Першими у суперечці за «вклад у перемогу» зійшлися голова Севастопольської міськради, керівник міської організації Партії регіонів Валерій Саратов і безпартійний глава Севастопольської міськдержадміністрації Сергій Куницин. Останній у 2004 році очолював кримський виборчий штаб Віктора Януковича, а потім перейшов у команду Віктора Ющенка. Перед другим туром голосування Сергій Куницин із відома (а ймовірніше, з дозволу) президентського Секретаріату знову присягнув колишньому босові і заявив, що бачить новим Президентом України лише Віктора Януковича.
На відміну від Автономної Республіки Крим у Севастополі Партія регіонів мала слабенький адмінресурс, тож отримати Сергія Куницина в статусі «подавача снарядів» для Віктора Януковича стало справжньою знахідкою. У результаті, тут він заручився підтримкою понад 84 відсотків севастопольців, які взяли участь у голосуванні, а Сергій Куницин одразу підмітив, що це «найвищий з усіх регіонів держави коефіцієнт приросту голосів за Віктора Януковича». За словами глави міської державної адміністрації, «Севастополь виявив високу політичну активність, показав «за Януковича» третій результат серед 27 регіонів, після Донецька і Луганська».
Втім, голова міськради, регіонал Валерій Саратов заявив, що Віктор Янукович не добрав у Севастополі мінімум 1-2 відсотки, оскільки міськдержадміністрація не організувала підвіз виборців із районів приватних будинків, а також не розчистила місто від снігу і льоду. Він оцінив роботу адміністрації в день виборів між «трійкою» і «двійкою». А ще голова міськради припустив, що підтримка Сергієм Кунициним у другому турі президентських виборів Віктора Януковича негативно вплинула на рейтинг цього кандидата в місті.
Можна припустити, що глава адміністрації не забариться з різкою відповіддю опоненту, як це востаннє робив перед другом туром голосування, коли назвав результати першого туру у Севастополі «повним політичним провалом» лідерів севастопольських регіоналів. За словами Сергія Куницина, після цього Валерій Саратов мав би піти у відставку. Тепер в оточенні Куницина вважають, що саме він виправив ситуацію для Януковича у Севастополі на краще й це дає йому шанси залишитися главою міськдержадміністрації і після того, як Віктор Ющенко піде.
В АРК «батьків перемоги» ще більше
У Кримській автономії, де за Віктора Януковича голосували понад 78 відсотків кримчан, які взяли участь у другому турі, наслідки зміни керівника держави позначаться не скоро, хіба що вибори до кримського парламенту таки будуть призначені на 30 травня. Проте місцева преса уже пише про тертя між місцевими регіоналами, які представляють керівництво АРК, і кримським штабом Віктора Януковича, який очолює «донецький» Анатолій Могильов, а контролює «донецький» Василь Джарти. Мовляв, останній, після вступу Віктора Януковича на посаду Президента України, претендуватиме на крісла спікера місцевого парламенту чи прем’єра уряду автономії. Втім, це лише неофіційна інформація.
Представники ж проросійських організацій вже офіційно і цілком серйозно стверджують, що їхня підтримка Віктора Януковича на виборах стала «вирішальною». Анатолій Філатов, ідеолог та один із керівників «Російської громади Криму», яка ще перед першим туром різко критикувала лідера Партії регіонів і лише незадовго до голосування формально висловилася за Віктора Януковича, сказав російській інформагенції «Новий регіон», що підтримка проросійських організацій допомогла кандидату-переможцю «мобілізувати своїх прихильників у Криму й отримати досить високий результат».
Лідер руху «Російська єдність», до складу якого також входить «Російська громада Криму», Сергій Аксьонов весь перебіг виборчої кампанії досить критично висловлювався на адресу Партії регіонів та її лідера. Але 3 лютого він від імені «Єдності» заявив, що підтримує кандидатуру Януковича.
Перед виборами ця заява загубилася в кримському інформаційному полі, але вже після голосування, 8 лютого, він, очевидно, на правах причетності до перемоги, рішуче зажадав від Юлії Тимошенко визнати і її поразку, і «пристойний результат переможця».
Серед претендентів на носіння лаврів «причетних до перемоги» і кримськотатарська громадсько-політична організація «Міллі Фірка», яка наголошує на своїй опозиційності Меджлісу кримськотатарського народу. Останній, як відомо, закликав співвітчизників підтримати Юлію Тимошенко. Кримськотатарські виборці переважно так і вчинили. Але лідер «Міллі Фірка» Васві Абдураїмов з посиланням на власних аналітиків переконує в іншому: кримські татари послухалися саме його закликів не йти на вибори взагалі. І за даними Абдураїмова, майже 45 відсотків його співвітчизників проігнорували вибори, не давши суперниці Януковича очікуваних голосів.
Після того, як інформація про «спільну участь у боротьбі» широко оприлюднена, «Міллі Фірка» заявляє про готовність до «широкої співпраці» з усіма, хто «захищає права простих громадян і сприяє зміцненню громадянського суспільства на півострові».Найімовірніше, що на заклик до прямої співпраці «мілліфірковці» найбільше чекають відгуку Партії регіонів.
