(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Інна Кузнецова: Вчора парламент скасував своє попереднє рішення щодо проведення чергових виборів депутатів рад на 30 травня.
Мені навіть заціпило, начебто, стосовно цього скасування, тому що незрозуміло: будуть вибори чи не будуть вибори? Чому це так було? Наскільки це для ВРУ питання? Адже там не все так просто з Конституцію.
Пане Матвієнко, скажіть для початку. Це політичне рішення чи правове?
Анатолій Матвієнко: Це рішення політичне. Воно й правове, але за межами правового поля, бо це є акт ВРУ.
Я вважаю його неконституційним. Хтось вважає, що Конституцію можна переступити трошки, а потім щось виправити заднім числом. Я вважаю, що Конституцію не можна порушувати.
Більше того, ми порушили не тільки Конституцію. Бо в чому є проблема? Проблема полягає в тому, що прикінцеві положення, які визначали дати виборів в 2010 році, чітко вказали, що норма 5 років повноважень відповідних місцевих рад вступає в силу після того, як ВРУ нового скликання набуде повноважень.
Всі ради були сформовані і приступили до своєї роботи до набуття повноважень новобраної ВРУ в 2006 році. А це означає, що вибори мають бути, за нормою, 4 роки. А якщо, за нормою, 4 роки, то вони мають бути весною, найпізніше 2010 року.
Постанова про те, що вибори відбуваються 30 травня, є законною, конституційною і ВР виконала свою місію, призначивши ці вибори.
- Я хотіла б ще запропонувати послухати думку Анатолія Гриценка.
Анатолій Гриценко: З одного боку, призначені на 30 травня вибори самі, власне, призначені вже з порушенням Конституції, тому що обиралися ці депутати в березні місяці, тому так за вуха притягли термін вступу їх на конкретні посади.
З іншого боку, є законодавча норма, що місцеві вибори повинні фінансуватися з бюджету окремим рядком. Такого рядка зараз в бюджеті немає.
Анатолій Матвієнко: Анатолій Гриценко не читає прикінцеві положення Конституції, тому йому за вуха щось притягли, включаючи цю думку.
Я ще раз повторюю: норма виборів в 2010 році – це є законна, конституційна норма. Перенесення виборів (5 років, нібито, які записані в Конституції) вступило в силу лише з моменту набуття ВРУ своїх повноважень. Тому ці ради мають 4 роки.
Тепер стосовно бюджету.
- Рядок місцевого і бюджету і…
Анатолій Матвієнко: Це є проблема.
Ні, в місцевому бюджеті не може бути рядок, тому що вибори місцеві фінансуються з державного бюджету.
Безперечно це невирішена проблема. Це може говорити про те, що ми порушуємо Бюджетний кодекс, може говорити про те, що ми порушуємо закон «Про бюджет», але я можу гарантувати, що ми не порушуємо жодної норми Конституції.
І тому якщо ми прийняли, щоб зі Стабфонду виділити гроші, навіть якщо ми прийняли б навіть одну дванадцяту, кожний місяць ми виділяємо, то в 2009 році були гроші на вибори президентські.
Тому навіть з цих міркувань я тут не бачу серйозної колізії, тим більше я не бачу конституційного порушення.
Але ж є ще одна норма, за яку знову ж таки не говорить ніхто. Ми маємо рішення КСУ по Тернополю. Ви пам’ятаєте, що ми прийняли рішення у грудні про те, що до 15 березня в Тернополі мали бути вибори, а 3 березня прийняли рішення про те, щоби цю постанову вважати нечинною, так як ми зараз прийняли норму по місцевих виборах.
І КСУ визнав, що ВРУ може призначати вибори, але вона не має повноважень визнавати нечинними оголошені вже вибори.
Рішення КСУ – це є конституційна норма. Її треба виконувати, її ніхто не може заперечити. По Тернополю як прецедент розповсюджується й на рішення, яке ми визнали нечинним.
Тому маємо декілька абсурдів.
Чому суспільний запит, нібито, налаштований на їх перенесення? По-перше, я так розумію, що пролонговуються місцеві вибори під можливі парламентські. Це політичне рішення.
