Єврокомісар із питань конкуренції Хоакін Альмунія висунув на початку тижня пропозицію припинити виплату державних допомог вугільній промисловості у жовтні 2014 року. У першу чергу, це стосується неприбуткових шахт Німеччини, Іспанії, Румунії та Польщі.
Якщо через чотири роки їх не закриють, то шахтарям доведеться відшкодовувати отримані субсидії.
«Загалом ми вважаємо, що такий крок буде компромісом між економічними, соціальними та екологічними питаннями», – каже Радіо Свобода речник Єврокомісії Джонатан Тодд.
У світових масштабах видобування вугілля у Європейському Союзі складає тільки два з половиною відсотки. І цей показник продовжує падати через усе більший перехід на відновлювані джерела енергії, а також на дешеву атомну енергію.
Меркель «неприємно вражена»
За даними Єврокомісії, у вугільній промисловості, що користується субсидіями, сьогодні зайнято близько 100 тисяч європейців. Тому урядам доведеться попрацювати, щоб вирішити всі соціальні проблеми, які виникнуть після закриття цих шахт.
Німецький канцлер Анґела Меркель зазначила, що звістка про вимогу припинити роботу нерентабельних шахт до 2014 року її «неприємно вразила». На її думку, «кращою ідеєю було б знову обговорити цю проблему з країнами-членами ЄС».
Тим часом у Німеччині ще діють 6 вугільних шахт, де працює майже 30 тисяч осіб. І хоча три з них уже давно мають намір закрити, щороку промисловість отримує два мільярди євро державної допомоги.
Власне, вимога Єврокомісії скорочує виплату субсидій на вісім років, бо раніше кінцевою датою вважався 2022 рік. Шахтарі Німеччини, зокрема, RAG – національний оператор цієї галузі – офіційно заявили: «Ми усвідомлюємо, що уряд Німеччини зробить усе можливе, щоб втримати видобування до 2018 року».
«Справді існував національний план Німеччини, який передбачав виплату субсидій (шахтарям) до 2018 року, – каже на це речник Єврокомісії. – Проте його слід буде відкоригувати, якщо пропозицію Комісії підтримає та ухвалить Рада міністрів Євросоюзу».
Іспанія боїться втратити свою «мінімальну енергетичну незалежність»
Але ще категоричніше за німців відреагувала Іспанія. Регіональна влада шахтарського північного заходу країни висловила повну незгоду з пропозицією Брюсселя.
У надісланій до Єврокомісії ноті протесту вимагають продовжити державну підтримку шахт, бо «для Іспанії вугільна промисловість є стратегічною галуззю, адже саме завдяки їй країна сьогодні має хоч мінімальну енергетичну незалежність».
До того ж іспанці переконані, що ціна зникнення вугільної промисловості буде набагато вища за витрати, які наразі робляться на її підтримку.
Проте брюссельські чільники пояснюють, що з того часу, як дешеве вугілля з Китаю та Австралії заполонило європейський ринок, робота власних шахт у Німеччині, Іспанії, Румунії чи Польщі стала неприбутковою.
Але пропозиція виконавчої влади Євросоюзу їх закрити ще повинна отримати «зелене світло» Ради ЄС, де, безумовно, міністри країн, яких це стосується, спробують відтягти повне припинення видобування кам’яного вугілля в збиткових шахтах.
Якщо через чотири роки їх не закриють, то шахтарям доведеться відшкодовувати отримані субсидії.
«Загалом ми вважаємо, що такий крок буде компромісом між економічними, соціальними та екологічними питаннями», – каже Радіо Свобода речник Єврокомісії Джонатан Тодд.
У світових масштабах видобування вугілля у Європейському Союзі складає тільки два з половиною відсотки. І цей показник продовжує падати через усе більший перехід на відновлювані джерела енергії, а також на дешеву атомну енергію.
Меркель «неприємно вражена»
За даними Єврокомісії, у вугільній промисловості, що користується субсидіями, сьогодні зайнято близько 100 тисяч європейців. Тому урядам доведеться попрацювати, щоб вирішити всі соціальні проблеми, які виникнуть після закриття цих шахт.
Німецький канцлер Анґела Меркель зазначила, що звістка про вимогу припинити роботу нерентабельних шахт до 2014 року її «неприємно вразила». На її думку, «кращою ідеєю було б знову обговорити цю проблему з країнами-членами ЄС».
Тим часом у Німеччині ще діють 6 вугільних шахт, де працює майже 30 тисяч осіб. І хоча три з них уже давно мають намір закрити, щороку промисловість отримує два мільярди євро державної допомоги.
Власне, вимога Єврокомісії скорочує виплату субсидій на вісім років, бо раніше кінцевою датою вважався 2022 рік. Шахтарі Німеччини, зокрема, RAG – національний оператор цієї галузі – офіційно заявили: «Ми усвідомлюємо, що уряд Німеччини зробить усе можливе, щоб втримати видобування до 2018 року».
«Справді існував національний план Німеччини, який передбачав виплату субсидій (шахтарям) до 2018 року, – каже на це речник Єврокомісії. – Проте його слід буде відкоригувати, якщо пропозицію Комісії підтримає та ухвалить Рада міністрів Євросоюзу».
Іспанія боїться втратити свою «мінімальну енергетичну незалежність»
Але ще категоричніше за німців відреагувала Іспанія. Регіональна влада шахтарського північного заходу країни висловила повну незгоду з пропозицією Брюсселя.
У надісланій до Єврокомісії ноті протесту вимагають продовжити державну підтримку шахт, бо «для Іспанії вугільна промисловість є стратегічною галуззю, адже саме завдяки їй країна сьогодні має хоч мінімальну енергетичну незалежність».
До того ж іспанці переконані, що ціна зникнення вугільної промисловості буде набагато вища за витрати, які наразі робляться на її підтримку.
Проте брюссельські чільники пояснюють, що з того часу, як дешеве вугілля з Китаю та Австралії заполонило європейський ринок, робота власних шахт у Німеччині, Іспанії, Румунії чи Польщі стала неприбутковою.
Але пропозиція виконавчої влади Євросоюзу їх закрити ще повинна отримати «зелене світло» Ради ЄС, де, безумовно, міністри країн, яких це стосується, спробують відтягти повне припинення видобування кам’яного вугілля в збиткових шахтах.