За даними прес-служби кримського уряду, витрати і доходи Бюджету Автономної Республіки Крим на 2010 рік становлять 3 мільярди 616 мільйонів гривень. Ці цифри більш як на мільярд перевищують торішні.
І вперше за кілька останніх років це бездефіцитний бюджет. Торік дефіцит перевищував 30 мільйонів гривень, але насправді виявився більшим.
Напередодні кримський прем’єр Василь Джарти заявив журналістам, що уряд формує бюджет «на самостійній доходній частині», дотації з Держбюджету зменшені з 20 до 5 відсотків. За словами прем’єр-міністра автономії, передбачається, що з’явиться «бюджет розвитку Криму», і він перевищить 150 мільйонів гривень.
Переваги і ризики цьогорічного кошторису кримської автономії
Експерти звертають увагу на те, що урядовці запропонували кілька нових для кримського бюджетного процесу речей. Відомий кримський економіст, керівник Таврійського інституту регіонального розвитку Андрій Клименко каже, що це зовсім не якісь економічні ноу-хау, називає їх звичайними ринковими механізмами, які, втім, раніше представники влади ігнорували.
«Це – декларований перехід до продажу землі і майна на аукціонах і наміри поповнити за рахунок цього бюджет розвитку та вирішувати якісь інфраструктурні завдання. Другий позитивний момент – це спроба за рахунок випуску цінних паперів АРК акумулювати кошти – близько 400 мільйонів гривень – і спрямувати на корінну модернізацію підприємства «Кримтролейбус». Нормальне тверезе рішення», – вважає Андрій Клименко.
Разом із тим він бачить і низку викликів для нового кримського бюджету. Це, насамперед, загроза зриву програми продажу кримської землі на аукціонах. Раніше через саботаж чиновників це вже сталося в Севастополі та Ялті.
Експерти також звертають увагу на те, що понад 30 відсотків доходів бюджету планується отримати за рахунок податків від однієї бізнес-структури – «Кримської горілчаної компанії».
Втім, ці ризики стосуються виконання запропонованого кримським урядом бюджету автономії. Але існує, хоч і невелика, ймовірність того, що частина парламентської проурядової більшості спробує «показати зубки» «донецько-макіївській» групі, що взяла під контроль кримську виконавчу владу.
Разом із тим місцеві оглядачі переконані, що після того, як депутати трохи погаласують, із другої чи третьої спроби вони ухвалять усе, що пропонуватимуть «донецько-макіївські».
І вперше за кілька останніх років це бездефіцитний бюджет. Торік дефіцит перевищував 30 мільйонів гривень, але насправді виявився більшим.
Напередодні кримський прем’єр Василь Джарти заявив журналістам, що уряд формує бюджет «на самостійній доходній частині», дотації з Держбюджету зменшені з 20 до 5 відсотків. За словами прем’єр-міністра автономії, передбачається, що з’явиться «бюджет розвитку Криму», і він перевищить 150 мільйонів гривень.
Переваги і ризики цьогорічного кошторису кримської автономії
Експерти звертають увагу на те, що урядовці запропонували кілька нових для кримського бюджетного процесу речей. Відомий кримський економіст, керівник Таврійського інституту регіонального розвитку Андрій Клименко каже, що це зовсім не якісь економічні ноу-хау, називає їх звичайними ринковими механізмами, які, втім, раніше представники влади ігнорували.
«Це – декларований перехід до продажу землі і майна на аукціонах і наміри поповнити за рахунок цього бюджет розвитку та вирішувати якісь інфраструктурні завдання. Другий позитивний момент – це спроба за рахунок випуску цінних паперів АРК акумулювати кошти – близько 400 мільйонів гривень – і спрямувати на корінну модернізацію підприємства «Кримтролейбус». Нормальне тверезе рішення», – вважає Андрій Клименко.
Разом із тим він бачить і низку викликів для нового кримського бюджету. Це, насамперед, загроза зриву програми продажу кримської землі на аукціонах. Раніше через саботаж чиновників це вже сталося в Севастополі та Ялті.
Експерти також звертають увагу на те, що понад 30 відсотків доходів бюджету планується отримати за рахунок податків від однієї бізнес-структури – «Кримської горілчаної компанії».
Втім, ці ризики стосуються виконання запропонованого кримським урядом бюджету автономії. Але існує, хоч і невелика, ймовірність того, що частина парламентської проурядової більшості спробує «показати зубки» «донецько-макіївській» групі, що взяла під контроль кримську виконавчу владу.
Разом із тим місцеві оглядачі переконані, що після того, як депутати трохи погаласують, із другої чи третьої спроби вони ухвалять усе, що пропонуватимуть «донецько-макіївські».