Друге. Дійсно мали б ми сьогодні дати нові виборчі закони, які формували б місцеві вибори на мажоритарній основі. І всі кричать, що не може бути пропорційних виборів. І я з цим погоджуюся.
Але якщо ми це вже хотіли б вирішити, то ми могли б, оскільки законопроекти є, є і президентські, є і авторські депутатські. Ми могли б їх в режимі скороченого розгляду прийняти ще до навіть початку виборчої кампанії. Або якщо навіть почали формуватися ТВК, то це ще не було пізно - до моменту висунення кандидатів на здобуття статусу депутата місцевих органів влади. Ми могли б це вирішити. Не було б тут неконституційності.
Але я скажу, що й в 2011 році, швидше за все, якщо не буде дочасних виборів парламентських, то вибори місцеві будуть в 2011 році, бо зараз прийняте рішення терміново розглядати зміни до Конституції, то вони будуть так само за пропорційною системою. Бо дві мегафракції, а це БЮТ і Партія регіонів, вони ніколи не підуть на мажоритарні вибори.
- Вчора, коли було дату скасовано, а жодного рішення не було прийнято, нібито, це було віднесено для напрацювання у комітеті.
У ці хвилини відбувається засідання профільного комітету. І з нами на зв’язку перший заступник голови профільного комітету, народний депутат України Ольга Боднар.
Пані Боднар, чи дійшли якоїсь згоди, якісь напрацювання почалися саме на засіданні?
Ольга Боднар: Ні, насправді це не так. Насправді є доручення голови ВРУ першому заступнику Лавриновичу створити відповідну групу з представників всіх фракцій, а також нашого комітету і під його головуванням така група повинна це все опрацьовувати. Це вже не є віданням нашого комітету, а є от саме така робоча група, яка не підпорядкована нашому комітету.
Наш комітет розглянув необхідні законопроекти, які стосувалися можливої форми проведення цих виборів. З нашого боку немає ніяких проблем і стосовно інших питань.
Але, на жаль, сьогодні прийняте таке рішення, що цим має займатися перший заступник голови ВРУ Олександр Лавринович.
- Ми можемо сказати, що це знову ж таки політичне рішення, оскільки пан Лавринович представник Партії регіонів? Чи ні?
Ольга Боднар: Я підозрюю, що це не просто політичне рішення. Я називаю це «пустили рибу у воду», тому що автором закону, який є далеко недосконалим «Про вибори Президента України», одним із співавторів, є якраз пан Лавринович. І яким чином він вміє маніпулювати правовими нормами, то ми це вже чудово побачили протягом прийняття того закону, а також 3 лютого поставили таку чудову масну крапку.
Тому в даному випадку мене це непокоїть. Я не знаю, чи будуть представники фракцій інших працювати, але подібний факт є. І я не можу відкидати, що це не просто політика.
- Вчора народний депутат Андрій Шкіль говорив про те, що ви будете збирати підписи до КСУ за поданням. Вже почався цей збір підписів?
Ольга Боднар: Це абсолютно ганебна постанова. Ми вже почали збирати підписи.
Звісно, будемо звертатися до КСУ, тому що, прийнявши регламент, а він ще тепленький, і маючи Конституцію, якщо ми її маємо і поважаємо, такого робити взагалі не можна - відмінити дату, не призначивши ніякої іншої, не аргументувавши її нічим.
Тим більше, як можна відмінити дату? На сьогодні Конституція така, як є. І на сьогодні навіть 30 травня є вже умовним компромісом між всіма фракціями, тому що насправді мав би бути квітень місяць приблизно.
30 травня – це вже був компроміс в залі, тому що розуміли, що треба трішечки врахувати те, що ми будемо знаходитися у виборчому процесі щодо президента, треба було би якимсь чином зробити маленький люфт.
А зараз в нас взагалі всі місцеві ради у підвішеному стані. І коли там кому заманеться, хто стане з якої ноги і вдягне які там, а чи з чаплі, чи зі страуса туфлі, то я не знаю.
Я дуже підозрюю, що це пов’язано саме з тим, що є політична сила, яка зацікавлена в тому, щоби розпустити парламент і провести одночасно вибори в місцеві ради, а також до парламенту…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Інна Кузнецова: Вчора парламент скасував своє попереднє рішення щодо проведення чергових виборів депутатів рад на 30 травня.
