Поки що росіяни не передаватимуть полякам самих чорних скриньок. Ці реєструючі пристрої потраплять до Варшави щойно після завершення слідства російською стороною. На даному етапі Москва передає тільки стенограми розмов, що відбувалися у кабіні пілотів, а також їхні магнітні копії.
Така процедура посилює ажіотаж навколо таємниць катастрофи. Тож речник польського уряду Павел Ґрась наголосив, що знімання магнітних копій у Москві відбуватиметься під особистим наглядом міністра Міллера. Крім того, увесь процес копіювання здійснюється за участю польських експертів.
Проте передача Росією копій записів ще не означає, що з ними негайно ознайомиться польське суспільство. Передусім варшавські спеціалісти зроблять фоноскопічну експертизу переданих магнітних записів, аби переконатись у тому, чи вони справжні. Потім копії представлять членам Ради національної безпеки. Щойно після цього про зміст розмов у кабіні президентського літака зможуть дізнатися пересічні громадяни.
Речник уряду наголосив, що записи оприлюднити треба, та спочатку з ними мусить ознайомитись Рада національної безпеки. Він нагадав, що цей інститут складається з членів уряду, виконувача обов’язків президента та, що важливо, представників опозиції.
Чи був тиск на пілотів?
Деякі польські політики не виключають, що оприлюднення записів чорних скриньок може істотно вплинути на перебіг виборів президента. Вже понад місяць у Польщі точаться дискусії про те, чи були спроби з боку віп-пасажирів президентського літака чинити тиск на пілотів. Не припиняються розмови про те, хто саме упродовж останніх тридцяти хвилин польоту заходив у кабіну пілотів, та що саме казав. Не бракує голосів, які твердять, що рішення про посадку на смоленському летовищі, всупереч поганим погодним умовам, було ухвалене з наказу когось із оточення загиблого президента Леха Качинського. Мовляв, учасники польської делегації не хотіли запізнитися на відзначення в Катині.
Таку версію категорично відкидають у «Праві і справедливості», партії створеній братами Качинськими.
Немов на підтвердження переконаності цієї партії у своїй правоті, в польських медіа появилася інформація про висновки російських журналістів. Сьогодні інформаційний телеканал TVN24 цитував Сергія Машкіна, журналіста газети «Коммерсантъ», який займається журналістськими розслідуваннями. Машкін спілкувався з російським експертами, котрі вивчали польські чорні скриньки. Він твердить, що віп-пасажири не чинили жодного тиску на екіпаж президентського літака, що розмовляли з пілотами спокійно і чемно.
Втім, наразі нема певності у тому, що події розвивалися саме таким чином, як це описав російський журналіст. Адам Белян, депутат Європарламенту від «Права і справедливості», вважає, що польська влада повинна дуже відповідально поставитися до терміну оприлюднення записів чорних скриньок. Коментуючи справу для «Інформаційного радіоагентства», він сказав: «Записи треба опублікувати або відразу, або вже після виборів, бо найгірший сценарій – це оприлюднення їх за кілька днів, або й за декілька годин перед виборами, що може спричинити якесь замішання у громадській думці».
Оприлюднення розвіє міфи?
Тим часом у таборі опонентів партії братів Качинських заявляють, що інформація з чорних скриньок може розвіяти міфи, яких навколо смоленської авіакатастрофи наплодилося чимало. Вєслав Владика, політичний оглядач впливового ліберального тижневика «Політика», зауважив у розмові з Радіо Свобода, що в разі підтвердження тези про «помилку пілота», буде ослаблено позицію кандидата на президента Ярослава Качинського. Мовляв, саме його оточення зацікавлене у тому, аби поляки вірили в теорію змови, а тим самим дали на виборах вотум довіри молодшому брату загиблого президента.
Утім гарячі дискусії у Польщі точаться не тільки навколо дати оприлюднення записів. Поляків цікавить, що саме із записаного скриньками і чому все-таки не буде опубліковане. Спеціалісти з розслідування авіакатастроф наголошують, що не можна оприлюднювати інформацію особистого характеру. Євродепутат Марек Сівець, колишній голова Національного бюро безпеки навіть висловив припущення, що якісь моменти із записаного реєструючими пристроями можуть назавжди залишитися таємницею. «Якщо ж, – сказав він, – щось із оприлюднених записів доведеться вирізати, то для цього мусить бути дуже сильний аргумент, причому аргумент, висловлений установою або особою, якій довіряє суспільство».
Не вносить спокою у політичне життя країни й перебіг розслідування у Москві. Дотепер російська сторона не звернулася до Варшави із запитом про надання їй правової допомоги. Йдеться про передачу московським слідчим польських матеріалів розслідування, переважно твердження свідків. Польські прокурори хотіли б отримати матеріали про те, як хвилина по хвилині відбувався зв’язок пілотів із смоленською вежею управління польотами, а також допитати автора фільму, знятого на місці трагедії мобільним телефоном. Після смоленської катастрофи саме цей аматорський «фільмик», був надзвичайно популярним серед польських користувачів інтернету.