Загалом виглядає, що чим ближча дата офіційного визнання перемоги Віктора Януковича, тим більше в Криму з’являється політичних діячів, які «разом із Іллічем» (тут – із Віктором Януковичем) персонально носили колоду (себто, кували перемогу) на відомому суботнику (у цьому випадку – на президентських виборах).
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
На відміну від Автономної Республіки Крим у Севастополі Партія регіонів мала слабенький адмінресурс, тож отримати Сергія Куницина в статусі «подавача снарядів» для Віктора Януковича стало справжньою знахідкою. У результаті, тут він заручився підтримкою понад 84 відсотків севастопольців, які взяли участь у голосуванні, а Сергій Куницин одразу підмітив, що це «найвищий з усіх регіонів держави коефіцієнт приросту голосів за Віктора Януковича». За словами глави міської державної адміністрації, «Севастополь виявив високу політичну активність, показав «за Януковича» третій результат серед 27 регіонів, після Донецька і Луганська».
Втім, голова міськради, регіонал Валерій Саратов заявив, що Віктор Янукович не добрав у Севастополі мінімум 1-2 відсотки, оскільки міськдержадміністрація не організувала підвіз виборців із районів приватних будинків, а також не розчистила місто від снігу і льоду. Він оцінив роботу адміністрації в день виборів між «трійкою» і «двійкою». А ще голова міськради припустив, що підтримка Сергієм Кунициним у другому турі президентських виборів Віктора Януковича негативно вплинула на рейтинг цього кандидата в місті.
Можна припустити, що глава адміністрації не забариться з різкою відповіддю опоненту, як це востаннє робив перед другом туром голосування, коли назвав результати першого туру у Севастополі «повним політичним провалом» лідерів севастопольських регіоналів. За словами Сергія Куницина, після цього Валерій Саратов мав би піти у відставку. Тепер в оточенні Куницина вважають, що саме він виправив ситуацію для Януковича у Севастополі на краще й це дає йому шанси залишитися главою міськдержадміністрації і після того, як Віктор Ющенко піде.
В АРК «батьків перемоги» ще більше
У Кримській автономії, де за Віктора Януковича голосували понад 78 відсотків кримчан, які взяли участь у другому турі, наслідки зміни керівника держави позначаться не скоро, хіба що вибори до кримського парламенту таки будуть призначені на 30 травня. Проте місцева преса уже пише про тертя між місцевими регіоналами, які представляють керівництво АРК, і кримським штабом Віктора Януковича, який очолює «донецький» Анатолій Могильов, а контролює «донецький» Василь Джарти. Мовляв, останній, після вступу Віктора Януковича на посаду Президента України, претендуватиме на крісла спікера місцевого парламенту чи прем’єра уряду автономії. Втім, це лише неофіційна інформація.
Представники ж проросійських організацій вже офіційно і цілком серйозно стверджують, що їхня підтримка Віктора Януковича на виборах стала «вирішальною». Анатолій Філатов, ідеолог та один із керівників «Російської громади Криму», яка ще перед першим туром різко критикувала лідера Партії регіонів і лише незадовго до голосування формально висловилася за Віктора Януковича, сказав російській інформагенції «Новий регіон», що підтримка проросійських організацій допомогла кандидату-переможцю «мобілізувати своїх прихильників у Криму й отримати досить високий результат».
Лідер руху «Російська єдність», до складу якого також входить «Російська громада Криму», Сергій Аксьонов весь перебіг виборчої кампанії досить критично висловлювався на адресу Партії регіонів та її лідера. Але 3 лютого він від імені «Єдності» заявив, що підтримує кандидатуру Януковича.
Перед виборами ця заява загубилася в кримському інформаційному полі, але вже після голосування, 8 лютого, він, очевидно, на правах причетності до перемоги, рішуче зажадав від Юлії Тимошенко визнати і її поразку, і «пристойний результат переможця».
Серед претендентів на носіння лаврів «причетних до перемоги» і кримськотатарська громадсько-політична організація «Міллі Фірка», яка наголошує на своїй опозиційності Меджлісу кримськотатарського народу. Останній, як відомо, закликав співвітчизників підтримати Юлію Тимошенко. Кримськотатарські виборці переважно так і вчинили. Але лідер «Міллі Фірка» Васві Абдураїмов з посиланням на власних аналітиків переконує в іншому: кримські татари послухалися саме його закликів не йти на вибори взагалі. І за даними Абдураїмова, майже 45 відсотків його співвітчизників проігнорували вибори, не давши суперниці Януковича очікуваних голосів.
Після того, як інформація про «спільну участь у боротьбі» широко оприлюднена, «Міллі Фірка» заявляє про готовність до «широкої співпраці» з усіма, хто «захищає права простих громадян і сприяє зміцненню громадянського суспільства на півострові».Найімовірніше, що на заклик до прямої співпраці «мілліфірковці» найбільше чекають відгуку Партії регіонів.
Загалом виглядає, що чим ближча дата офіційного визнання перемоги Віктора Януковича, тим більше в Криму з’являється політичних діячів, які «разом із Іллічем» (тут – із Віктором Януковичем) персонально носили колоду (себто, кували перемогу) на відомому суботнику (у цьому випадку – на президентських виборах).
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.