Новий договір із Росією про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, підписаний 8 квітня цього року, вважають найбільшим досягненням президента США Барака Обами у зовнішній політиці. Документ передбачає скорочення арсеналів ядерних боєзарядів обох країн майже на третину, а стратегічних засобів доставки таких зарядів більш як удвічі.
Але для втілення у життя необхідна ратифікація угоди – Сенатом у США й обома палатами парламенту в Росії.
Виступаючи перед законодавцями на початку обговорення в вівторок, державний секретар Гілларі Клінтон заявила: «Якщо цю угоду буде ратифіковано, вона сприятиме стабільності, прозорості й передбачуваності для двох держав, які посідають понад 90 відсотків усієї ядерної зброї у світі».
Вона додала, що з цією угодою Америці буде легше обстоювати ідею непоширення ядерної зброї. «Звичайно, навряд чи ця угода переконає Іран або Північну Корею змінити поведінку, але вона покаже наше лідерство у цьому питанні», – сказала вона.
Роберт Ґейтс виступає в Комітеті з закордонних справ Сенату США з приводу ратифікації нового договору про СНО, 18 травня 2010 року
В угоди є й впливові критики. Наприклад, Джон Болтон, колишній посол США в ООН, сказав у телевізійному інтерв’ю: «На мою думку, ця угода створює штучну симетрію між Росією і Сполученими Штатами, знижуючи кількість (ядерних) боєголовок при тому, що США мають у світі ширші зобов’язання захищати союзників у той час, як Росії нема кого захищати, крім себе самої».
Одначе, сенатор Річард Лугар, республіканець і член Комісії з закордонних справ, вважає, що договір про скорочення знижує загальну небезпеку, яка виникає наслідком занадто великої кількості ядерної зброї у світі. Він зауважив, що однієї бомби вистачить, щоб знищити Нью-Йорк або Філадельфію. «Якщо я звучу вельми емоційно, – сказав сенатор, – то це тому, що я з власного досвіду знаю, що таке рівень небезпеки».
Майк Маллен виступає в Комітеті з закордонних справ Сенату США з приводу ратифікації нового договору про СНО, 18 травня 2010 року
Міністр оборони Роберт Ґейтс, виступаючи перед законодавцями, теж обстоював користь від угоди. «Для США краще мати цю угоду, ніж не мати її. І я певен, що цей договір потрібен і сьогодні, і на майбутнє. Він збільшить стабільність і передбачуваність… він дозволяє нам розгортати ядерне й неядерне озброєння, необхідне для стримування й захисту».
Зі свого боку, адмірал Майк Маллен, голова Об’єднаного комітету начальників штабів Збройних сил США, додав, що ця угода «користується цілковитою підтримкою» усіх американських військовиків.
Але для втілення у життя необхідна ратифікація угоди – Сенатом у США й обома палатами парламенту в Росії.
Виступаючи перед законодавцями на початку обговорення в вівторок, державний секретар Гілларі Клінтон заявила: «Якщо цю угоду буде ратифіковано, вона сприятиме стабільності, прозорості й передбачуваності для двох держав, які посідають понад 90 відсотків усієї ядерної зброї у світі».
Вона додала, що з цією угодою Америці буде легше обстоювати ідею непоширення ядерної зброї. «Звичайно, навряд чи ця угода переконає Іран або Північну Корею змінити поведінку, але вона покаже наше лідерство у цьому питанні», – сказала вона.
В угоди є й впливові критики. Наприклад, Джон Болтон, колишній посол США в ООН, сказав у телевізійному інтерв’ю: «На мою думку, ця угода створює штучну симетрію між Росією і Сполученими Штатами, знижуючи кількість (ядерних) боєголовок при тому, що США мають у світі ширші зобов’язання захищати союзників у той час, як Росії нема кого захищати, крім себе самої».
Одначе, сенатор Річард Лугар, республіканець і член Комісії з закордонних справ, вважає, що договір про скорочення знижує загальну небезпеку, яка виникає наслідком занадто великої кількості ядерної зброї у світі. Він зауважив, що однієї бомби вистачить, щоб знищити Нью-Йорк або Філадельфію. «Якщо я звучу вельми емоційно, – сказав сенатор, – то це тому, що я з власного досвіду знаю, що таке рівень небезпеки».
Міністр оборони Роберт Ґейтс, виступаючи перед законодавцями, теж обстоював користь від угоди. «Для США краще мати цю угоду, ніж не мати її. І я певен, що цей договір потрібен і сьогодні, і на майбутнє. Він збільшить стабільність і передбачуваність… він дозволяє нам розгортати ядерне й неядерне озброєння, необхідне для стримування й захисту».
Зі свого боку, адмірал Майк Маллен, голова Об’єднаного комітету начальників штабів Збройних сил США, додав, що ця угода «користується цілковитою підтримкою» усіх американських військовиків.
