Дивовижні відчуття охоплюють, коли проходиш досконало доглянутими алеями і чуєш мелодійне дзюрчання водограїв в оточенні мармурових статуй. Думаєш: ось так кожного дня після обіду за сприятливої погоди сюди, у Ватиканські сади, приходить на прогулянку сам Папа Римський. Емоції ще сильніші, якщо уявити собі, а скільки понтифіків тут шукали спокою для роздумів, починаючи із 1279 року.
Саме тоді Папа Ніколо III вирішив перенести папську резиденцію на Ватиканські схили. У нових стінах понтифік розпорядився розбити сад і город. З часом зелені володіння розширювалися. Окрім екзотичних рослин та вікових дерев, у садах є будинки, вежі, оглядові майданчики, античні статуї і водограї. Ці архітектурні форми аж ніяк не спотворюють ландшафтного дизайну, а навпаки, доповнюють ідилію райського куточку.
Звідси відкривається незвичайний вид на купол собору Святого Петра, котрий із однойменної площі бачиться зовсім іншим. Місто-держава Ватикан займає площу 44 гектари. Так ось на більшій частині цієї території розкинулися сади. Тут можна побувати, завчасно замовивши екскурсію у музеях Ватикану.
Де відроджується мозаїка
Інше місце у папській державі, яке рідше доступне для пересічних відвідувачів, це студія реставрації мозаїки. Вона була заснована у XVI столітті.
«Наш реставраційний цех складається з 13 осіб, – розповідає художник-реставратор Паоло Ді Буоно. – Ми займаємося оновленням мозаїк собору Святого Петра. Мозаїчні зображення у храмі займають площу 10 тисяч квадратних метрів. Також ми маємо честь виготовляти мистецькі твори, які Папа Римський дарує під час своїх подорожей».
Ці фахівці працюють ще на замовлення і виготовляють не тільки твори сакрального, а й сучасного мистецтва. Якщо якийсь турист потрапить до майстерні і вподобає собі оригінальну мозаїку, то може навіть її купити.
В архівах собору
Історичний архів базиліки Святого Петра – це той ексклюзивний куточок, який зовсім закритий для публіки. Від 1506 року, коли почалася тотальна реконструкція храму, тут зберігається вся історія спорудження і діяльності найбільшого християнського собору.
Хранителька архіву Сімона Турріціані зазначає: «У цьому архіві зберігаємо усі документи, звіти і кошториси стосовно будівництва базиліки. Є навіть листи до кардиналів із проханням заплатити за роботу або ж дати милостиню. Наприклад, робітник, який працював над зведенням балдахіна Берніні у центрі собору, помирав, а його родині потрібна була фінансова підтримка. У таких випадках до кардиналів зверталися за грошима».
Хоча Ватикан і найменша держава світу, та за наявністю таємниць і скарбів, очевидно, заслуговує на першість. Тож, зрозуміло, що закритими архівами, реставраційними майстернями потаємні місця Апостольської столиці не обмежуються.
Саме тоді Папа Ніколо III вирішив перенести папську резиденцію на Ватиканські схили. У нових стінах понтифік розпорядився розбити сад і город. З часом зелені володіння розширювалися. Окрім екзотичних рослин та вікових дерев, у садах є будинки, вежі, оглядові майданчики, античні статуї і водограї. Ці архітектурні форми аж ніяк не спотворюють ландшафтного дизайну, а навпаки, доповнюють ідилію райського куточку.
Звідси відкривається незвичайний вид на купол собору Святого Петра, котрий із однойменної площі бачиться зовсім іншим. Місто-держава Ватикан займає площу 44 гектари. Так ось на більшій частині цієї території розкинулися сади. Тут можна побувати, завчасно замовивши екскурсію у музеях Ватикану.
Де відроджується мозаїка
Інше місце у папській державі, яке рідше доступне для пересічних відвідувачів, це студія реставрації мозаїки. Вона була заснована у XVI столітті.
«Наш реставраційний цех складається з 13 осіб, – розповідає художник-реставратор Паоло Ді Буоно. – Ми займаємося оновленням мозаїк собору Святого Петра. Мозаїчні зображення у храмі займають площу 10 тисяч квадратних метрів. Також ми маємо честь виготовляти мистецькі твори, які Папа Римський дарує під час своїх подорожей».
Ці фахівці працюють ще на замовлення і виготовляють не тільки твори сакрального, а й сучасного мистецтва. Якщо якийсь турист потрапить до майстерні і вподобає собі оригінальну мозаїку, то може навіть її купити.
В архівах собору
Історичний архів базиліки Святого Петра – це той ексклюзивний куточок, який зовсім закритий для публіки. Від 1506 року, коли почалася тотальна реконструкція храму, тут зберігається вся історія спорудження і діяльності найбільшого християнського собору.
Хранителька архіву Сімона Турріціані зазначає: «У цьому архіві зберігаємо усі документи, звіти і кошториси стосовно будівництва базиліки. Є навіть листи до кардиналів із проханням заплатити за роботу або ж дати милостиню. Наприклад, робітник, який працював над зведенням балдахіна Берніні у центрі собору, помирав, а його родині потрібна була фінансова підтримка. У таких випадках до кардиналів зверталися за грошима».
Хоча Ватикан і найменша держава світу, та за наявністю таємниць і скарбів, очевидно, заслуговує на першість. Тож, зрозуміло, що закритими архівами, реставраційними майстернями потаємні місця Апостольської столиці не обмежуються.