Натхнена «харківськими угодами», російська громадська думка очікує нових звершень та проривів в українсько-російських відносинах. Проте російські експерти визнають, що на переговорах Президентів Віктора Януковича та Дмитра Медведєва 17-18 травня нових сюрпризів не буде.
Директор російського Фонду енергетичної безпеки Костянтин Симонов вважає, що українська влада не готова йти на об’єднання «Газпрому» та «Нафтогазу». «На жаль, українська еліта не може змиритися з тим, що вона повинна віддати найважливіший і, можливо, єдиний інструмент тиску на Росію», – каже він.
Про трубу говоритимуть, але не домовлятимуться
Перший віце-прем’єр Андрій Клюєв повідомив депутатам, що під час візиту російського президента планується підписання п’яти угод: про демаркацію кордону, про співпрацю у сфері супутникової навігації, співпрацю у банківській, освітній та культурній сферах.
Натомість українська опозиція заявляє, що влада в таємному режимі готує передачу газотранспортної системи Росії. Проте експерти схиляються до думки, що нових угод у газовій сфері не передбачається, хоча й не виключають, що президенти можуть зробити спільну заяву щодо газотранспортної системи. У будь-якому разі, газова тема залишатиметься центральною в українсько-російських відносинах і неминуче підніматиметься на переговорах.
На думку Костянтина Симонова, російська сторона не погодиться на рівноправну співпрацю в газовій сфері. «Ми ж розуміємо, що Україна тримає за горло Росію. Розумієте, трубу не можна забрати з наших відносин за допомогою спільного підприємства чи консорціуму, – каже він. – Ми ж розуміємо, що, на жаль, не можна працювати в газовій сфері за схемою 50 на 50. Тому що одразу з’явиться маса головного болю».
Серед запланованих угод українські експерти вважають найважливішою угоду про демаркацію російсько-українського кордону. За словами директора українського філіалу московського Інституту країн СНД Володимира Корнілова, зараз над проектами спільних угод працює весь український уряд – від міністерства оборони до міністерства культури.
Крім п’яти запланованих міждержавних угод, очікується ще й спільна заява двох президентів щодо врегулювання придністровського конфлікту. Утім, офіційна позиція України в цьому питанні не зазнає суттєвих змін, вважають експерти.
«Вірогідно, буде пом’якшений режим щодо Придністров’я і окремих придністровських чиновників, – каже перший заступник голови парламентського комітету в закордонних справах Тарас Чорновіл. – Основні зміни будуть на бізнес-напрямку».
У російські обійми, не гублячи штанів
Напередодні візиту російського президента український міністр закордонних справ Костянтин Грищенко в інтерв’ю газеті «Комерсант-Україна» зробив заяву, яку сприйняли так, що Україна не визнає незалежність Абхазії та Південної Осетії. На запитання, чи можливе в принципі таке визнання, міністр відповів: «Для нас питання територіальної цілісності і непорушності кордону є принциповим. Крапка».
Щоправда, він не уточнив, про чиї цілісність і кордони йдеться – Грузії чи тих-таки Абхазії та Південної Осетії, якщо їх таки сприймуть за «незалежні держави». У серпні 2008 року теперішній Президент, а тоді лідер опозиції Віктор Янукович уже виступав із заявою про необхідність визнати незалежність цих підтриманих Росією самопроголошених утворень.
На відміну від Росії, в Україні очікування від зустрічі двох президентів різняться.
«Схоже, що в Києві вирішили поки що зробити паузу, – каже політолог Володимир Фесенко. – Не форсувати такий швидкий рух, чи, як казав поет, задравши штани, бігти за комсомолом. У даному випадку за Кремлем вирішили так не бігти, бо можна і штани загубити».
За словами політолога, в Україні влада не може ігнорувати те, що опозиція інтерпретує домовленості з Росією як зраду національних інтересів, а тому прагне розвивати стратегічне партнерство з Росією без нових проривів.
Директор російського Фонду енергетичної безпеки Костянтин Симонов вважає, що українська влада не готова йти на об’єднання «Газпрому» та «Нафтогазу». «На жаль, українська еліта не може змиритися з тим, що вона повинна віддати найважливіший і, можливо, єдиний інструмент тиску на Росію», – каже він.
Про трубу говоритимуть, але не домовлятимуться
Перший віце-прем’єр Андрій Клюєв повідомив депутатам, що під час візиту російського президента планується підписання п’яти угод: про демаркацію кордону, про співпрацю у сфері супутникової навігації, співпрацю у банківській, освітній та культурній сферах.
Натомість українська опозиція заявляє, що влада в таємному режимі готує передачу газотранспортної системи Росії. Проте експерти схиляються до думки, що нових угод у газовій сфері не передбачається, хоча й не виключають, що президенти можуть зробити спільну заяву щодо газотранспортної системи. У будь-якому разі, газова тема залишатиметься центральною в українсько-російських відносинах і неминуче підніматиметься на переговорах.
На думку Костянтина Симонова, російська сторона не погодиться на рівноправну співпрацю в газовій сфері. «Ми ж розуміємо, що Україна тримає за горло Росію. Розумієте, трубу не можна забрати з наших відносин за допомогою спільного підприємства чи консорціуму, – каже він. – Ми ж розуміємо, що, на жаль, не можна працювати в газовій сфері за схемою 50 на 50. Тому що одразу з’явиться маса головного болю».
Серед запланованих угод українські експерти вважають найважливішою угоду про демаркацію російсько-українського кордону. За словами директора українського філіалу московського Інституту країн СНД Володимира Корнілова, зараз над проектами спільних угод працює весь український уряд – від міністерства оборони до міністерства культури.
Крім п’яти запланованих міждержавних угод, очікується ще й спільна заява двох президентів щодо врегулювання придністровського конфлікту. Утім, офіційна позиція України в цьому питанні не зазнає суттєвих змін, вважають експерти.
«Вірогідно, буде пом’якшений режим щодо Придністров’я і окремих придністровських чиновників, – каже перший заступник голови парламентського комітету в закордонних справах Тарас Чорновіл. – Основні зміни будуть на бізнес-напрямку».
У російські обійми, не гублячи штанів
Напередодні візиту російського президента український міністр закордонних справ Костянтин Грищенко в інтерв’ю газеті «Комерсант-Україна» зробив заяву, яку сприйняли так, що Україна не визнає незалежність Абхазії та Південної Осетії. На запитання, чи можливе в принципі таке визнання, міністр відповів: «Для нас питання територіальної цілісності і непорушності кордону є принциповим. Крапка».
Щоправда, він не уточнив, про чиї цілісність і кордони йдеться – Грузії чи тих-таки Абхазії та Південної Осетії, якщо їх таки сприймуть за «незалежні держави». У серпні 2008 року теперішній Президент, а тоді лідер опозиції Віктор Янукович уже виступав із заявою про необхідність визнати незалежність цих підтриманих Росією самопроголошених утворень.
На відміну від Росії, в Україні очікування від зустрічі двох президентів різняться.
«Схоже, що в Києві вирішили поки що зробити паузу, – каже політолог Володимир Фесенко. – Не форсувати такий швидкий рух, чи, як казав поет, задравши штани, бігти за комсомолом. У даному випадку за Кремлем вирішили так не бігти, бо можна і штани загубити».
За словами політолога, в Україні влада не може ігнорувати те, що опозиція інтерпретує домовленості з Росією як зраду національних інтересів, а тому прагне розвивати стратегічне партнерство з Росією без нових проривів.
