«Вчитель зобов’язаний виконувати навчальну програму, але у ній потрібно чітко прописати, що Голодомор – це загальна трагедія народів України, Росії, Білорусі та Казахстану», – таку заяву міністр освіти та науки Дмитро Табачник зробив під час гарячої лінії в «Комсомольській правді». При цьому, на думку Табачника, в українських підручниках має бути написано, що «найвищі втрати сільського населення, понад 41 відсоток, були у Саратовській області». Міністр заявив, що у такому випадку «вчитель не зможе промивати голову школярам у відповідності зі своїми суб’єктивними поглядами».
Проте наразі в українському законодавстві існує закон «Про Голодомор 32-33 років» у якому визнається, що Голодомор був актом геноциду проти українського народу. Відтак, змінити навчальну програму й переписати підручники без зміни законодавства, з юридичної точки зору, сьогодні не можливо, сказав Радіо Свобода представник Блоку Юлії Тимошенко Сергій Власенко.
Переписати підручники без зміни законодавства не можна?
«Для того, щоб з юридичної точки зору здійснити те, про що сказав міністр, необхідно внести зміни до чинного законодавства. У нинішніх законодавчих реаліях це видається вкрай складним або практично неможливим. Тобто, можна зробити спробу замовчати цей факт, але сказати протилежне практично не можливо», – каже Власенко.
Наразі у Верховній Раді є законопроект, у якому йдеться про зміну статусу Голодомору. У документі, за редакцією Василя Кисельова, пропонується визнати Голодомор «злочином тоталітарного режиму, трагедією», але не «геноцидом», як це зазначено у нинішньому законі «Про Голодомор 32-33 років».
Закон діє, чи будуть голоси на підтримку зміни статусу?
Що ж до шансів на ухвалення законопроекту про зміну статусу Голодомору, який фактично дублює те, що Президент Віктор Янукович заявив у ПАРЄ, то, на думку позафракційного народного депутата Тараса Чорновола, який входить до коаліції, сьогодні вони цілком реальні. Протидіяти цьому, на думку Чорновола, можуть дві тенденції.
«Перша – це повний юридичний нігілізм, закладений у самому оформленні цього законопроекту, – говорить Чорновіл. – Що ж стосується політичної складової, то у мене таке враження, що потроху керівники держави починають приходити до думки, що відбувся дуже сильний фронтальний наступ на все українське. Це починає створювати проблеми для самої влади. Тому є хоч якийсь шанс, що до голосування подібних законопроектів не дійде».
Якщо законопроект про зміну статусу Голодомору таки буде поставлений у порядок денний парламенту, зазначає Тарас Чорновіл, то, очевидно, голоси для його підтримки знайдуться. Інша річ, що до цього може не дійти.
Тим часом, в Україні та 20-ти інших державах стартує кампанія «Не дамо згасити свічку пам’яті», присвячена Голодомору 32-33 років. 19 червня у Києві пройде молитва за невинно вбитих, після якої «Свічка пам’яті» пройде в інших українських містах та країнах, які підтримали цю кампанію: Великій Британії, Австралії, США, Іспанії, Канаді, Аргентині та Бразилії.
Проте наразі в українському законодавстві існує закон «Про Голодомор 32-33 років» у якому визнається, що Голодомор був актом геноциду проти українського народу. Відтак, змінити навчальну програму й переписати підручники без зміни законодавства, з юридичної точки зору, сьогодні не можливо, сказав Радіо Свобода представник Блоку Юлії Тимошенко Сергій Власенко.
Переписати підручники без зміни законодавства не можна?
«Для того, щоб з юридичної точки зору здійснити те, про що сказав міністр, необхідно внести зміни до чинного законодавства. У нинішніх законодавчих реаліях це видається вкрай складним або практично неможливим. Тобто, можна зробити спробу замовчати цей факт, але сказати протилежне практично не можливо», – каже Власенко.
Наразі у Верховній Раді є законопроект, у якому йдеться про зміну статусу Голодомору. У документі, за редакцією Василя Кисельова, пропонується визнати Голодомор «злочином тоталітарного режиму, трагедією», але не «геноцидом», як це зазначено у нинішньому законі «Про Голодомор 32-33 років».
Закон діє, чи будуть голоси на підтримку зміни статусу?
Що ж до шансів на ухвалення законопроекту про зміну статусу Голодомору, який фактично дублює те, що Президент Віктор Янукович заявив у ПАРЄ, то, на думку позафракційного народного депутата Тараса Чорновола, який входить до коаліції, сьогодні вони цілком реальні. Протидіяти цьому, на думку Чорновола, можуть дві тенденції.
«Перша – це повний юридичний нігілізм, закладений у самому оформленні цього законопроекту, – говорить Чорновіл. – Що ж стосується політичної складової, то у мене таке враження, що потроху керівники держави починають приходити до думки, що відбувся дуже сильний фронтальний наступ на все українське. Це починає створювати проблеми для самої влади. Тому є хоч якийсь шанс, що до голосування подібних законопроектів не дійде».
Якщо законопроект про зміну статусу Голодомору таки буде поставлений у порядок денний парламенту, зазначає Тарас Чорновіл, то, очевидно, голоси для його підтримки знайдуться. Інша річ, що до цього може не дійти.
Тим часом, в Україні та 20-ти інших державах стартує кампанія «Не дамо згасити свічку пам’яті», присвячена Голодомору 32-33 років. 19 червня у Києві пройде молитва за невинно вбитих, після якої «Свічка пам’яті» пройде в інших українських містах та країнах, які підтримали цю кампанію: Великій Британії, Австралії, США, Іспанії, Канаді, Аргентині та Бразилії.