Мені навіть заціпило, начебто, стосовно цього скасування, тому що незрозуміло: будуть вибори чи не будуть вибори? Чому це так було? Наскільки це для ВРУ питання? Адже там не все так просто з Конституцію.
Пане Матвієнко, скажіть для початку. Це політичне рішення чи правове?
Анатолій Матвієнко: Це рішення політичне. Воно й правове, але за межами правового поля, бо це є акт ВРУ.
Я вважаю його неконституційним. Хтось вважає, що Конституцію можна переступити трошки, а потім щось виправити заднім числом. Я вважаю, що Конституцію не можна порушувати.
Більше того, ми порушили не тільки Конституцію. Бо в чому є проблема? Проблема полягає в тому, що прикінцеві положення, які визначали дати виборів в 2010 році, чітко вказали, що норма 5 років повноважень відповідних місцевих рад вступає в силу після того, як ВРУ нового скликання набуде повноважень.
Всі ради були сформовані і приступили до своєї роботи до набуття повноважень новобраної ВРУ в 2006 році. А це означає, що вибори мають бути, за нормою, 4 роки. А якщо, за нормою, 4 роки, то вони мають бути весною, найпізніше 2010 року.
Постанова про те, що вибори відбуваються 30 травня, є законною, конституційною і ВР виконала свою місію, призначивши ці вибори.
- Я хотіла б ще запропонувати послухати думку Анатолія Гриценка.
Анатолій Гриценко: З одного боку, призначені на 30 травня вибори самі, власне, призначені вже з порушенням Конституції, тому що обиралися ці депутати в березні місяці, тому так за вуха притягли термін вступу їх на конкретні посади.
З іншого боку, є законодавча норма, що місцеві вибори повинні фінансуватися з бюджету окремим рядком. Такого рядка зараз в бюджеті немає.
Норма виборів в 2010 році – це є законна, конституційна норма.
Анатолій Матвієнко: Анатолій Гриценко не читає прикінцеві положення Конституції, тому йому за вуха щось притягли, включаючи цю думку.
Я ще раз повторюю: норма виборів в 2010 році – це є законна, конституційна норма. Перенесення виборів (5 років, нібито, які записані в Конституції) вступило в силу лише з моменту набуття ВРУ своїх повноважень. Тому ці ради мають 4 роки.
Тепер стосовно бюджету.
- Рядок місцевого і бюджету і…
Анатолій Матвієнко: Це є проблема.
Ні, в місцевому бюджеті не може бути рядок, тому що вибори місцеві фінансуються з державного бюджету.
Безперечно це невирішена проблема. Це може говорити про те, що ми порушуємо Бюджетний кодекс, може говорити про те, що ми порушуємо закон «Про бюджет», але я можу гарантувати, що ми не порушуємо жодної норми Конституції.
І тому якщо ми прийняли, щоб зі Стабфонду виділити гроші, навіть якщо ми прийняли б навіть одну дванадцяту, кожний місяць ми виділяємо, то в 2009 році були гроші на вибори президентські.
Тому навіть з цих міркувань я тут не бачу серйозної колізії, тим більше я не бачу конституційного порушення.
Але ж є ще одна норма, за яку знову ж таки не говорить ніхто. Ми маємо рішення КСУ по Тернополю. Ви пам’ятаєте, що ми прийняли рішення у грудні про те, що до 15 березня в Тернополі мали бути вибори, а 3 березня прийняли рішення про те, щоби цю постанову вважати нечинною, так як ми зараз прийняли норму по місцевих виборах.
І КСУ визнав, що ВРУ може призначати вибори, але вона не має повноважень визнавати нечинними оголошені вже вибори.
Рішення КСУ – це є конституційна норма. Її треба виконувати, її ніхто не може заперечити. По Тернополю як прецедент розповсюджується й на рішення, яке ми визнали нечинним.
Тому маємо декілька абсурдів.
Чому суспільний запит, нібито, налаштований на їх перенесення? По-перше, я так розумію, що пролонговуються місцеві вибори під можливі парламентські. Це політичне рішення.
