«Марш свободи», який щорічно проводять у Києві прихильники реформування державної політики щодо алкоголю, тютюну та легких наркотиків, цієї весни так і не відбувся. За день до мирної акції суд заборонив її проведення.
За словами прес-аташе «Маршу свободи» Тараса Ратушного, суд виніс рішення без участі в засіданні ініціаторів акції. «Такого рішення не було б, якби були присутні відповідачі. Але воно виглядає цілком логічним, якщо судом відверто маніпулюють і відповідачів на засідання не кличуть», – додає він.
Флеш-моб українських студентів проти обмеження свободи зібрань, Київ, 31 травня 2010 року Нині право на проведення мирних зібрань в Україні визначається і регулюється лише статтею 39 Конституції. У червні 2009 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект «Про порядок організації й проведення мирних заходів», розробкою якого займалося безпосередньо Міністерство юстиції. Проте через різку критику проекту з боку Венеціанської комісії Ради Європи та правозахисних організацій, документ вирішили допрацювати.
Законопроект не відповідає міжнародним стандартам – правозахисники
Цього року в травні парламентський комітет з прав людини вирішив винести законопроект на друге читання, яке заплановане на червень. Однак доопрацьованого проекту закону досі не оприлюднили.
У відкритому зверненні до голів Верховної Ради та парламентського Комітету з прав людини Українська Гельсінська спілка вимагає негайно оприлюднити законопроект. Правозахисники також наполягають на тому, щоб парламент направив допрацьований законопроект на експертизу до Венеціанської комісії, а також відтермінував його розгляд у другому читанні.
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський наголошує, що правозахисники підтримують ініціативу ухвалити закон про мирні зібрання, проте цей документ повинен відповідати міжнародним стандартам. «Закон – це хоча б якісь правові рамки, в яких можна відстоювати свою позицію. Сьогодні відстоювати свою позицію лише на основі Конституції є достатньо складно», – каже він.
Закон регулюватиме, а не обмежуватиме?
Інсценування сутички між правоохоронцями та мітингувальниками, 31 травня 2010 року
У Кабінеті Міністрів до законопроекту ставляться позитивно. За словами завідувача сектору управління правового забезпечення Секретаріату уряду Володимира Гарбуза, єдиний недолік документа – неможливість оскарження судового рішення про заборону проведення мирного зібрання. «Проект закону спрямований на те, щоб весь процес проведення мирного зібрання врегулювати законом. Тобто, проект спрямований не на обмеження, а на регулювання», – зазначає він.
Згідно з попередньою, оприлюдненою редакцією законопроекту, організаторів мирного зібрання зобов’язували зокрема за кілька днів до проведення заходу повідомити про це органам влади. Окрім того, встановлювалися обмеження на місця проведення акції чи мітингу, а також фактично заборонялися спонтанні мирні зібрання.
За словами прес-аташе «Маршу свободи» Тараса Ратушного, суд виніс рішення без участі в засіданні ініціаторів акції. «Такого рішення не було б, якби були присутні відповідачі. Але воно виглядає цілком логічним, якщо судом відверто маніпулюють і відповідачів на засідання не кличуть», – додає він.
Законопроект не відповідає міжнародним стандартам – правозахисники
Цього року в травні парламентський комітет з прав людини вирішив винести законопроект на друге читання, яке заплановане на червень. Однак доопрацьованого проекту закону досі не оприлюднили.
У відкритому зверненні до голів Верховної Ради та парламентського Комітету з прав людини Українська Гельсінська спілка вимагає негайно оприлюднити законопроект. Правозахисники також наполягають на тому, щоб парламент направив допрацьований законопроект на експертизу до Венеціанської комісії, а також відтермінував його розгляд у другому читанні.
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський наголошує, що правозахисники підтримують ініціативу ухвалити закон про мирні зібрання, проте цей документ повинен відповідати міжнародним стандартам. «Закон – це хоча б якісь правові рамки, в яких можна відстоювати свою позицію. Сьогодні відстоювати свою позицію лише на основі Конституції є достатньо складно», – каже він.
Закон регулюватиме, а не обмежуватиме?
Згідно з попередньою, оприлюдненою редакцією законопроекту, організаторів мирного зібрання зобов’язували зокрема за кілька днів до проведення заходу повідомити про це органам влади. Окрім того, встановлювалися обмеження на місця проведення акції чи мітингу, а також фактично заборонялися спонтанні мирні зібрання.
