Російська «Нєзавісімая газета» інформує, що в Україні назріває черговий газово-промисловий колапс, котрий пов’язаний не лише з рішенням Стокгольмського арбітражного суду щодо повернення «Нафтогазом» компанії «РосУкрЕнерго» 12 мільярдів кубічних метрів незаконно конфіскованого за урядування Юлії Тимошенко блакитного палива, а й з наростанням газових боргів великих промислових підприємств. Дійшло навіть до того, як зауважує московська газета, що «Нафтогаз» припинив постачання газу таким гігантам як металургійні комбінати Дніпровський імені Дзержинського, Маріупольський імені Ілліча, Алчевський, а також низці інших підприємств. До кінця року очікується подальше зростання цін на газ для промисловості, а це загрожує зупинкою багатьох виробництв. Опозиція звинувачує владу Януковича у спеціальному намагання довести до банкрутства «Нафтогаз», передачі Росії газосховищ України та в маніпуляціях із правом власності на ГТС. Опозиція також не виключає, що влада у Києві не змогла домовитися з Росією про ціну на газ, котра б задовольняла споживачів. «Нєзавісімая газета» також інформує, що в українських газосховищах накопичено лише 13 мільярдів кубів блакитного палива, що складає лише половину необхідного на зиму, а тут ще й вимога Стокгольмського суду повернути 11 мільярдів кубометрів газу «РосУкрЕнерго». Під загрозою притягнення до кримінальної відповідальності опинилися чиновники уряду Тимошенко, що опозиція називає не інакше як політичним наступом влади. Експерти не виключають, що внаслідок нових газових розбірок «Нафтогаз» знову залишиться без живих грошей.
Інше російське видання – «Комерсант» – цитує Президента України, котрий заявляє, що слідство має нарешті з'ясувати, хто винен у експропріації газу два роки тому. Спостерігачі ж переконані, що головна ціль нової кримінальної справи – колишній прем’єр Юлія Тимошенко, яка давала розпорядження «Нафтогазу» позбавити «РосУкрЕнерго» 11 мільярдів блакитного палива. Лідери БЮТ у парламенті вже запропонували розслідувати, яке ж насправді рішення Стокгольмського арбітражу і чи правда те, що з його вирішального засідання були відкликані українські представники. Хоча міністр палива та енергетики Юрій Бойко заспокоїв опозицію тим, що уряд збирається подавати апеляцію на рішення арбітражу і не поспішає повертати газ Фірташу (співвласнику «РосУкрЕнерго»).
Чеська «Лідове новіни» наголошує, що європейців може знову чекати газова лихоманка, бо Росія вже дала Білорусі тиждень на повернення чергового газового боргу і погрожує, в разі несплати, перекрити газ. Мінськ має повернути російському «Газпромові» 200 мільйонів доларів. Газета також нагадує, що через Україну, де триває газовий рейвах, іде чотири п’ятих транзиту російського газу до Європи, а решта – через Білорусь. «Лідове новіни» також попереджають, що «суперечки Москви з обома транзитними державами завжди вели до позбавлення газу і нафти країн Центральної і Західної Європи».
Ще одна чеська газета – «Днес» – інформує, що чеський суд ув’язнив трьох українців: Василя Бенца, Володимира Дубленича, Михайла Завадського – до семи (двох перших) і п’яти років ув’язнення за «обмеження прав заробітчан» із Болгарії та Румунії, яких українці тримали, вилучивши у них документи, за рабів у Рудниці над Лабою і змушували їх до праці та не платили обіцяні гроші. Речник чеського суду повідомляє газету, що «українські рабовласники» не лише місяцями утримували румунських та болгарських заробітчан фактично у приватному ув’язненні, били їх і погрожували застрелити, а й також морили голодом і погрожували зґвалтувати їхніх наречених.
Британська «Ґардіан» інформує про прогнози фахівців ООН, котрі попереджають про зростання у наступному десятиріччі світових цін на харчі у середньому на 40 відсотків. У цей же час також виростуть ціни й на зерно, насамперед, на пшеницю, також у середньому на 15-40 відсотків. Газета також цитує експертів ООН, котрі прогнозують зростання сільськогосподарського виробництва у таких країнах, як Китай, Росія і Україна і підвищення ролі цих держав на світовому ринку харчових продуктів.
Інше російське видання – «Комерсант» – цитує Президента України, котрий заявляє, що слідство має нарешті з'ясувати, хто винен у експропріації газу два роки тому. Спостерігачі ж переконані, що головна ціль нової кримінальної справи – колишній прем’єр Юлія Тимошенко, яка давала розпорядження «Нафтогазу» позбавити «РосУкрЕнерго» 11 мільярдів блакитного палива. Лідери БЮТ у парламенті вже запропонували розслідувати, яке ж насправді рішення Стокгольмського арбітражу і чи правда те, що з його вирішального засідання були відкликані українські представники. Хоча міністр палива та енергетики Юрій Бойко заспокоїв опозицію тим, що уряд збирається подавати апеляцію на рішення арбітражу і не поспішає повертати газ Фірташу (співвласнику «РосУкрЕнерго»).
Чеська «Лідове новіни» наголошує, що європейців може знову чекати газова лихоманка, бо Росія вже дала Білорусі тиждень на повернення чергового газового боргу і погрожує, в разі несплати, перекрити газ. Мінськ має повернути російському «Газпромові» 200 мільйонів доларів. Газета також нагадує, що через Україну, де триває газовий рейвах, іде чотири п’ятих транзиту російського газу до Європи, а решта – через Білорусь. «Лідове новіни» також попереджають, що «суперечки Москви з обома транзитними державами завжди вели до позбавлення газу і нафти країн Центральної і Західної Європи».
Ще одна чеська газета – «Днес» – інформує, що чеський суд ув’язнив трьох українців: Василя Бенца, Володимира Дубленича, Михайла Завадського – до семи (двох перших) і п’яти років ув’язнення за «обмеження прав заробітчан» із Болгарії та Румунії, яких українці тримали, вилучивши у них документи, за рабів у Рудниці над Лабою і змушували їх до праці та не платили обіцяні гроші. Речник чеського суду повідомляє газету, що «українські рабовласники» не лише місяцями утримували румунських та болгарських заробітчан фактично у приватному ув’язненні, били їх і погрожували застрелити, а й також морили голодом і погрожували зґвалтувати їхніх наречених.
Британська «Ґардіан» інформує про прогнози фахівців ООН, котрі попереджають про зростання у наступному десятиріччі світових цін на харчі у середньому на 40 відсотків. У цей же час також виростуть ціни й на зерно, насамперед, на пшеницю, також у середньому на 15-40 відсотків. Газета також цитує експертів ООН, котрі прогнозують зростання сільськогосподарського виробництва у таких країнах, як Китай, Росія і Україна і підвищення ролі цих держав на світовому ринку харчових продуктів.
