Комуністи часто критикували попереднього президента Віктора Ющенка за кумівство. Лідер комуністів Петро Симоненко заявляв, що «за часів правління Ющенка кумівство, корупція, здирництво стали основою державної політики «помаранчевих» і печерних націоналістів». Зізнаюся, я повністю солідарний у цьому питанні з комуністами та іншими критиками попереднього глави держави. Це виглядало вкрай непривабливо.
Але хочу звернути увагу ось на що: печерні сталіністи робили і роблять те саме! Причому, комуністичне кумівство виглядає не менш огидно.
Скажімо, син депутата Євгена Мармазова – Василь Мармазов – вже кілька разів обіймав (і досі обіймає) посаду заступника міністра внутрішніх справ. Він став заступником міністра в другому уряді Януковича. Але невдовзі для нього знайшлося місце і в уряді Тимошенко.
«Як тільки комуністи відмовилися підтримати відставку (уряду), Юлія Тимошенко миттєво розрахувалася з цією чудовою фракцією, – заявляв тоді депутат-регіонал Вадим Колесніченко. – Було призначено заступником міністра внутрішніх справ Василя Мармазова – його батько Євген Мармазов є народним депутатом Компартії. Ми думаємо, що це реальна політична корупція».
Чи варто дивуватися, що Василь Мармазов став одним з небагатьох заступників міністра внутрішніх справ, який залишився працювати і в уряді Азарова.
Днями довелося побувати на засіданні парламентського комітету з питань свободи слова, на якому розглядалися кандидатури до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Комуністи рекомендували Оксану Єлманову – двоюрідну сестру голови Держмиткому Ігоря Калетника (донедавна – депутат фракції КПУ). В ході розгляду цієї кандидатури виникли сумніви щодо одного з двох дипломів про вищу освіту. Сумніви остаточно так і не були розвіяні. Згодом з’ясувалося, що й автобіографію кандидатка чомусь не змогла написати власноруч. А потім виявилося, що пані Єлманова її навіть не читала (або читала неуважно), адже, за її ж словами, там не все відповідало дійсності. Депутатові-комуністу Олександру Голубу довелося червоніти за комуністичну протеже, проте він наполегливо її відстоював. Утім, в підсумку, комуністична кандидатура була відхилена.
Аж ось, у битві за теплі місця для родичів комуністична верхівка здобула реванш. Сина головного комуніста Петра Симоненка – Андрія Петровича Симоненка – призначено першим заступником голови Державного агентства України з інвестицій та розвитку (Розпорядження Кабміну від 16 червня 2010 р. № 1204-р).
Державне агентство з інвестицій та розвитку є правонаступником Державного агентства з інвестицій та інновацій. Раніше цю «хлібну» установу очолював Віктор Івченко – чоловік Віри Ульянченко, яка була останнім керівником президентського секретаріату Віктора Ющенка.
Ось такі вони – українські політики. В деяких моментах – дуже послідовні. І вади у них дуже схожі.
Але хочу звернути увагу ось на що: печерні сталіністи робили і роблять те саме! Причому, комуністичне кумівство виглядає не менш огидно.
Скажімо, син депутата Євгена Мармазова – Василь Мармазов – вже кілька разів обіймав (і досі обіймає) посаду заступника міністра внутрішніх справ. Він став заступником міністра в другому уряді Януковича. Але невдовзі для нього знайшлося місце і в уряді Тимошенко.
«Як тільки комуністи відмовилися підтримати відставку (уряду), Юлія Тимошенко миттєво розрахувалася з цією чудовою фракцією, – заявляв тоді депутат-регіонал Вадим Колесніченко. – Було призначено заступником міністра внутрішніх справ Василя Мармазова – його батько Євген Мармазов є народним депутатом Компартії. Ми думаємо, що це реальна політична корупція».
Чи варто дивуватися, що Василь Мармазов став одним з небагатьох заступників міністра внутрішніх справ, який залишився працювати і в уряді Азарова.
Днями довелося побувати на засіданні парламентського комітету з питань свободи слова, на якому розглядалися кандидатури до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Комуністи рекомендували Оксану Єлманову – двоюрідну сестру голови Держмиткому Ігоря Калетника (донедавна – депутат фракції КПУ). В ході розгляду цієї кандидатури виникли сумніви щодо одного з двох дипломів про вищу освіту. Сумніви остаточно так і не були розвіяні. Згодом з’ясувалося, що й автобіографію кандидатка чомусь не змогла написати власноруч. А потім виявилося, що пані Єлманова її навіть не читала (або читала неуважно), адже, за її ж словами, там не все відповідало дійсності. Депутатові-комуністу Олександру Голубу довелося червоніти за комуністичну протеже, проте він наполегливо її відстоював. Утім, в підсумку, комуністична кандидатура була відхилена.
Аж ось, у битві за теплі місця для родичів комуністична верхівка здобула реванш. Сина головного комуніста Петра Симоненка – Андрія Петровича Симоненка – призначено першим заступником голови Державного агентства України з інвестицій та розвитку (Розпорядження Кабміну від 16 червня 2010 р. № 1204-р).
Державне агентство з інвестицій та розвитку є правонаступником Державного агентства з інвестицій та інновацій. Раніше цю «хлібну» установу очолював Віктор Івченко – чоловік Віри Ульянченко, яка була останнім керівником президентського секретаріату Віктора Ющенка.
Ось такі вони – українські політики. В деяких моментах – дуже послідовні. І вади у них дуже схожі.
