Канадський Квебек теж вшановуватиме Голодомор як геноцид українців

Національні збори Квебеку, законодавчий орган цієї провінції Канади, ухвалив закон, який встановлює в ній День пам’яті Голодомору на четверту суботу листопада.

При цьому Голодомор у тексті закону ч. 390 визначено дослівно як «українські великий голод і геноцид» (la grande famine et le génocide ukrainiens).

Ухвалюючи цей закон, законодавчий орган Квебеку взяв до уваги, що в Україні День пам’яті жертв Голодомору встановлений указом Президента на четверту суботу листопада, що ціла низка країн різним чином уже визнала останніми роками факт Голодомору і що в Квебеку живе численна українська громада.

Закон був ухвалений іще 2 червня, але спершу пройшов малопоміченим. На нього звернули увагу, коли наступними днями повідомлення про це став поширювати Конгрес українців Канади.

Канадські українці вдячні

Голова Квебекської провінційної ради Конгресу українців Канади Марійка Путко назвала це рішення Національних зборів Квебеку «внеском у відновлення історичної справедливості».

А голова всього КУК Павло Ґрод привітав квебекських законодавців із тим, що вони домоглися визнання трагедії Голодомору, яку не зможуть відбілювати апологети радянської системи.

Загалом у Канаді українське походження мають близько 1 мільйона 200 тисяч її громадян із загалом близько 34 мільйонів, тобто трохи менше як 4 відсотки.

Кількість визнань Голодомору за геноцид розширюється

Таким чином, крім того, що встановити день пам’яті Голодомору як голоду і геноциду вирішив 2008 року парламент усієї Канади, так само вирішили натепер уже й п’ять окремих канадських провінцій. Крім Квебеку, це Альберта, Саскачеван, Манітоба й Онтаріо.

Законопроект подала ще в листопаді минулого року депутат Національних зборів Квебеку Луїз Бодуен. Вона представляє округ Розмон на околиці Монреаля, в якому живе багато громадян українського походження.

За її словами, на нинішній день уже 16 країн світу визнали геноцид українців – крім Канади, це Австралія, Австрія, Аргентина, Бразилія, Грузія, Еквадор, Естонія, Іспанія, Колумбія, Литва, Польща, Словаччина, Чилі й Угорщина.

Інші джерела називають і ширші переліки країн, що на рівні парламентів, урядів чи голів держав визнали Голодомор за геноцид. За деякими повідомленнями, таких країн 26.

Згадки про етнічний характер Голодомору вилучили

При розгляді квебекського законопроекту напередодні його остаточного ухвалення з нього вилучили згадку про те, що голод, свідомо влаштований радянським режимом Йосипа Сталіна, «мав на меті знищити прагнення українського народу до свободи і незалежності» – ці слова, що в лапках, не ввійшли до ухваленого тексту закону.

Натомість до нього додали згадку, що «примусова колективізація сільського господарства, нав’язана радянським режимом Йосипа Сталіна, спричинила смерть мільйонів осіб серед інших народів колишнього Радянського Союзу».

Також із остаточного тексту вилучили слова про прагнення квебекців українського походження увічнити пам’ять жертв голоду і геноциду 1932–33 років.

Так само зняли згадку, що при ухваленні цього закону береться до уваги, що квебекці відкидають не тільки нетерпимість узагалі, а й нетерпимість на етнічному ґрунті (exclusion ethnique).

Канада визнає, Україна відмовляється?

У Верховній Раді зареєстрований законопроект ч. 6427, що пропонує змінити статус Голодомору. У документі, що його подав 26 травня народний депутат від Партії регіонів Василь Кисельов, пропонується визнати Голодомор 1932–33 років лише «злочином тоталітарного режиму, трагедією Українського народу».

Нині чинний Закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», що його Верховна Рада ухвалила 2006 року, визначає, що Голодомор «є геноцидом Українського народу».

Президент Віктор Янукович, виступаючи 27 квітня на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи, заявив, що Голодомор був загальною трагедією народів СРСР, а не лише українців, і не був геноцидом. Такої ж позиції офіційно дотримується Росія.

Іще в день інавгурації Президента Януковича з сайту голови держави зник створений за Віктора Ющенка розділ, присвячений Голодоморові. Ющенко домагався визнання на міжнародній арені штучного голоду 1930-х років в Україні за геноцид українського народу.

На відміну від значних територій тодішнього СРСР, які на початку 1930-х років тяжко потерпіли від голоду через неврожаї з природних причин, саме в Україні і в частині Кубані, де більшість населення тоді становили українці, голод був у ті часи влаштований радянською владою штучно.