспанське».
Проте, як переконують представники табору «антикориди», всі ці політичні дебати не мають сенсу. Численні, як вони їх називають, «публічні знущання над тваринами» – це пережитки середньовіччя. До того ж, тиск чинить і Світова організація охорони тварин, що зібрала 140 тисяч підписів на заборону боїв із биками.
Водночас, інші іспанські регіони, зокрема Мадрид, відреагували на рішення каталонців по-іншому. Вони хочуть внести кориду до списку культурної спадщини Іспанії і, таким чином, застрахувати її від зникнення.