Судячи з усього, інформація з чорних скриньок навряд чи заспокоїть розбурхане авіакатастрофою польське політичне життя. Щонайменше до президентських виборів у темі смоленської трагедії домінуватимуть знаки запитання.
Така процедура посилює ажіотаж навколо таємниць катастрофи. Тож речник польського уряду Павел Ґрась наголосив, що знімання магнітних копій у Москві відбуватиметься під особистим наглядом міністра Міллера. Крім того, увесь процес копіювання здійснюється за участю польських експертів.
Проте передача Росією копій записів ще не означає, що з ними негайно ознайомиться польське суспільство. Передусім варшавські спеціалісти зроблять фоноскопічну експертизу переданих магнітних записів, аби переконатись у тому, чи вони справжні. Потім копії представлять членам Ради національної безпеки. Щойно після цього про зміст розмов у кабіні президентського літака зможуть дізнатися пересічні громадяни.
Речник уряду наголосив, що записи оприлюднити треба, та спочатку з ними мусить ознайомитись Рада національної безпеки. Він нагадав, що цей інститут складається з членів уряду, виконувача обов’язків президента та, що важливо, представників опозиції.
Чи був тиск на пілотів?
Деякі польські політики не виключають, що оприлюднення записів чорних скриньок може істотно вплинути на перебіг виборів президента. Вже понад місяць у Польщі точаться дискусії про те, чи були спроби з боку віп-пасажирів президентського літака чинити тиск на пілотів. Не припиняються розмови про те, хто саме упродовж останніх тридцяти хвилин польоту заходив у кабіну пілотів, та що саме казав. Не бракує голосів, які твердять, що рішення про посадку на смоленському летовищі, всупереч поганим погодним умовам, було ухвалене з наказу когось із оточення загиблого президента Леха Качинського. Мовляв, учасники польської делегації не хотіли запізнитися на відзначення в Катині.
Таку версію категорично відкидають у «Праві і справедливості», партії створеній братами Качинськими.
Немов на підтвердження переконаності цієї партії у своїй правоті, в польських медіа появилася інформація про висновки російських журналістів. Сьогодні інформаційний телеканал TVN24 цитував Сергія Машкіна, журналіста газети «Коммерсантъ», який займається журналістськими розслідуваннями. Машкін спілкувався з російським експертами, котрі вивчали польські чорні скриньки. Він твердить, що віп-пасажири не чинили жодного тиску на екіпаж президентського літака, що розмовляли з пілотами спокійно і чемно.
Втім, наразі нема певності у тому, що події розвивалися саме таким чином, як це описав російський журналіст. Адам Белян, депутат Європарламенту від «Права і справедливості», вважає, що польська влада повинна дуже відповідально поставитися до терміну оприлюднення записів чорних скриньок. Коментуючи справу для «Інформаційного радіоагентства», він сказав: «Записи треба опублікувати або відразу, або вже після виборів, бо найгірший сценарій – це оприлюднення їх за кілька днів, або й за декілька годин перед виборами, що може спричинити якесь замішання у громадській думці».
Оприлюднення розвіє міфи?
Тим часом у таборі опонентів партії братів Качинських заявляють, що інформація з чорних скриньок може розвіяти міфи, яких навколо смоленської авіакатастрофи наплодилося чимало. Вєслав Владика, політичний оглядач впливового ліберального тижневика «Політика», зауважив у розмові з Радіо Свобода, що в разі підтвердження тези про «помилку пілота», буде ослаблено позицію кандидата на президента Ярослава Качинського. Мовляв, саме його оточення зацікавлене у тому, аби поляки вірили в теорію змови, а тим самим дали на виборах вотум довіри молодшому брату загиблого президента.
Утім гарячі дискусії у Польщі точаться не тільки навколо дати оприлюднення записів. Поляків цікавить, що саме із записаного скриньками і чому все-таки не буде опубліковане. Спеціалісти з розслідування авіакатастроф наголошують, що не можна оприлюднювати інформацію особистого характеру. Євродепутат Марек Сівець, колишній голова Національного бюро безпеки навіть висловив припущення, що якісь моменти із записаного реєструючими пристроями можуть назавжди залишитися таємницею. «Якщо ж, – сказав він, – щось із оприлюднених записів доведеться вирізати, то для цього мусить бути дуже сильний аргумент, причому аргумент, висловлений установою або особою, якій довіряє суспільство».
Не вносить спокою у політичне життя країни й перебіг розслідування у Москві. Дотепер російська сторона не звернулася до Варшави із запитом про надання їй правової допомоги. Йдеться про передачу московським слідчим польських матеріалів розслідування, переважно твердження свідків. Польські прокурори хотіли б отримати матеріали про те, як хвилина по хвилині відбувався зв’язок пілотів із смоленською вежею управління польотами, а також допитати автора фільму, знятого на місці трагедії мобільним телефоном. Після смоленської катастрофи саме цей аматорський «фільмик», був надзвичайно популярним серед польських користувачів інтернету.
Судячи з усього, інформація з чорних скриньок навряд чи заспокоїть розбурхане авіакатастрофою польське політичне життя. Щонайменше до президентських виборів у темі смоленської трагедії домінуватимуть знаки запитання.
