У суботу Київський окружний адміністративний суд заборонив опозиції проведення акцій протесту 17 травня 2010 рок під час візиту президента Росії Дмитра Медведєва.
«З метою уникнення будь-яких сутичок між представниками різних політичних поглядів, враховуючи попередній досвід забезпечення охорони громадського порядку під час подібних акцій, а також конфліктів з нарядами міліції, що можуть призвести до різкого загострення ситуації та масового безладу, ...на час запланованого офіційного візиту в Україну президента Російської Федерації Медведєва 17-18 травня», – цитує рішення суду агентство «УНІАН», посилаючись на прес-службу Всеукраїнського об’єднання «Свобода».
Такі «санаторні» умови для гостювання Медведєва в Києві можуть бути цілком виправдані з точки зору української влади не тільки для комфортного самопочуття високого гостя, а й для справ, які збираються повирішувати президенти двох країн.
Представники опозиції запідозрили Януковича у черговій готовності до здачі національних інтересів і заговорили про можливі нові таємні угоди, які Янукович із Медведєвим нібито знову збираються підписати, не поінформувавши про це і не порадившись передовсім із українським народом та із експертним колом.
Юлія Тимошенко, зокрема, заявила, що, згідно з проектом угоди про делімітацію українсько-російського кордону, Україна втратить острів Коса Тузла.
Тимошенко натякає, що на базі делімітації кордону за сценарієм Кремля Україна втрачає Тузлу і вихід в Азовське море, внаслідок чого відповідно втрачається і можливість брати плату за прохід суден до Азовського моря. «Це значить, що у нас буде мінімум мільярд, а то й більше втрат. Найголовніше, що ця частина Керченської протоки ще має прогнозовані запаси нафти і газу», – заявила Тимошенко.
Минулого тижня, виступаючи у Верховній Раді, перший віце-прем’єр-міністр Андрій Клюєв заявив, що під час візиту до Києва Медведєва буде підписано п’ять документів: угоди про демаркацію українсько-російського кордону, про співробітництво у сфері використання і розвитку російської навігаційної супутникової системи «ГЛОНАСС», про міжбанківське співробітництво між «Укрексімбанком» і російським «Банком ВТБ», про першочергові заходи щодо розвитку науково-освітнього співробітництва на 2010-12 роки, а також програму співробітництва між Міністерством культури і туризму України і Міністерством культури Росії на 2010-14 роки.
Експромтів не буде?
На запитання депутатів від опозиції про те, чи не буде цього разу несподіванок від Кремля і як українська сторона збирається на це реагувати, Клюєв, посміхаючись, але не вагаючись, відповів, що експромтів не буде. Чекати на іншу відповідь від українського урядовця було б наївно.
Днями в українських ЗМІ з'явилася інформація, яка засвідчує, що пан Клюєв або щось приховує, або не знає, що підписуватимуть у Києві Янукович із Медведєвим.
Тижневик «Дзеркало тижня», зокрема, повідомляє, що, крім анонсованих українськими урядовцями 5 угод, у Києві планується підписати додатково щонайменше три документи. Тижневик, посилаючись на свої джерела, також стверджує, що Київ і Москва наразі готують ще щонайменше 10 угод.
Це підтверджує глава адміністрації президента Росії Сергій Наришкін. За його словами, на засіданні Міждержавної комісії Росії і України планується ухвалити пакет із восьми документів.
«Лідери планують прийняти спільні заяви – з питань європейської безпеки та з питань придністровського врегулювання », – цитує Наришкіна агентство «ЛІГАбізнесінформ».
Довгоочікувана і ризикована делімітація
Заява Юлії Тимошенко про те, що в результаті делімітації українсько-російського кордону Україна може втратити Тузлу, в українському дипломатичному відомстві категорично спростовують. Мовляв, питання про приналежність острова Коса Тузла Україні на цих переговорах не порушуватиметься і ніколи не порушувалося, оскільки острів є невід’ємною частиною території України, що цілком визнається Росією.
Тим не менше, угода про демаркацію викликає найбільше занепокоєння, особливо позначення межі в морських зонах Керченської протоки і Азовського моря, які тривалий час залишаються предметом різких суперечок сторін. Чи обмежаться підписанти угоди лише позначеннями сухопутних кордонів у понеділок, невідомо.