Друге. Дійсно мали б ми сьогодні дати нові виборчі закони, які формували б місцеві вибори на мажоритарній основі. І всі кричать, що не може бути пропорційних виборів. І я з цим погоджуюся.
Але якщо ми це вже хотіли б вирішити, то ми могли б, оскільки законопроекти є, є і президентські, є і авторські депутатські. Ми могли б їх в режимі скороченого розгляду прийняти ще до навіть початку виборчої кампанії. Або якщо навіть почали формуватися ТВК, то це ще не було пізно - до моменту висунення кандидатів на здобуття статусу депутата місцевих органів влади. Ми могли б це вирішити. Не було б тут неконституційності.
Але я скажу, що й в 2011 році, швидше за все, якщо не буде дочасних виборів парламентських, то вибори місцеві будуть в 2011 році, бо зараз прийняте рішення терміново розглядати зміни до Конституції, то вони будуть так само за пропорційною системою. Бо дві мегафракції, а це БЮТ і Партія регіонів, вони ніколи не підуть на мажоритарні вибори.
- Вчора, коли було дату скасовано, а жодного рішення не було прийнято, нібито, це було віднесено для напрацювання у комітеті.
У ці хвилини відбувається засідання профільного комітету. І з нами на зв’язку перший заступник голови профільного комітету, народний депутат України Ольга Боднар.
Пані Боднар, чи дійшли якоїсь згоди, якісь напрацювання почалися саме на засіданні?
Ольга Боднар: Ні, насправді це не так. Насправді є доручення голови ВРУ першому заступнику Лавриновичу створити відповідну групу з представників всіх фракцій, а також нашого комітету і під його головуванням така група повинна це все опрацьовувати. Це вже не є віданням нашого комітету, а є от саме така робоча група, яка не підпорядкована нашому комітету.
Наш комітет розглянув необхідні законопроекти, які стосувалися можливої форми проведення цих виборів. З нашого боку немає ніяких проблем і стосовно інших питань.
Але, на жаль, сьогодні прийняте таке рішення, що цим має займатися перший заступник голови ВРУ Олександр Лавринович.
- Ми можемо сказати, що це знову ж таки політичне рішення, оскільки пан Лавринович представник Партії регіонів? Чи ні?
Ольга Боднар: Я підозрюю, що це не просто політичне рішення. Я називаю це «пустили рибу у воду», тому що автором закону, який є далеко недосконалим «Про вибори Президента України», одним із співавторів, є якраз пан Лавринович. І яким чином він вміє маніпулювати правовими нормами, то ми це вже чудово побачили протягом прийняття того закону, а також 3 лютого поставили таку чудову масну крапку.
Тому в даному випадку мене це непокоїть. Я не знаю, чи будуть представники фракцій інших працювати, але подібний факт є. І я не можу відкидати, що це не просто політика.
- Вчора народний депутат Андрій Шкіль говорив про те, що ви будете збирати підписи до КСУ за поданням. Вже почався цей збір підписів?
Ольга Боднар: Це абсолютно ганебна постанова. Ми вже почали збирати підписи.
Звісно, будемо звертатися до КСУ, тому що, прийнявши регламент, а він ще тепленький, і маючи Конституцію, якщо ми її маємо і поважаємо, такого робити взагалі не можна - відмінити дату, не призначивши ніякої іншої, не аргументувавши її нічим.
Тим більше, як можна відмінити дату? На сьогодні Конституція така, як є. І на сьогодні навіть 30 травня є вже умовним компромісом між всіма фракціями, тому що насправді мав би бути квітень місяць приблизно.
30 травня – це вже був компроміс в залі, тому що розуміли, що треба трішечки врахувати те, що ми будемо знаходитися у виборчому процесі щодо президента, треба було би якимсь чином зробити маленький люфт.
А зараз в нас взагалі всі місцеві ради у підвішеному стані. І коли там кому заманеться, хто стане з якої ноги і вдягне які там, а чи з чаплі, чи зі страуса туфлі, то я не знаю.
Я дуже підозрюю, що це пов’язано саме з тим, що є політична сила, яка зацікавлена в тому, щоби розпустити парламент і провести одночасно вибори в місцеві ради, а також до парламенту…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
