Представляючи у Верховній Раді закон про держзакупівлі, заступник голови президентської Адміністрації Ірина Акімова зазначила, що запропоновані Президентом та главою уряду законодавчі новації спрямовані передусім на подолання корупції у сфері держзакупівель.
«Хочу нагадати вам, що є багато груп і багато персоналій, які не хочуть, щоб закон про державні закупівлі був ухвалений, – зазначила вона. – Цей закон відкриває майбутнє нашої держави життя без корупції. І, зрозуміло, що не всі люди хочуть жити без корупції».
У підсумку, коаліція «стабільності та реформ» віддала за закон, який регламентує закупку товарів та послуг бюджетними установами, 248 голосів. Згідно з законом, який ще має підписати Президент, відтепер контроль над держзакупівлями, котрий донедавна був повністю у віданні Міністерства економіки, здійснюватиме ще й Антимонопольний комітет.
«Це не «беспрєдєл», а нова редакція» – віце-спікер Мартинюк
Натомість опозиція обурювалася тим, що закон голосували без належного розгляду. З огляду на це перший віце-спікер Адам Мартинюк що головував на засіданні, заспокоював деяких опозиціонерів, відповідаючи на їхні вигуки: «Це не «беспрєдєл», а нова редакція».
Народний депутат із групи «За Україну!» Ксенія Ляпіна наголошує, що урядові пропозиції до закону депутати отримали перед самим голосуванням.
«За десять хвилин воно було роздано в залі, а увійшло в зал – ну, може за годину, – каже Ксенія Ляпіна.– тому що дата реєстрації на цьому документі – 01.06. Верховна Рада ухвалила закон всліпу!».
Після впровадження в 2005 році закону про державні закупівлі в Україні виникла ситуація, коли за оцінками експертів, через узаконені корупційні схеми посередники отримували 5-10 відсотків від загального обсягу коштів. Згодом закон скасували через нарікання на діяльність Тендерної палати, і державні закупівлі регулювалися на рівні уряду.
Нові скандали зі старими схемами
За інформацією ЗМІ, вже після президентських виборів та призначення нового уряду в Міністерстві економіки через держзакупівлі стався скандал.
«Більше десятка людей, які в минулому були штатними працівниками тендерної палати, прийшли в департамент держзакупівель Мінекономіки, – розповідає журналіст Юрій Ніколов, який спеціалізується на корупційних розслідуваннях у сфері держзакупівель. – Невдовзі вийшло роз’яснення Міністерства економіки, яким легалізували схему з «відкатами». Там ішлося про 1-4 відсотки від вартості закупівель. І внаслідок цього наприкінці квітня – на початку травня державні закупівлі були паралізовані. Відмінялося до 90 відсотків торгів».
За інформацією, яка офіційно не була ані підтверджена, ані спростована, невдовзі міністр економіки мав розмову в Адміністрації Президента. Після цього в Мінекономіки відбулися кадрові зміни, а скандальне роз’яснення скасували.
Корупцію обіцяють знизити, але поступово
З огляду на таку складну передісторію, опозиція та експерти не впевнені, що урядові нововведення покладуть край корупційним схемам.
Відповідаючи на запитання депутатів, Ірина Акімова визнала, що закон може бути недосконалим, але потім буде можливість його допрацювати. За її словами, коефіцієнт корупції вдасться хоча й поступово, але в підсумку знизити до нуля.
«Хочу нагадати вам, що є багато груп і багато персоналій, які не хочуть, щоб закон про державні закупівлі був ухвалений, – зазначила вона. – Цей закон відкриває майбутнє нашої держави життя без корупції. І, зрозуміло, що не всі люди хочуть жити без корупції».
У підсумку, коаліція «стабільності та реформ» віддала за закон, який регламентує закупку товарів та послуг бюджетними установами, 248 голосів. Згідно з законом, який ще має підписати Президент, відтепер контроль над держзакупівлями, котрий донедавна був повністю у віданні Міністерства економіки, здійснюватиме ще й Антимонопольний комітет.
«Це не «беспрєдєл», а нова редакція» – віце-спікер Мартинюк
Натомість опозиція обурювалася тим, що закон голосували без належного розгляду. З огляду на це перший віце-спікер Адам Мартинюк що головував на засіданні, заспокоював деяких опозиціонерів, відповідаючи на їхні вигуки: «Це не «беспрєдєл», а нова редакція».
Народний депутат із групи «За Україну!» Ксенія Ляпіна наголошує, що урядові пропозиції до закону депутати отримали перед самим голосуванням.
«За десять хвилин воно було роздано в залі, а увійшло в зал – ну, може за годину, – каже Ксенія Ляпіна.– тому що дата реєстрації на цьому документі – 01.06. Верховна Рада ухвалила закон всліпу!».
Після впровадження в 2005 році закону про державні закупівлі в Україні виникла ситуація, коли за оцінками експертів, через узаконені корупційні схеми посередники отримували 5-10 відсотків від загального обсягу коштів. Згодом закон скасували через нарікання на діяльність Тендерної палати, і державні закупівлі регулювалися на рівні уряду.
Нові скандали зі старими схемами
За інформацією ЗМІ, вже після президентських виборів та призначення нового уряду в Міністерстві економіки через держзакупівлі стався скандал.
«Більше десятка людей, які в минулому були штатними працівниками тендерної палати, прийшли в департамент держзакупівель Мінекономіки, – розповідає журналіст Юрій Ніколов, який спеціалізується на корупційних розслідуваннях у сфері держзакупівель. – Невдовзі вийшло роз’яснення Міністерства економіки, яким легалізували схему з «відкатами». Там ішлося про 1-4 відсотки від вартості закупівель. І внаслідок цього наприкінці квітня – на початку травня державні закупівлі були паралізовані. Відмінялося до 90 відсотків торгів».
За інформацією, яка офіційно не була ані підтверджена, ані спростована, невдовзі міністр економіки мав розмову в Адміністрації Президента. Після цього в Мінекономіки відбулися кадрові зміни, а скандальне роз’яснення скасували.
Корупцію обіцяють знизити, але поступово
З огляду на таку складну передісторію, опозиція та експерти не впевнені, що урядові нововведення покладуть край корупційним схемам.
Відповідаючи на запитання депутатів, Ірина Акімова визнала, що закон може бути недосконалим, але потім буде можливість його допрацювати. За її словами, коефіцієнт корупції вдасться хоча й поступово, але в підсумку знизити до нуля.