Принаймні, російська сторона ніколи не приховувала, що вона погодиться визначити межі з Україною лише в пакеті з розподілом морської території і що вона зацікавлена в контролі над Керченською протокою.
Досі українському керівництву вдавалося розмежовувати й ці питання, хоча проблема демаркації кордонів із Росією непристойно затягнулася в часовому просторі. Українська сторона наполягала залишити межі, визначені ще в СРСР, тоді як Росія заявляє, що визначені тоді лінії були умовні.
Хто піде на поступки – Україна чи Росія – і які компенсатори за це отримає та чи інша сторона, теж не відомо. Про такі речі вголос не говорять ані в адміністрації Януковича, ані у відомстві Костянтина Грищенка.
Між тим російська сторона відверто натякає, що у вирішенні долі, зокрема, Керч-Єнікальського каналу вона свої апетити і зазіхання не втратила і поступатися не збирається… Наразі канал контролює Україна і заробляє мільйони, пропускаючи через нього іноземні судна.
У 2003 році росіяни намагалися побудувати дамбу до Тузли і, схоже, самовільно зробити острів своїм.
Згодом Кучма з Путіним домовилися про спільне використання і володіння Азовським морем. Стосовно спільного використання Керч-Єнікальського каналу сторони так і не довели справу до завершення.
На черзі передача газотранспортної системи?
Попри запевнення урядовців, що питання про долю української ГТС не розглядатиметься під час зустрічі двох Президентів, опозиція твердить, що влада Януковича фактично уже розпочала передачу української газотранспортної системи Росії.
Про це заявив член фракції БЮТ, міністр енергетики опозиційного уряду Олександр Гудима.
Наразі питання про створення консорціуму чи концесії української ГТС залежить від українського парламенту, який за ініціативи фракції БЮТ кілька років тому заборонив передавати її в користування, створювати консорціуми та чинити інші дії. Однак нинішня парламентська більшість легко може змінити ситуацію, якщо цього забажає російська сторона.
«Газотранспортна система – це не сфера інтересів олігархів із Партії регіонів. Вона їм не цікава. Це сфера інтересів Росії. Транзит нафти і газу є дуже важливим для Росії», – зауважує Гудима. Опозиціонер також наголошує, що Україна може зберегти внутрішній ринок енергоносіїв, оскільки там є інтереси групи Фірташа і Льовочкіна (членів команди Януковича), натомість газотранспортна система буде віддана Росії без жодних вагань.
Підозри Гудими небезпідставні. Минулого тижня представник більшості у парламенті Василь Кисельов подав законопроект, який передбачає дозволити приватизацію й реорганізацію газотранспортної системи України.
Кисельов пропонує вилучити із раніше ухваленого закону норму, яка забороняє реорганізацію, злиття, приєднання і відчуження основних фондів держпідприємств магістрального трубопровідного транспорту, передачу їх з балансу на баланс, у концесію, оренду, лізинг, заставу та управління.
Діями депутата Кисельова чинна влада продемонструвала Кремлю свою готовність задовольнити інтенції російської влади.
Російська сторона заговорила про те, що у разі злиття «Нафтогазу України» з «Газпромом» Росія відмовиться від будівництва «Південного потоку».
Про це заявив генеральний директор російського Фонду національної енергетичної безпеки Костянтин Сімонов. «Якщо ми починаємо будувати «Південний потік», то вважайте, що ми тему України як транзитної країни закрили – це відбудеться одразу, як ляже в море перша труба», – цитує Сімонова агентство «УНІАН».
Чиновник зізнається, що будівництво «Південного потоку» надто дорого обійдеться росіянам, а українська труба їм допоможе зекономити кошти і непогано далі заробляти.
Чи вдасться Кремлю вигідно «домовитися» з українською владою і на яких умовах, очевидно буде відомо після зустрічі Януковича з Медведєвим. Так само й те, чи втримається українська влада під тиском Кремля і чи спроможна вона позначити свої вигоди і подбати про національні інтереси.
Заборону проводити мітинги біля урядових інституцій в день візиту Медведєва представники опозиції оцінили якраз як слабкість української влади і її готовність задовольнити знову передовсім апетити сусіда. Без криків і шуму на вулицях.
ВО «Свобода» заявляє, що, націонал-демократи протестуватимуть проти «зрадницької антиукраїнської політики режиму Януковича» на Софійській площі в Києві. Чи почує їх звідти Янукович? І чи змусить українська опозиція нарешті почути її?
