– Які шанси, що закон про всеукраїнський референдум сьогодні буде ухвалено?
– Чесно кажучи, мені не зовсім зрозуміло, як його будуть ухвалювати, тому що Регламент Верховної Ради передбачає, що спочатку його повинен опрацювати комітет. Цей законопроект дуже суперечливий, і у тому варіанті, який був ухвалений у першому читанні, міститься дуже багато положень, які з точки зору права є дивними. При підготовці до другого читання до нього надійшло понад 900 різних змін та пропозицій, тож цю величезну купу матеріалу комітет просто не встиг опрацювати. Станом на вчорашній вечір було опрацьовано 250 поправок із 960. Учора комітет розглядав його і ухвалив рішення доручити підкомітету до понеділка продовжити роботу з цими поправками. Тому фактично законопроект не готовий до розгляду. Однак я не сумніваюся, що він все одно сьогодні буде розглядатися, і буде ухвалений.
– Головним ноу-хау цього закону є те, що результати референдуму мають найвищу силу і не потребують затвердження Верховною Радою. Що це означає?
– Насправді, це не головне ноу-хау. Це одна з тих проблем, які потім викличуть дуже багато незрозумілостей. Така позиція уже є у рішенні Конституційного Суду. Однак вона стосується тих випадків, коли на референдум виносяться певні законопроекти. Але референдум може проводитися у так званому загальному формулюванні, як, наприклад, було у 2000 році. І прямої юридичної сили рішення такого референдуму не може мати, тому що немає затвердженої референдумом норми закону. І тоді виникає питання імплементації. На жаль, законопроект на це не звертає уваги. Тому це викликатиме багато питань. Але я б не у цьому бачив головну проблему цього законопроекту, а у тому, що він створює передумови для проведення через референдум будь-яких нормативних актів, які потрібні владі, із застосуванням адміністративного ресурсу. Причому, що найстрашніше, актів, які суперечать Конституції, суперечать іншому законодавству, в обхід Верховної Ради, тобто єдиного законодавчого органу, передбаченого Конституцією України. Це створює загрозу перетворення України на таку собі плебісцитарну диктатуру, коли через референдум проводяться будь-які акти. Таким шляхом можна запровадити навіть монархію в Україні.
– Деякі представники опозиції вважають, що референдум може бути проведений уже 31 жовтня, разом із місцевими виборами. На їхню думку, на порядку денному стоятиме 3 питання: скасування політреформи, скорочення кількості народних депутатів та скасування депутатської недоторканності. Наскільки такий варіант є технологічно можливим?
– Без сумніву, що цей поспіх, яким хочуть ухвалити закон, означає, що 31 жовтня разом із місцевими виборами також хочуть провести референдум із кількох питань. Розмови про скасування закону 2222 (про політреформу) ведуться досить інтенсивно. Хоча, чесно кажучи, це ж означатиме внесення змін до Конституції у спосіб, не передбачений Конституцією. Сьогодні закону 2222 немає, а є текст чинної Конституції. Тому потрібно застосовувати ті процедури зміни Конституції, які передбачає сама Конституція. А зменшення кількості народних депутатів теж означає зміну Конституції. І я не виключаю, що це буде зроблено. Що ж до депутатської недоторканності, то це стара бесіда. Якщо ми хочемо перетворити депутатів на абсолютно ні від кого не захищених людей, які не можуть нікого захистити, тоді депутатську недоторканність потрібно скасовувати. Насправді ж потрібно вести мову про обмеження обсягу депутатської недоторканності, оскільки той, що є сьогодні в Україні, і справді надмірний. Але повністю скасовувати її, я вважаю, не можна.
