Партія регіонів ініціює проведення виборів до сільських, міських, районних та обласних рад, міських та селищних голів 31 жовтня цього року.
Цю ініціативу підтримує і Президент Віктор Янукович. Він заявляє, що на вимогу Конституції вибори до місцевих органів влади повинні відбутися восени 2010 року. Найближчим часом глава держави обіцяє провести консультації з усіма політичними силами, у тому числі й опозиційними.
Президент та Партія регіонів виступають і за зміну виборчого законодавства. Йдеться про те, щоб обирати депутатів до місцевих рад за мажоритарно-пропорційною системою, а до сільських рад – виключно за мажоритарною.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин також за повернення до мажоритарних виборів.Проте він наполягає, що їх потрібно проводити 27 березня 2011 року. За його словами, «провести вибори, якщо дотримуватися всіх правил, норм і процедур, у цьому році просто неможливо». До того ж, каже спікер, необхідно внести цілу низку змін до закону «Про вибори» та Конституції. За його словами, ухвалити конституційні зміни можна не раніше вересня, що фактично унеможливлює місцеві вибори восени цього року.
Відлуння конституційної реформи
Керівник центру політико-правових реформ Ігор Коліушко відзначає, що поспіхом запроваджені 2004 року конституційні зміни заклали в Основний закон колізію.
«Тут є два інститути: місцеві ради і сільські та міські голови, – наголошує він. – Після запровадження конституційних змін міським та сільським головам лишили 4 роки повноважень, а радам дали п’ять. Відповідно, ми маємо ситуацію, що термін повноважень голів закінчується навесні цього року, а місцевих рад – навесні наступного».
Ігор Коліушко вважає, що суперечка між Президентом та спікером має політичне, а не правове підґрунтя.
«Для учасників цієї суперечки юридичні аргументи вже давно є нічим. Вони виходять виключно зі своїх політичних інтересів: рахують, коли кому вигідніше», – каже експерт-правник.
До осінніх виборів готові лише регіонали?
Схожої думки дотримується й голова Комітету виборців України Олександр Черненко.
«Очевидно, Литвин до цих виборів не готовий. Крім того, те, як приймалося це рішення – за спиною Литвина – його просто ображає. Найнеприємніше у цій ситуації, що вибори призначають і скасовують не тому, що це вимога закону, а тому, що хтось цього хоче чи не хоче», – каже Олександр Черненко.
Найбільша опозиційна фракція БЮТ у цій ситуації підтримує позицію спікера. «Литвину і комуністам не потрібні вибори в жовтні, – каже заступник голови парламентського комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування депутат від фракції БЮТ Ольга Боднар. – Бо вони розуміють, що авторитаризм і активна побудова вертикалі влади може призвести до того, що взагалі не лишиться нікого, окрім Партії регіонів».
Попередньо вибори місцевих органів влади мали відбутися 30 травня. Проте в лютому Верховна Рада скасувала їх з огляду на нібито відсутнє фінансування.
Цю ініціативу підтримує і Президент Віктор Янукович. Він заявляє, що на вимогу Конституції вибори до місцевих органів влади повинні відбутися восени 2010 року. Найближчим часом глава держави обіцяє провести консультації з усіма політичними силами, у тому числі й опозиційними.
Президент та Партія регіонів виступають і за зміну виборчого законодавства. Йдеться про те, щоб обирати депутатів до місцевих рад за мажоритарно-пропорційною системою, а до сільських рад – виключно за мажоритарною.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин також за повернення до мажоритарних виборів.Проте він наполягає, що їх потрібно проводити 27 березня 2011 року. За його словами, «провести вибори, якщо дотримуватися всіх правил, норм і процедур, у цьому році просто неможливо». До того ж, каже спікер, необхідно внести цілу низку змін до закону «Про вибори» та Конституції. За його словами, ухвалити конституційні зміни можна не раніше вересня, що фактично унеможливлює місцеві вибори восени цього року.
Відлуння конституційної реформи
Керівник центру політико-правових реформ Ігор Коліушко відзначає, що поспіхом запроваджені 2004 року конституційні зміни заклали в Основний закон колізію.
«Тут є два інститути: місцеві ради і сільські та міські голови, – наголошує він. – Після запровадження конституційних змін міським та сільським головам лишили 4 роки повноважень, а радам дали п’ять. Відповідно, ми маємо ситуацію, що термін повноважень голів закінчується навесні цього року, а місцевих рад – навесні наступного».
Ігор Коліушко вважає, що суперечка між Президентом та спікером має політичне, а не правове підґрунтя.
«Для учасників цієї суперечки юридичні аргументи вже давно є нічим. Вони виходять виключно зі своїх політичних інтересів: рахують, коли кому вигідніше», – каже експерт-правник.
До осінніх виборів готові лише регіонали?
Схожої думки дотримується й голова Комітету виборців України Олександр Черненко.
«Очевидно, Литвин до цих виборів не готовий. Крім того, те, як приймалося це рішення – за спиною Литвина – його просто ображає. Найнеприємніше у цій ситуації, що вибори призначають і скасовують не тому, що це вимога закону, а тому, що хтось цього хоче чи не хоче», – каже Олександр Черненко.
Найбільша опозиційна фракція БЮТ у цій ситуації підтримує позицію спікера. «Литвину і комуністам не потрібні вибори в жовтні, – каже заступник голови парламентського комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування депутат від фракції БЮТ Ольга Боднар. – Бо вони розуміють, що авторитаризм і активна побудова вертикалі влади може призвести до того, що взагалі не лишиться нікого, окрім Партії регіонів».
Попередньо вибори місцевих органів влади мали відбутися 30 травня. Проте в лютому Верховна Рада скасувала їх з огляду на нібито відсутнє фінансування.