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
«З метою уникнення будь-яких сутичок між представниками різних політичних поглядів, враховуючи попередній досвід забезпечення охорони громадського порядку під час подібних акцій, а також конфліктів з нарядами міліції, що можуть призвести до різкого загострення ситуації та масового безладу, ...на час запланованого офіційного візиту в Україну президента Російської Федерації Медведєва 17-18 травня», – цитує рішення суду агентство «УНІАН», посилаючись на прес-службу Всеукраїнського об’єднання «Свобода».
Такі «санаторні» умови для гостювання Медведєва в Києві можуть бути цілком виправдані з точки зору української влади не тільки для комфортного самопочуття високого гостя, а й для справ, які збираються повирішувати президенти двох країн.
Представники опозиції запідозрили Януковича у черговій готовності до здачі національних інтересів і заговорили про можливі нові таємні угоди, які Янукович із Медведєвим нібито знову збираються підписати, не поінформувавши про це і не порадившись передовсім із українським народом та із експертним колом.
Юлія Тимошенко, зокрема, заявила, що, згідно з проектом угоди про делімітацію українсько-російського кордону, Україна втратить острів Коса Тузла.
Тимошенко натякає, що на базі делімітації кордону за сценарієм Кремля Україна втрачає Тузлу і вихід в Азовське море, внаслідок чого відповідно втрачається і можливість брати плату за прохід суден до Азовського моря. «Це значить, що у нас буде мінімум мільярд, а то й більше втрат. Найголовніше, що ця частина Керченської протоки ще має прогнозовані запаси нафти і газу», – заявила Тимошенко.
Минулого тижня, виступаючи у Верховній Раді, перший віце-прем’єр-міністр Андрій Клюєв заявив, що під час візиту до Києва Медведєва буде підписано п’ять документів: угоди про демаркацію українсько-російського кордону, про співробітництво у сфері використання і розвитку російської навігаційної супутникової системи «ГЛОНАСС», про міжбанківське співробітництво між «Укрексімбанком» і російським «Банком ВТБ», про першочергові заходи щодо розвитку науково-освітнього співробітництва на 2010-12 роки, а також програму співробітництва між Міністерством культури і туризму України і Міністерством культури Росії на 2010-14 роки.
Експромтів не буде?
На запитання депутатів від опозиції про те, чи не буде цього разу несподіванок від Кремля і як українська сторона збирається на це реагувати, Клюєв, посміхаючись, але не вагаючись, відповів, що експромтів не буде. Чекати на іншу відповідь від українського урядовця було б наївно.
Днями в українських ЗМІ з'явилася інформація, яка засвідчує, що пан Клюєв або щось приховує, або не знає, що підписуватимуть у Києві Янукович із Медведєвим.
Тижневик «Дзеркало тижня», зокрема, повідомляє, що, крім анонсованих українськими урядовцями 5 угод, у Києві планується підписати додатково щонайменше три документи. Тижневик, посилаючись на свої джерела, також стверджує, що Київ і Москва наразі готують ще щонайменше 10 угод.
Це підтверджує глава адміністрації президента Росії Сергій Наришкін. За його словами, на засіданні Міждержавної комісії Росії і України планується ухвалити пакет із восьми документів.
«Лідери планують прийняти спільні заяви – з питань європейської безпеки та з питань придністровського врегулювання », – цитує Наришкіна агентство «ЛІГАбізнесінформ».
Довгоочікувана і ризикована делімітація
Заява Юлії Тимошенко про те, що в результаті делімітації українсько-російського кордону Україна може втратити Тузлу, в українському дипломатичному відомстві категорично спростовують. Мовляв, питання про приналежність острова Коса Тузла Україні на цих переговорах не порушуватиметься і ніколи не порушувалося, оскільки острів є невід’ємною частиною території України, що цілком визнається Росією.
Тим не менше, угода про демаркацію викликає найбільше занепокоєння, особливо позначення межі в морських зонах Керченської протоки і Азовського моря, які тривалий час залишаються предметом різких суперечок сторін. Чи обмежаться підписанти угоди лише позначеннями сухопутних кордонів у понеділок, невідомо.
Принаймні, російська сторона ніколи не приховувала, що вона погодиться визначити межі з Україною лише в пакеті з розподілом морської території і що вона зацікавлена в контролі над Керченською протокою.
