У 2009 році до кримінальної відповідальності за корупцію та хабарництво притягнуто понад півтори тисячі посадовців, тобто на 18 відсотків більше, аніж торік. У кілька разів зменшилося число припинених корупційних справ. Також цього року не закрито жодної карної справи проти хабарників. Про таку позитивну динаміку боротьби з корупцією говорять у Генеральній прокуратурі. До того ж, все більше обвинувачених – посадовці високого рангу, зазначає заступник Генерального прокурора України Віктор Пшонка.
«Зросла кількість фактів корупції, розкритих в органах місцевої та державної влади, – каже він. – Для прикладу, до відповідальності притягнуто заступника міністра охорони довкілля Любомира Сав’юка. Маємо два рішення суду. Проте Кабінет Міністрів не звільнив його своєчасно, більше того – ми були здивовані, коли просто в день звільнення його призначили головою Державної геологічної служби».
Півмільярда, вкрадені на фотозйомці – лише вершечок корупційного айсберга
Із корупційних розслідувань щодо відомих посадовців Віктор Пшонка назвав лише декілька, найбільш резонансне з яких – справа проти колишніх очільників Держкомзему. Крім того, порушено сім кримінальних справ проти місцевих керівників, які перешкоджали роботі обласних штабів кількох кандидатів на Президента України.
Нещодавно міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявив, що органи прокуратури свідомо блокують розслідування найбільших зловживань, зокрема – у справі, коли структури Мінтрансу під час прем’єрства Віктора Януковича незаконно привласнили понад півмільярда гривень із бюджету. Відповідаючи на це звинувачення, начальник головного слідчого управління генпрокуратури Андрій Хочунський зауважив, що саме підрозділи МВС у багатьох випадках недостатньо активно протидіють корупції, передовсім у своїх лавах. І додав, що слідство стосовно транспортних зловживань, згаданих Луценком, триває.
«Щодо, нібито, не розслідування справи щодо Мінтрансу – ми вже направили до суду три кримінальні справи проти підрозділів «Укрзалізниці», які укладали навмисне збиткові угоди про аерофотозйомку, через які держава втратила більше півмільярда гривень».
Справи проти корупціонерів – лише надводна частина айсберга, наголошує уповноважений Кабміну з антикорупційних питань Юрій Сухов.
«Це дуже старий підхід – оцінювати боротьбу з корупцією за кількістю виявлених фактів. Дійсно, дослідження американських науковців виявило, що за останні 2 роки корупція в Україні зменшилася на 3 відсотки. Проте маємо тривожну тенденцію: відкладене до 1 квітня ухвалення антикорупційних законів – це перший крок до того, аби з корупцією не боротися. Загалом, про реальний результат у боротьбі з корупцією можна говорити тоді, коли зменшення її рівня відчують прості громадяни».
Для подолання української корупції карних справ мало – експерт
Попри спроби боротьби з корупцією, за останній рік умови для неї в Україні лише покращувалися, внаслідок політичної та економічної кризи, наголошує голова Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.
«Збільшилася частка ручного впливу на економіку та розподіл ресурсів, що традиційно є корупційним моментом. По-друге – політична криза призводить до зменшення контролю над посадовцями як з боку інших органів влади, так і з боку суспільства, – зазначає експерт. – Лише адміністративні інструменти припинення окремих корупційних фактів результату не дадуть – хіба що збільшать ціну питання. Потрібно відновити цілісність всіх гілок влади, сформувати єдину державну політику з подолання корупції».
На вістрі цієї політики, як вважає Ярослав Жаліло, має бути діяльність правоохоронних і силових структур із запобігання корупції. Проте одна лише успішна робота прокуратури чи міліції на цій ниві проблему розв’язати не здатна, зауважує він.
«Зросла кількість фактів корупції, розкритих в органах місцевої та державної влади, – каже він. – Для прикладу, до відповідальності притягнуто заступника міністра охорони довкілля Любомира Сав’юка. Маємо два рішення суду. Проте Кабінет Міністрів не звільнив його своєчасно, більше того – ми були здивовані, коли просто в день звільнення його призначили головою Державної геологічної служби».
Півмільярда, вкрадені на фотозйомці – лише вершечок корупційного айсберга
Із корупційних розслідувань щодо відомих посадовців Віктор Пшонка назвав лише декілька, найбільш резонансне з яких – справа проти колишніх очільників Держкомзему. Крім того, порушено сім кримінальних справ проти місцевих керівників, які перешкоджали роботі обласних штабів кількох кандидатів на Президента України.
Нещодавно міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявив, що органи прокуратури свідомо блокують розслідування найбільших зловживань, зокрема – у справі, коли структури Мінтрансу під час прем’єрства Віктора Януковича незаконно привласнили понад півмільярда гривень із бюджету. Відповідаючи на це звинувачення, начальник головного слідчого управління генпрокуратури Андрій Хочунський зауважив, що саме підрозділи МВС у багатьох випадках недостатньо активно протидіють корупції, передовсім у своїх лавах. І додав, що слідство стосовно транспортних зловживань, згаданих Луценком, триває.
«Щодо, нібито, не розслідування справи щодо Мінтрансу – ми вже направили до суду три кримінальні справи проти підрозділів «Укрзалізниці», які укладали навмисне збиткові угоди про аерофотозйомку, через які держава втратила більше півмільярда гривень».
Справи проти корупціонерів – лише надводна частина айсберга, наголошує уповноважений Кабміну з антикорупційних питань Юрій Сухов.
«Це дуже старий підхід – оцінювати боротьбу з корупцією за кількістю виявлених фактів. Дійсно, дослідження американських науковців виявило, що за останні 2 роки корупція в Україні зменшилася на 3 відсотки. Проте маємо тривожну тенденцію: відкладене до 1 квітня ухвалення антикорупційних законів – це перший крок до того, аби з корупцією не боротися. Загалом, про реальний результат у боротьбі з корупцією можна говорити тоді, коли зменшення її рівня відчують прості громадяни».
Для подолання української корупції карних справ мало – експерт
Попри спроби боротьби з корупцією, за останній рік умови для неї в Україні лише покращувалися, внаслідок політичної та економічної кризи, наголошує голова Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.
«Збільшилася частка ручного впливу на економіку та розподіл ресурсів, що традиційно є корупційним моментом. По-друге – політична криза призводить до зменшення контролю над посадовцями як з боку інших органів влади, так і з боку суспільства, – зазначає експерт. – Лише адміністративні інструменти припинення окремих корупційних фактів результату не дадуть – хіба що збільшать ціну питання. Потрібно відновити цілісність всіх гілок влади, сформувати єдину державну політику з подолання корупції».
На вістрі цієї політики, як вважає Ярослав Жаліло, має бути діяльність правоохоронних і силових структур із запобігання корупції. Проте одна лише успішна робота прокуратури чи міліції на цій ниві проблему розв’язати не здатна, зауважує він.