Досі українському керівництву вдавалося розмежовувати й ці питання, хоча проблема демаркації кордонів із Росією непристойно затягнулася в часовому просторі. Українська сторона наполягала залишити межі, визначені ще в СРСР, тоді як Росія заявляє, що визначені тоді лінії були умовні.
Хто піде на поступки – Україна чи Росія – і які компенсатори за це отримає та чи інша сторона, теж не відомо. Про такі речі вголос не говорять ані в адміністрації Януковича, ані у відомстві Костянтина Грищенка.
Між тим російська сторона відверто натякає, що у вирішенні долі, зокрема, Керч-Єнікальського каналу вона свої апетити і зазіхання не втратила і поступатися не збирається… Наразі канал контролює Україна і заробляє мільйони, пропускаючи через нього іноземні судна.
У 2003 році росіяни намагалися побудувати дамбу до Тузли і, схоже, самовільно зробити острів своїм.
Згодом Кучма з Путіним домовилися про спільне використання і володіння Азовським морем. Стосовно спільного використання Керч-Єнікальського каналу сторони так і не довели справу до завершення.
На черзі передача газотранспортної системи?
Попри запевнення урядовців, що питання про долю української ГТС не розглядатиметься під час зустрічі двох Президентів, опозиція твердить, що влада Януковича фактично уже розпочала передачу української газотранспортної системи Росії.
Про це заявив член фракції БЮТ, міністр енергетики опозиційного уряду Олександр Гудима.
Наразі питання про створення консорціуму чи концесії української ГТС залежить від українського парламенту, який за ініціативи фракції БЮТ кілька років тому заборонив передавати її в користування, створювати консорціуми та чинити інші дії. Однак нинішня парламентська більшість легко може змінити ситуацію, якщо цього забажає російська сторона.
«Газотранспортна система – це не сфера інтересів олігархів із Партії регіонів. Вона їм не цікава. Це сфера інтересів Росії. Транзит нафти і газу є дуже важливим для Росії», – зауважує Гудима. Опозиціонер також наголошує, що Україна може зберегти внутрішній ринок енергоносіїв, оскільки там є інтереси групи Фірташа і Льовочкіна (членів команди Януковича), натомість газотранспортна система буде віддана Росії без жодних вагань.
Підозри Гудими небезпідставні. Минулого тижня представник більшості у парламенті Василь Кисельов подав законопроект, який передбачає дозволити приватизацію й реорганізацію газотранспортної системи України.
Кисельов пропонує вилучити із раніше ухваленого закону норму, яка забороняє реорганізацію, злиття, приєднання і відчуження основних фондів держпідприємств магістрального трубопровідного транспорту, передачу їх з балансу на баланс, у концесію, оренду, лізинг, заставу та управління.
Діями депутата Кисельова чинна влада продемонструвала Кремлю свою готовність задовольнити інтенції російської влади.
Російська сторона заговорила про те, що у разі злиття «Нафтогазу України» з «Газпромом» Росія відмовиться від будівництва «Південного потоку».
Про це заявив генеральний директор російського Фонду національної енергетичної безпеки Костянтин Сімонов. «Якщо ми починаємо будувати «Південний потік», то вважайте, що ми тему України як транзитної країни закрили – це відбудеться одразу, як ляже в море перша труба», – цитує Сімонова агентство «УНІАН».
Чиновник зізнається, що будівництво «Південного потоку» надто дорого обійдеться росіянам, а українська труба їм допоможе зекономити кошти і непогано далі заробляти.
Чи вдасться Кремлю вигідно «домовитися» з українською владою і на яких умовах, очевидно буде відомо після зустрічі Януковича з Медведєвим. Так само й те, чи втримається українська влада під тиском Кремля і чи спроможна вона позначити свої вигоди і подбати про національні інтереси.
Заборону проводити мітинги біля урядових інституцій в день візиту Медведєва представники опозиції оцінили якраз як слабкість української влади і її готовність задовольнити знову передовсім апетити сусіда. Без криків і шуму на вулицях.
ВО «Свобода» заявляє, що, націонал-демократи протестуватимуть проти «зрадницької антиукраїнської політики режиму Януковича» на Софійській площі в Києві. Чи почує їх звідти Янукович? І чи змусить українська опозиція нарешті почути її?
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
